Рішення

від 31.10.2013 по справі 905/7029/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.2013 Справа № 905/7029/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Докучаєвськ, Донецька область

до Державного підприємства «Підприємство Волноваської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120», п.Молодіжний, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 2945,10 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Брухно О.А., за довір. від 15.10.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Підприємство Волноваської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120» про стягнення заборгованості в розмірі 2945,10 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 16, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 20, 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу від 19 квітня 2011 року №19. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленої продукції відповідно до договору. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується накладними. Внаслідок чого, сума заборгованості становить 2945,10 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду невідомі, заяв про розгляд справи у його відсутність не надійшло.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі, про що надав через канцелярію суду заяву.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Підстави для неприйняття визнання позову відповідачем у суду відсутні.

Представнику відповідача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2011 року між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Продавець) та підприємством Волноваської виправної колонії №120 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу №19 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське відання) продукцію, яка йому належить, а Покупець прийняти та оплатити наступну продукцію: 1.1.1 найменування продукції (марка, тип, розмір, ГОСТ. ТУ) - запасні частини до автомобілів та автотовари (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, ціну, суму договору та порядок розрахунків, строки та порядок поставки, відповідальність сторін та строк дії договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору повна вартість договору формується на підставі ціни за одиницю продукції з урахуванням ПДВ та становить 30000 (тридцять тисяч) грн.

Згідно із пунктом 2.2. договору, оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що Продавець зобов'язується поставити продукцію на умовах самовивозу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлені рахунки на оплату продукції №204 від 28 вересня 2012 року на суму 2175,30 грн. та №257 від 30 листопада 2012 року на суму 769,80 грн. (а.с.8-9).

На виконання умов договору позивачем поставлена продукція, що підтверджується накладними від 04 січня 2013 року №1 на суму 2175,30 грн. та від 04 січня 2013 року на суму 769,80 грн. на загальну суму 2945,10 грн., які підписані особою, відповідальною за отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.10-11).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Відповідач отримав продукцію, але у визначений у договорі строк за неї в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти факту отримання продукції, борг на суму 2945,10 грн. визнав в повному обсязі, про що зазначив у заяві, яка міститься в матеріалах справи (а.с.20).

Також, сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків на 01 березня 2013 року на загальну суму 2945,10 грн. (а.с.12).

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору щодо оплати за отриману продукцію, позивачем була складена претензія №5 від 14 березня 2013 року на суму 2945,10 грн. (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем складена відповідь №12/125 від 26 березня 2013 року на вищевказану претензію, в якому останній не заперечував проти наявності боргу та зазначив, що розрахунки буде здійснено по мірі надходження грошових коштів на рахунок відповідача (а.с.14).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати відповідно до накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 2945,10 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Також, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати продукції не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства «Підприємство Волноваської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120» про стягнення заборгованості в розмірі 2945,10 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Волноваської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120» (85710, Донецька область, Волноваський район, с. Молодіжне, код ЄДРПОУ 08679936) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 2945 (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн., 10 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Волноваської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120» (85710, Донецька область, Волноваський район, с. Молодіжне, код ЄДРПОУ 08679936) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 31 жовтня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява