Постанова

від 31.10.2013 по справі 905/5176/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.10.2013 р. справа №905/5176/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Чернота Л.Ф. Бойченка К.І., Стойка О.В. не з"явився не з"явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2013 року у справі№905/5176/13 (суддя Подколзіна Л.Д.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Аік-Еко" м.Запоріжжя до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області простягнення 41 461,98 грн. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Аік-Еко" м.Запоріжжя звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області про стягнення пені у розмірі 31 102,17грн., інфляційних у розмірі 4 139,38грн. та 3% річних у розмірі 6 220,43грн., разом 41 461,98 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2013р. задоволено позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Аік-Еко" м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аік-Еко" м.Запоріжжя пені у розмірі 31 102,17грн., інфляційні у розмірі 4 139,38грн. та 3% річних у розмірі 6 220,43грн, судовий збір.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 11.09.13р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аік-Еко" м.Запоріжжя, через канцелярію суду надав відзив в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Представник позивача у судове засідання не з"явився, причин не з"явлення не повідомив, про слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача, Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області, до судового засідання не з"явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 07.10.2013р. не була визнана обов»язковою, а неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2013р. по справі №5006/6/127/2012 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аік-Еко" м.Запоріжжя заборгованість в сумі 573 660,25 грн., пеню в сумі 42 501,03 грн. та 3% річних в сумі 8 500,91 грн., судовий збір в сумі 12 493,24 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2013р. по справі №5006/6/127/2012 залишено без змін.

Крім того, рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. по справі №5006/13/61/2012 стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м.Краматорськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аік-Еко" м.Запоріжжя суму основного боргу в розмірі 537 717,60грн., судовий збір в сумі 10754,36 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.05.2013р. рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. по справі №5006/13/61/2012 залишено без змін.

Відповідачем зазначені рішення суду не виконані до теперішнього часу.

При зверненні з позовом позивач просив стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні, оскільки до теперішнього часу рішення господарського суду відповідачем не виконані, доказів сплати боргу по справам №5006/6/127/2012, №5006/13/61/2012 або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб відповідачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи 28.02.2011р. між ТОВ "Аік-Еко" м.Запоріжжя та ВАТ (перейменований на ПАТ ) "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ був укладений договір поставки №15/284.

Позивач поставив відповідачу товар, однак останнім у повному обсязі оплата не здійснена, у зв"язку з чим рахується борг у сумі 573 660,25 грн.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов»язань позивачем відповідно до п.11.7 договору у випадку порушення строків оплати товару, до даного договору покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості товару за кожен день порушення строків оплати за поставлений товар, та не більше подвійної облікової ставки НБУ. Останнє відповідає положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань».

В з"язку з порушення відповідачем строків оплати отриманого товару позивачем нараховано 31 102,17грн. пені за періоди з 20.06.2012р. по 17.12.2012р. (за видатковими накладними №39 від 22.11.2011р., №42 від 23.12.2011р.), з 30.08.2012р. по 26.02.2013р. (за видатковою накладною №5 від 03.03.2012р.), з 22.07.2012р. по 18.01.2013р. (за видатковою накладною №43 від 23.12.2011р.), з 07.03.2012р. по 29.03.2012р., з 29.08.2012р. по 25.02.2013р., (за видатковою накладною №4 від 02.03.2012р.).

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 598-609 Цивільного кодексу України не встановлена в якості підстави припинення грошового зобов»язання прийняття судом рішення про стягнення боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача пеню в розмірі 31 102,17 грн. за вищенаведені періоди.

Крім того, позивачем нараховані 3% річних в розмірі 6 220,43 грн. за періоди з 20.06.2012р. по 17.12.2012р., з 30.08.2012р. по 26.02.2013р., з 22.07.2012р. по 18.01.2013р., з 07.03.2012р. по 29.03.2012р., з 29.08.2012р. по 25.02.2013р. та інфляційні за березень 2012р. в розмірі 4 139,38 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних здійснений позивачем судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області 3% річних в розмірі 6 220,43 грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та інфляційні в розмірі 4 139,38 грн.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2013 року у справі №905/5176/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2013 року у справі №905/5176/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2013 року у справі №905/5176/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді К.І.Бойченко

О.В.Стойка

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Донец. обл.