Постанова

від 02.10.2012 по справі 9101/27322/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. справа № 2а-7/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Бідник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ТОВ Юридична агенція «АКТІО» на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року

у адміністративній справі № 2а-7/11 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, та третіх осіб - Управління земельних ресурсів м.Дніпропетровська, ТОВ Юридична агенція «АКТІО», органу самоорганізації населення «Будинковий комітет будинків АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1» про визнання рішень нечинними та їх скасування, -

В с т а н о в и л а :

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міської ради, та третіх осіб - Управління земельних ресурсів м.Дніпропетровська і ТОВ Юридична агенція «Актіо», в якому просила визнати нечинними рішення Дніпропетровської міської ради № 252/4 від 06.11.2002 р. і № 173/32 від 23.12.2005 р., про винесення яких за твердженням позивачки їй стало відомо 27.22.2007 року, і якими позивачка вважає порушуються її права, як мешканки житлового будинку АДРЕСА_1, оскільки при вирішенні питання про передачу ТОВ ЮА «Актіо» спірної земельної ділянки, міською радою: не було проведено планування відповідної території згідно ст.16 Закону України «Про планування і забудову території»; не враховано громадські і приватні інтереси та потреби мешканців існуючої забудови згідно вимог ст.18 Закону України «Про планування і забудову території»; а площа виділеної під ескізний проект будівництва земельної ділянки не відповідала площі проектуємої забудови, плануємої чисельності майбутніх мешканці, чисельності майбутньої кількості автотранспорту та плащі існуючого кварталу жилої забудови відповідно до будівельних норм, що у сукупності з відсутністю затвердженої належним чином містобудівної документації, проектної документації (містобудівного обгрунтування) та спливу трирічного строку на їх розроблення, погодження та затвердження (з 2002 року) та не продовження міськрадою строків дії цих рішень свідчить про порушення її прав та прав інших мешканців існуючих поряд розташованих будинків, а також про втрату права TOB ЮА «Актіо» на тимчасове користування наданою земельною ділянкою.

Своє звернення до суду з позовом у цій справі, позивачка мотивувала тим, що відповідними органами державної влади, зокрема, Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, Управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації, прокуратурою Дніпропетровської області, Дніпропетровською міською CEC, були виявлені численні грубі порушення будівельного законодавства при плануванні спірної території під забудову, в тому числі відсутністю проектної документації, громадські слухання 27.11.2007 року TOB ЮА «Актіо» були проведені з грубими численними порушеннями чинного законодавства, а письмове звернення мешканців прилеглих до будівництва території до міського голови про призначення нових громадських слухань з дотриманням всіх законних процедур та урахуванням висновку Придніпровської Державної академії будівництва та архітектури від 28.04.1998 року - були проігноровані, що відповідно до п.5 ст.16 Закону «Про місцеве самоврядування» свідчить незаконність оскаржуваних рішень відповідача, та про її право згідно ст.104 ЗК України вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки, а відсутність відповідного інформування про правові, економічні та екологічні наслідки планування території, ігнорування конституційних прав власності територіальної громади на землю, прав жителів на участь у місцевому самоврядуванні, прав мешканців на безпечне для життя і здоров'я довкілля, законних інтересів громадян, власників будівель і споруд, що оточують місце будівництва, є ознаками протиправних дій з боку відповідача, який виніс оскаржувані рішення, в результаті чого зменшиться площа прибудинкової території прилеглих будинків, значно погіршаться екологічна ситуація, рівень і якість життя і здоров'я мешканців в результаті знищення зелених насаджень, збільшення кількості мешканців, зростання кількості шкідливих викидів у зв'язку із збільшенням транспортного потоку.

Під час судового розгляду зазначеного вище адміністративного позову у цій справі, представником ОСОБА_1 додатково подано 23.11.2010 року позов (а.с.232-235 т.1), яким змінено та доповнено раніше заявлені вимоги позивачки та який суд першої інстанції прийнято до розгляду для його вирішення по суті. В цьому адміністративному позові заявлено: про визнання рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.02 р. № 252/4, від 16.02.05 р. № 150/25, від 23.12.2005р № 173/32 і від 25.02.2009р № 162/43 про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 в оренду ТОВ ЮА «Актіо», такими, що прийняті з порушенням діючих норм і правил, без урахування громадських інтересів мешканців прилеглих будинків - членів територіальної громади м. Дніпропетровська; а також про скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.02 р. № 252/4, від 16.02.05 р. № 150/25, від 23.12.2005р № 173/32 та від 25.02.2009р № 162/43 про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 в оренду ТОВ ЮА «Актіо».

За змістом зазначеного адміністративного позову, крім раніше зазначених позивачкою порушень, допущених відповідачем під час прийняття рішень від 06.11.02 р. № 252/4, від 16.02.05 р. № 150/25, додатково вказується на порушення положень ч.4 ст.42, ст.54, 120 Земельного кодексу України, детальніше описуються підстави для врахування висновків інституту експертизи проектування та досліджень Державного вищого навчального закладу «Придніпровська Державна академія будівництва та архітектури» щодо визначення можливості зведення нового комплексу жилих будинків та будівель комерційного призначення по АДРЕСА_2 всередині існуючого жилого кварталу та встановлення відповідності такого будівництва існуючим в Україні нормам та правилам (а.с.134-178 т.1), який має ліцензію серії АБ № 205927 на будівельну діяльність (а.с.180 т.1).

Крім того, в поданому до суду 23.11.2010 року адміністративному позову представника ОСОБА_1 додатково вказується на незаконність рішення відповідача 23.12.2005 р. № 173/32, яким ТОВ ЮА «Актіо» передана земельна ділянка площею 1,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:308:0010) по АДРЕСА_2, що раніше була надана третій особі рішенням відповідача від 06.11.2002 р. № 252/4, а також рішення відповідача від 25.02.2009 р. № 162/43, яким земельна ділянка площею 0,2981 га по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 (кадастровий № 1210100000:03:308:0013), була передана TOB ЮА «Актіо» в оренду строком на три роки по фактичному розміщенню будівель та споруд, чим фактично продовжений строк дій орендних відносин, що виникли згідно рішення від 16.02.2005 р. № 150/25. Незаконність зазначених рішень відповідача мотивована також як і в раніше поданому позові ОСОБА_1: недотриманням процедури проведення громадських слухань; та тим, що будівництво на території зі складними екологічними умовами, прилеглій до будинку, у якому проживає позивачка, об'єкту, що не відповідає вимогам містобудівельних норм в частині розміру вільної від забудови прибудинкової території, інсоляції прилеглих будинків, розміру протипожежних розривів між будівлями, а його зведення призведе до зниження рівня якості та безпеки життєдіяльності, погіршення побутових умов мешканців кварталу.

Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року частково задоволено позов ОСОБА_1 (а.с.1-6 т.1), з урахуванням його змін і доповнень (а.с.232-235 т.1), та скасовано Рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 р. № 252/4 та від 23.12.2005 р. № 173/32 з підстав їх прийняття без урахування спеціальних нормативних вимог, з порушенням прав та інтересів позивачки і інших мешканців будинків прилеглих до земельної ділянки, що надана третій особи під забудову.

Вказаною постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська одночасно відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання рішень Дніпропетровської міської ради від 06.11.02 р. № 252/4, від 16.02.05 р. № 150/25, від 23.12.2005р № 173/32 та від 25.02.2009р № 162/43 такими, що прийняті з порушенням чинних норм та правил, і без урахування громадських інтересів мешканців прилеглих будинків - з підстав відсутності доцільності у додатковому визнанні їх такими, проти чого позивачка по справі, її представник та представник органу самоорганізації населення не заперечують. Не оскаржується сторонами по справі до апеляційної інстанції також постанова суду першої інстанції у цій справі в частині відмови вимог ОСОБА_1 про скасування рішень Дніпропетровської міської ради від 16.02.05 р. № 150/25 і від 25.02.2009р № 162/43 з підстав їх відповідності положенням ст.ст. 12,124 ЗК України, згідно яких Дніпропетровська міська рада є повноважною приймати рішення про передання в оренду земельних ділянок зі складу земель територіальної громади м. Дніпропетровська, наявності у третьої особи права на відповідні об'єкти нерухомого майна під фактичне розміщення яких була надана земельна ділянка, та відсутності порушень прав та обов'язків позивачки вказаними рішеннями відповідача.

Апеляційна скарга на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року в частині задоволення вимог позивачки по цій справі - подана ТОВ ЮА «Актіо», який посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить скасувати її в цій частині та прийняти нову постанову суду, якою відмовити Позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі

Апеляційна скарга ТОВ ЮА «Актіо» мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтуються лише на єдиному неналежному доказі, тобто, висновку інженерно-технічної експертизи, що зроблений був на підставі вивчення проектної документації проектанта TOB «ПІК», в той час, як Рішення № 252/4 від 06.11.2002 р. та № 173/32 від 23.12.2005 р. приймалися відповідачем на підставі іншої проектної документації, розробленої іншим проектувальником відповідно до чинного законодавства України. При цьому, апелянт вказує на те, що судом не досліджувалося питання наявності спеціальних знань в галузі будівництва у спеціалістів, що підписали зазначений вище Висновок щодо визначення можливості зведення нового комплексу жилих будинків та будівель комерційного призначення по АДРЕСА_2 всередині існуючого жилого кварталу та встановлення відповідності такого будівництва існуючим в Україні нормам і правилам, також як і не перевірявся цей висновок шляхом призначення судово-будівельної експертизи. Апелянтом звертається увага на необґрунтованість висновку суду першої інстанції стосовно неврахування відповідачем інтересів мешканців прилеглих будинків, та на залишенні поза увагою, і відсутності відповідної оцінки того, що розміщення проектованої забудови було погоджено Головним архітектурно-планувальним управлінням м. Дніпропетровська (висновок № 3/527 від 13.04.2001 р.), Управлінням земельних ресурсів м.Дніпропетровська (висновок № 3552 від 14.05.2001р.), Держуправлінням екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області (Лист-погодження від 21.05.2001 р.), а третьою особою до суду надавався проект розподілу території, що підтверджує факт відсутності в поточному проекті забудови порушень державних будівельних норм, прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб (в тому числі мешканців розташованих в кварталі забудови будинків).

В письмових запереченнях позивачки проти апеляційної скарги ТОВ ЮА агенція «Актіо» вказується на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, на відсутність заперечень відповідача по справі як проти адміністративного позову так і проти судового рішеня у цій справі, що на думку позивачки свідчить про правильне встановлення судом першої інстанції норм спірних правовідносин і вірне застосування судом у цій справі норм матеріального та процесуального права, а відповідно і про безпідставність доводів апеляційної скарги третьої особи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ ЮА «Актіо» та представник відповідача у цій справі і представник Управління земельних ресурсів м.Дніпропетровська - підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги ТОВ ЮА «Актіо», наполягають на скасуванні постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та на прийнятті нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивачки щодо скасування рішень Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 р. № 252/4 та від 23.12.2005 р. № 173/32.

Позивачка, її представник та представник органу самоорганізації населення «Будинковий комітет будинків АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1» - заперечують в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги ТОВ ЮА «Актіо», та наполягаючи на тому, що оскаржувані рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 р. № 252/4 та від 23.12.2005 р. № 173/32 прийняті без врахування думки громадськості, всупереч правил забудови міста і державних будівельних норм, та порушують права мешканців прилеглих будинків АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1 на користування прибудинковою територією, просять залишити без змін постанову суду першої інстанції, а рішення відповідача від 16.02.2005 р. № 150/25 та від 25.02.2009 р. № 162/43 позивачка вважає такими, що не відповідають закону, оскільки ними була надана третій особі земельна ділянка за розміщенням будівель та споруд, що фактично не існують, а також ця земельна ділянка за розміром перевищує площу будівлі, що на ній залишилася.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і заперечення проти неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та надання юридичної оцінки обставинам справи, колегія суддів переглядаючи судове рішення згідно ст.195 КАСУ, тобто в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ ЮА «Актіо» підлягає задоволенню з підстав необґрунтованості рішення суду першої інстанції та його невідповідності нормам матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, що підтверджується нижченаведеним.

Задовольняючи вимоги позивачки в частині скасування рішень Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 252/4 та № 173/32 від 12.12.2005 року, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки лише на уривках висновку інженерно-технічної експертизи, у зв'язку з чим визнав, що вказаними рішення відповідача дійсно порушуються права позивачки і інших мешканців будинків по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 у м. Дніпропетровську.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і вимогам чинного законодавства.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних та управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин (стаття 104 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних та місцевих правил забудови; розміщення й будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів, а стаття 17 цього Закону зазначає, що містобудівна документація є основною для вирішення питань про вибір, вилучення (викуп), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 р. № 252/4 (а.с.9-11 т.2), прийнятого на підставі розпорядження міського голови від 24.05.02 року № 430р "Про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю юридичній агенції "Актіо" місця розташування житлових будинків з адміністративно-побутовими приміщеннями в районі АДРЕСА_1. (Жовтневий район)", листа-замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичної агенції "Актіо", висновку Головного архітектурно планувального управління міської ради від 13.09.02 року № 427 і за результатом розгляду проекту відведення земельної ділянки, міська рада затвердила проект відведення земельної ділянки, який складено ДП "Дніпропетровський міський центр державного земельного кадастру", площею 1,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:308:0010) та передано її Товариству з обмеженою відповідальністю Юридичній агенції "Актіо" в оренду строком на три роки для проектування та будівництва комплексу житлових будинків і будівель комерційного призначення по АДРЕСА_2 для цільового використання землі (УКЦВЗ) і 13.2 (житлова забудова і комерційне використання), у тому числі: 0,1475 га - за рахунок земель, раніше наданих ТОВ Юридичній агенції "Актіо"; та 0,9178 га - за рахунок земель, не переданих у власність або користування, з визначенням орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі земельного податку, який обчислюється відповідно до вимог чинного законодавства.

На виконання зазначеного рішення міськради № 252/4, ТОВ ЮА «Актіо» замовлено у Головному архітектурно-планувальному управлінні міськради «містобудівельний паспорт», у спеціалізованій проектній організації, яка має ліцензію на проектування замовлено проектну документацію (а.с.13 т.2), яку погоджено з Головним архітектурно-планувальним управлінням міськради (а.с.15-16 т.2); одержано висновок державної землевпорядної експертизи № 607-Д від 30.10.2002 р. (а.с.17 т.2), згідно якого представлена документація відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних документів після усунення зауважень викладених в п.3 цього висновку; укладено з міською радою в установленому порядку договір оренди земельної ділянки; згідно п.3.10.1 рішення від 06.11.2002 р. № 252/4 перераховано у цільовий фонд міськради кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста, оформлено документи на право користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню об'єкта, з реєстрацією договору оренди. Крім того, виконання ТОВ ЮА «Актіо» та іншими відповідними органами, зазначеними у цьому рішенні, усіх умов зобов'язань та міськради - підтверджується фактом прийняття відповідачем рішення № 173/32 від 12.12.2005 року (а.с.4-6 т.2), яким на підстав листа ТОВ ЮА «Актіо», висновку ГоловАПУ міськради від 01.12.2005 року № 142, з урахуванням рішення міськради від 06.11.2002 року № 252/4, за результатом розгляду проекту відведення земельної ділянки і затвердженого рішенням міськради від 06.11.2002 року № 252/4, міськрада передала земельну ділянку площею 1,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:308:0010) в оренду строком на три роки ТОВ ЮА «Актіо» для проектування та будівництва комплексу житлових будинків і будівель комерційного призначення по АДРЕСА_2 за рахунок земель раніше переданих ТОВ ЮА «Актіо».

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено під час апеляційного перегляду даної справи, на виконання п.3.5 рішення відповідача № 173/32 від 12.12.2005 року, ТОВ ЮА «Актіо» вжив усіх передбачених для нього заходів задля укладення з міськрадою в установленому порядку договору оренди земельної ділянки площею 1,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:308:0010), що передана йому п.1 цього рішення, та задля державної реєстрації і нотаріально посвідчення цього договору. Відповідно до наведеного, підстави для втрати чинності рішення Дніпропетровської міськради № 173/32 від 12.12.2005 року - відсутні.

При апеляційному перегляді постанови суду першої інстанції, судова колегія також звертає увагу на те, що рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 252/4 та рішення міськради № 173/32 від 12.12.2005 року - є актами одноразового застосування, і відповідно вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. Оскільки згідно долучених до матеріалів справи письмових доказів, визначені у рішеннях Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 252/4 та від 16.02.2005 р. № 150/25 вимоги та зобов'язання до TOB ЮА «Актіо», були виконані останнім у повному обсязі, тобто вказані рішення вичерпа ли свою дію фактом їхнього виконання, в зв'язку з їх прийняттям ви никли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідно син заперечують проти їх зміни чи припинення, тому будь-які правові підстави для їх скасування відсутні, що судом першої інстанції не взято до уваги взагалі.

Вирішуючи по суті спір у цій справі, суд першої інстанції у повному обсязі проігнорував підстави та процедуру проведення таких досліджень інститутом експертизи проектування та досліджень Державного вищого навчального закладу «Придніпровська Державна академія будівництва та архітектури», обґрунтованість проведеного вказаним інститутом аналізу конкретних прикладів порушень міськради та проектанта.

Так, суд першої інстанції не взяв до уваги, що дослідження Державного вищого навчального закладу «Придніпровська Державна академія будівництва та архітектури» щодо визначення можливості зведення нового комплексу жилих будинків та будівель комерційного призначення по АДРЕСА_2 всередині існуючого жилого кварталу та встановлення відповідності такого будівництва існуючим в Україні нормам і правилам (а.с.134-166 т.1) - були проведені на підставі проектної документації проектанта TOB «ПІК» і ТОВ «Дольник і Ко», яка міськрадою при прийнятті рішень Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 252/4 та № 173/32 від 12.12.2005 року не досліджувалася, та до уваги не приймалася. В зазначених висновках відсутня будь-яка інформація про замовників та осіб, якими проводилися ці дослідження, наявності чи відсутності у останніх спеціальних знань в дослідженій галузі і визначеного чинним законодавством права на проведення експертних досліджень.

За наведених у попередньому абзаці обставин, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно неналежності взятих до уваги судом першої інстанції доказів, тобто, висновку інженерно-технічної експертизи щодо визначення можливості зведення нового комплексу жилих будинків та будівель комерційного призначення по АДРЕСА_2 всередині існуючого жилого кварталу та встановлення відповідності такого будівництва існуючим в Україні нормам та правилам (т. 1 а.с. 134-182).

Долучена до матеріалів справи фотокопія ліцензії Державного вищого навчального закладу «Придніпровська Державна академія будівництва та архітектури» серії АБ № 205927, на думку судової колегії ніяким чином не підтверджує повноваження на проведення інженерно-технічної експертизи у осіб, що виклали свої висновки письмово (а.с.134-166 т.1), оскільки зазначена ліцензія надана Державному вищому навчальному закладу «Придніпровська Державна академія будівництва та архітектури» і на проведення будівельної діяльності (а.с.180 т.1). Докази, які б спростовували наведене, матеріали адміністративної справи не містять, та позивачкою по справі не надано з підстав достатньої долучених до матеріалів адміністративної справи письмових доказів протиправності рішень відповідача.

Проте, за змістом постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01.12.2011 року (а.с.51-52 т.2), судом першої інстанції інші будь-які наявні у справі докази до уваги не бралися та не оцінювалися, що в свою чергу свідчить про безпідставність та бездоказовість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Відповідно до статті 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначене свідчить, що суди першої інстанції не в повній мірі застосував наведені вимоги закону, допустив суттєві порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняти нового рішення.

Оскільки постановляючи рішення у цій справі суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини, на які посилалися сторони стосовно відповідності оскаржуваних у цій справі рішень відповідача діючому законодавству, яке регулює спірні правовідносини, та не надав належної оцінки доказам по справі, судова колегія керуючись приписами ст.195 КАСУ визнала за необхідне дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, на підставі аналізу яких судовою колегією встановлено нові обставини, які не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права

Судовою колегією встановлено, що предметом спору у цій - є рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 252/4, яке стосується питань затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 1,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:308:0010) та передачі її на умовах оренди TOB ЮА «АКТЮ» строком на три роки для проектування та будівництва комплексу житлових будинків і будівель комерційного призначення по АДРЕСА_2 для цільового використання землі (УКЦВЗ) і 13.2 (житлова забудова і комерційне використання), а також рішення № 173/32 від 12.12.2005 року (а.с.4-6 т.2), яким передано земельну ділянку площею 1,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:308:0010) в оренду строком на три роки ТОВ ЮА «Актіо» для проектування та будівництва комплексу житлових будинків і будівель комерційного призначення по АДРЕСА_2 за рахунок земель раніше переданих ТОВ ЮА «Актіо».

Згідно із ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 12 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Повноваження Дніпропетровської міської ради у галузі земельних відносин визначено у ст.9 Земельного кодексу України, до яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно із статтями 38 і 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частинами 1, 3 статті 124, частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного рішення) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, який реєструється відповідно до закону; передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Матеріали справи свідчать про те, що скасовані судом першої інстанції у цій справі рішення відповідача були прийняті ним з урахуванням висновку Головного архітектурно-планувального правління м. Дніпропетровська № 3/527 від 13.04.2001 р., висновку Управління земельних ресурсів м.Дніпропетровська № 3552 від 14.05.2001р., погодження Держуправління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області від 21.05.2001 р., які не містять в собі зауважень та згадувань про порушення, що за твердження позивачки були допущенні відповідачем при прийнятті згаданих рішень № 252/4 та № 173/32, зокрема, порушення: вимог ст.16 Закону України «Про планування і забудову території» і ч.4 ст.42 Земельного кодексу України у зв'язку з не проведенням планування відповідної території; а також не відповідності будівельним нормам площі виділеної під ескізний проект будівництва земельної ділянки площі проектуємої забудови, плануємої чисельності майбутніх мешканці, чисельності майбутньої кількості автотранспорту та площі існуючого кварталу жилої забудови.

Твердження позивачки про порушення вимог ст.18 Закону України «Про планування і забудову території» у зв'язку з неврахуванням громадських і приватних інтересів потреб мешканців існуючої забудови - спростовується фактом проведення 27.11.2007 року громадських слухань щодо майбутнього будівництва ТОВ ЮА «Актіо» житлового комплексу, що відбулися у приміщенні школи № 23 м.Дніпропетровська за участі мешканців прилеглих до будівництва будинків по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 у м.Дніпропетровську, представників ТОВ ЮА «Актіо», органів місцевого самоврядування, та представників ЗМІ і інших бажаючих бути присутніми осіб, що не заперечується самою позивачкою її представником та представником органу самоорганізації населення, а також підтверджується письмовими доказами у цій справі (а.с.16-17 т.1). Бажання позивачки і інших мешканців вказаних будинків провести повторні громадській слухання, також як і факт не проведення повторних громадських слухань - не може свідчить про порушення прав мешканців будинків по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 у м.Дніпропетровську, оскільки свою думку мешканці мали можливість, та висловили на громадських слуханнях, що було враховано відповідачем під час прийняття рішень від 06.11.2002 року № 252/4 та № 173/32 від 12.12.2005 року.

Основні завдання планування і забудови територій та вимоги до містобудівної діяльності визначаються Законом України "Про планування і забудову територій" та Законом України "Про основи містобудування", яким передбачається, що при здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або у користування земельних ділянок, захисту майнових прав, а також безпечного функціонування об'єктів нерухомості. Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах своїх повноважень на основі містобудівної документації встановлюють режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, а також здійснюють контроль за забудовою населених пунктів. При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування держаних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій та урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва (ст.ст. 2, 18 та ст.5 вказаних Законів).

Тобто, положеннями Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції чинній) на час прийняття відповідачем оскаржуваних по цій справі рішень у 2002 та 2005 роках - взагалі не передбачалося «громадське слухання», ці вимоги законодавця як обов'язкова процедура - були прописані в Законі України "Про планування і забудову територій" лише у зв'язку з прийнятим Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» №509-VI, 16.09.2008 р., яким доповнено в тому числі і ст.1 Закону Україні «Про планування і забудову територій» поняттям «громадські слухання», як форму громадського обговорення проекту містобудівної документації та місцевих правил забудови. Проте, і з часу внесення вказаної обов'язкової процедури до положень закону, «громадські слухання» ніяким чином не стали підміняти, скасовувати чи змінювати рішення повноважного органу місцевого самоврядування

Помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи є твердження позивачки, її представника та представника органу самоорганізації населення «Будинковий комітет будинків АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1» про те, що рішення відповідача порушують права та безпосередньо зачіпають інтереси, мешканців будинку та користувачів прибудинкової території (двору), у т.ч. позивачки, встановлені ст.ст. 2, 18 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", якими визначено принципи врахування громадських і приватних інтересів під забудову та іншого використання територій, а також не відповідають вимогам ст. 42 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до вимог ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

У відповідності з п.п. 2.1, 2.4 "Положення про порядок встановлення та затвердження меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків", затвердженому наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Держжиттлокомунгоспу України та Фонду державного майна України від 5 квітня 1996 року (далі - Положення) прибудинкова територія - це встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку(будинків) і пов'язаних з ним господарських та технічних будівель і споруд. Межі земельних ділянок при будинкових територій встановлюються за проектами відведення цих ділянок відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації.

Відповідно до п. 4.2 вказаного Положення суб'єктами права власності (користування) на земельні ділянки прибудинкових територій можуть виступати об'єднання власників багатоквартирних житлових будинків згідно з чинним законодавством.

Як встановлено з матеріалів справи документи на прибудинкову територію багатоквартирного житлового будинку в якому проживає позивачка - у визначеному законом порядку не оформлювалися, і певна, конкретна територія земельної ділянки органу самоорганізації населення «Будинковий комітет будинків АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1» - не передавалася у користування чи власність.

Відповідно до наведеного, судова колегія не вбачає з боку відповідача будь-яких порушень положень Закону Україні «Про планування і забудову територій», Закону України «Про місцеве самоврядування», Земельного кодексу України та прав і інтересів безпосередньо позивачки, а виходячи з повноважень у Дніпропетровської міської ради на розпорядження землями комунальної власності, судова колегія визнає прийняті відповідачем рішення такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами адміністративної справи та під час апеляційного перегляду даної справи повністю підтверджена правомірність прийнятих відповідачем рішень від 06.11.2002 року № 252/4 та № 173/32 від 12.12.2005 року, та відсутність будь-яких порушень цими рішеннями прав позивачки і інших мешканців будинків по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 у м.Дніпропетровську, судова колегія не вбачає підстав для їх скасування, що відповідно є підставою для скасування постанови суду першої інстанції і цій частині, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні вказаних вимог позивачки.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ Юридична агенція «АКТІО» - задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року - скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 щодо скасування рішень Дніпропетровської міської ради від 05.11.2002 року № 252/4 та від 23.12.2005 року № 173/32, та прийняти в цій частині нову постанову.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про скасування рішень Дніпропетровської міської ради від 05.11.2002 року № 252/4 та від 23.12.2005 року № 173/32.

В частині відмови у задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 - постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Повний текст постанови виготовлено 02.10.2013 року.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов