Ухвала

від 25.09.2013 по справі 872/11167/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. справа № 804/5546/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Юхименка О.В. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (в теперішній час Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. у справі №804/5546/13-а за позовом:Дочірнього підприємства «Асканія Дістріб’юшн Дніпро» до: про:Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (в теперішній час Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

19.04.2013р. Дочірнє підприємство «Асканія Дістріб’юшн Дніпро» (далі - ДП «Асканія Дістріб’юшн Дніпро») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000032300 та №0000022300 від 30.01.2013р. / а.с. 4-10 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №804/5546/13-а та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Позивач посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем у справі документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. було складено акт №2438/22-217/33323690 від 27.12.2012р., у якому за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215,228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з контрагентами, а також про безпідставність віднесення позивачем протягом перевіряємого періоду до складу податкового кредиту витрат на рекламу, маркетингове дослідження ринку та передпродажну підготовку товарів, яке було здійснено контрагентами позивача на підставі відповідних договорів, оскільки на думку податкового органу ці витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) протягом перевіряємого періоду на загальну суму 811483 грн., та до заниження податку на прибуток протягом перевіряємого періоду на загальну суму 915304 грн., та за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) на підставі акту перевірки 30.01.2013р. було прийнято податкові повідомлення - рішення: №0000032300, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі 1014353,75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 811483 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 202870,75грн.; та №0000022300, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у сумі 1001038,75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 915304 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 85734,75 грн., позивач вважає що зроблені відповідачем висновки, щодо нікчемності угод укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Делтасервіс» та ПП «Конкорд» безпідставні, оскільки ці договори виконані реально, наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання сторонами за цими договорами своїх зобов'язань, та крім цього у відповідача відсутні повноваження для визнання угод нікчемними, тому позивач вважає дії відповідача щодо визнання у акті перевірки №2438/22-217/33323690 від 27.12.2012р. угод нікчемними та вчиненими без наміру створення правових наслідків протиправними, крім цього позивач посилаючись на те, що з урахуванням його виду господарської діяльності нім неодноразово протягом перевіряємого періоду у різних підприємств замовлялись послуги реклами, маркетингового дослідження ринку та передпродажної підготовки товарів, реалізацію яких здійснює позивач, всі ці договори були реально виконані, у позивача наявні усі належні первинні документи щодо цих угоди на підставі яких позивачем формувалась фінансова та податкова звітність у відповідних звітних періодах і на підставі яких витрати пов'язані з наданням цих послуг, оскільки ці послуги пов'язані з господарської діяльності позивача, відносились до складу податкового кредиту, на момент укладення договорів про які зазначає у акті перевірки відповідач та виконання сторонами за договорами своїх зобов'язань, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов'язань за договором, що свідчить про те, що ці угоди були укладена свідомо з метою настання певних наслідків, та замовлені позивачем послуги з реклами, маркетингового дослідження ринку та передпродажної підготовки товарів пов'язані з господарською діяльністю позивача, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, тому позивач вважає, що прийняті відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставними та ґрунтуються лише на припущеннях відповідача, просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо визнання у акті перевірки №2438/22-217/33323690 від 27.12.2012р. правочинів, вчинених позивачем нікчемними, а також такими, які вчинені без наміру створення правових наслідків; визнати протиправними та скасувати

податкові повідомленні-рішення №0000032300 та №0000022300 від 30.01.2013р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. у справі №804/5546/13-а адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо визнання в акті перевірки №2438/22-217/33323690 від 27.12.2012р. правочинів, вчинених позивачем нікчемними, а також такими, які вчинені без наміру створення правових наслідків, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000032300 та №0000022300 від 30.01.2013р. (суддя Дєєв М.В. ) / а.с. 53-56 том 10 /.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 63-64 том 10/ , у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 15.05.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 25.09.2013р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом здійснено процесуальне правонаступництво у справі та замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником - Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області / а.с. 77-78,81-83 том 10/.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 15.05.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи та постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДП «Асканія Дістріб’юшн Дніпро», ідентифікаційний код 33323690, зареєстровано як юридична особа 01.12.2004р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та як платник податків підприємство перебуває на податковому обліку у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. за результатами якої складено акт №2438/22-217/33323690 від 27.12.2012р. ( далі - акт перевірки) / а.с. 11-73 том 1/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 11-73 том 1/, у ході перевірки податковим органом, серед іншого, було зроблено висновки про порушення суб'єктом господарювання, позивачем у справі :

- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 811483 грн., в тому числі: у липні 2011 року - 8590 грн., у серпні 2011 року - 200059 грн., у вересні 2011 року - 71589 грн., у жовтні 2011 року - 54952 грн., у листопаді 2011 року - 169586 грн., у грудні 2011 року - 154057 грн., у січні 2012 року - 29909 грн., у лютому 2012 року - 58688 грн., у березні 2012 року- 318886 грн., у квітні 2012 року - 26623 грн., у червні 2012 - 3897 грн., у липні 2012 року - 122 грн., у серпні 2012 року - 1525 грн.;

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9

п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму всього 915304 грн., в тому числі: у 3 кварталі 2011 року на суму 428919 грн., у 4 кварталі 2011 року на суму 143446 грн., у 1 кварталі 2012 року у сумі 51678 грн., у 2 кварталі 2012 року на суму 84685 грн., у 3 кварталі 2012 року у сумі 206576 грн..

За результатами перевірки на підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом (відповідачем у справі) 30.01.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення :

- №0000032300, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі 1014353,75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 811483 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 202870,75грн. / а.с. 87 том1/;

- №0000022300, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у сумі 1001038,75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 915304 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 85734,75 грн. / а.с. 88 том 1/.

Прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в порядку адміністративного оскарження, але скарга позивача була залишена без задоволення, а прийняті ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкові повідомлення-рішення №0000032300 та №0000022300 від 30.01.2013р. залишені без змін / а.с. 89-106 том 1/.

Як вбачається з акту перевірки №2438/22-217/33323690 від 27.12.2012р. / а.с. 11-73 том 1/, висновки, зроблені податковим органом за результатами перевірки, ґрунтуються на встановленні податковим органом у ході перевірки нікчемності правочинів, які були укладені між ДП «Асканія Дістріб’юшн Дніпро» та ТОВ «Делтасервіс», ПП «Конкорд», а також з думки податкового органу про безпідставність віднесення позивачем протягом перевіряємого періоду до складу податкового кредиту з ПДВ витрат на рекламу, маркетингове дослідження ринку та передпродажну підготовку товарів, яке було здійснено контрагентами позивача - ТОВ «Авеню Маркет», ПП «Агентство маркетингових досліджень», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «Алкен Маркет», ТОВ «АТБ-Маркет», ТОВ «Край-2», ТОВ компанія «Євротек», ТОВ «Вега-Прим», ТОВ «Віват», ПП «Наш Келих», ТОВ «Омега», ТОВ «Спар-центр», ТОВ «РББ Груп», ТОВ «Торгівельний союз «РТЦ», ТОВ «Стиль-Д», ПП «Сфера», ПрАТ «Фуршет» (ДП «Гарантія-Маркет», ДП «Фуршет Регіон», ДП «Фуршет Центр»), ТОВ «Ювітрейд» на підставі відповідних договорів, оскільки на думку податкового органу ці витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у справі протягом перевіряємого періоду дійсно мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Делтасервіс», ПП «Конкорд» на підставі відповідних договорів щодо придбання товарів (робіт , послуг), ці контрагенти позивача під час укладення договорів з позивачем у даній справі та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами протягом перевіряємого періоду були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та зареєстровані як платники ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу усі первинні документи за цими правочинами, які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором / а.с. 69-157 том 1/.

Щодо визнання податковим органом правочинів позивача з ТОВ «Делтасервіс», ПП «Конкорд» фіктивними та нікчемними, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов'язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Згідно висновків акту перевірки №2438/22-217/33323690 від 27.12.2012р./ а.с. 11-73 том 1/ відповідач у справі правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Делтасервіс», ПП «Конкорд» кваліфікує, як такі що не направлені на настання реальних правових наслідків, а отже визнає їх нікчемність, але враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов'язують недійсність господарського зобов'язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, і відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів - судових рішень щодо визнання недійсними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентом, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуги) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуги) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуги) , який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуги) податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо визнання в акті перевірки №2438/22-217/33323690 від 27.12.2012р. правочинів, вчинених позивачем нікчемними, а також такими, які вчинені без наміру створення правових наслідків є протиправними.

Щодо висновків податкового органу про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ протягом перевіряємого періоду витрат на рекламу, маркетингове дослідження ринку та передпродажну підготовку товарів, яке було здійснено контрагентами позивача - ТОВ «Авеню Маркет», ПП «Агентство маркетингових досліджень», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «Алкен Маркет», ТОВ «АТБ-Маркет», ТОВ «Край-2», ТОВ компанія «Євротек», ТОВ «Вега-Прим», ТОВ «Віват», ПП «Наш Келих», ТОВ «Омега», ТОВ «Спар-центр», ТОВ «РББ Груп», ТОВ «Торгівельний союз «РТЦ», ТОВ «Стиль-Д», ПП «Сфера», ПрАТ «Фуршет» (ДП «Гарантія-Маркет», ДП «Фуршет Регіон», ДП «Фуршет Центр»), ТОВ «Ювітрейд» на підставі відповідних договорів, оскільки на думку податкового органу ці витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що у період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. позивачем у справі було укладено низку договорів з ТОВ «Авеню Маркет», ПП «Агентство маркетингових досліджень», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «Алкен Маркет», ТОВ «АТБ-Маркет», ТОВ «Край-2», ТОВ компанія «Євротек», ТОВ «Вега-Прим», ТОВ «Віват», ПП «Наш Келих», ТОВ «Омега», ТОВ «Спар-центр», ТОВ «РББ Груп», ТОВ «Торгівельний союз «РТЦ», ТОВ «Стиль-Д», ПП «Сфера», ПрАТ «Фуршет» (ДП «Гарантія-Маркет», ДП «Фуршет Регіон», ДП «Фуршет Центр»), ТОВ «Ювітрейд» предметом яких є виконання послуг з передпродажної підготовки товару, надання рекламних послуг, послуг з дослідження ринку, маркетингових послуг, позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу усі первинні документи за цими правочинами, які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором / томи 2-9 справи №804/5546/13-а /.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем у справі під час перевірки податковому органу та суду під час розгляду справи ксерокопії первинних документів, які підтверджують факт виконання вищезазначених договорів про надання послуг з передпродажної підготовки товару, надання рекламних послуг, надання послуг з дослідження ринку, надання маркетингових послуг у розумінні ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» є належними первинними документами, оскільки містять усі визначені законом необхідні реквізити, а тому є підставою для відображення цих господарських операцій у фінансовому обліку підприємства у певні періоди та належною підставою для віднесення сум вартості відображених ними послуг до складу валових витрат підприємства у відповідних звітних періодах, оскільки аналіз положень п.п. 14.1. 108, п. 14.1. 27 п. 14.1 ст. 154, ст. 138, ст.. 139 Податкового кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що норми чинного податкового законодавства не містять будь-яких застережень (обмежень) щодо включення до складу валових витрат понесених підприємством витрат на послуги з передпродажної підготовки товару, рекламні послуги та послуги з дослідження ринку, маркетингові послуги, з огляду на те, що ці види витрат враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування у відповідному звітному періоді.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, та приймаючи до уваги вищенаведені положення чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з ПДВ у перевіряємий період з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагентів ТОВ «Делтасервіс», ПП «Конкорд» , ТОВ «Авеню Маркет», ПП «Агентство маркетингових досліджень», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «Алкен Маркет», ТОВ «АТБ-Маркет», ТОВ «Край-2», ТОВ компанія «Євротек», ТОВ «Вега-Прим», ТОВ «Віват», ПП «Наш Келих», ТОВ «Омега», ТОВ «Спар-центр», ТОВ «РББ Груп», ТОВ «Торгівельний союз «РТЦ», ТОВ «Стиль-Д», ПП «Сфера», ПрАТ «Фуршет» (ДП «Гарантія-Маркет», ДП «Фуршет Регіон», ДП «Фуршет Центр»), ТОВ «Ювітрейд» товарів та послуг, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства у податковій звітності з податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р., оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості послуг, які позивачем було отримано від його контрагентів, що свідчить про те, що висновки податкового органу про заниження позивачем у справі ПДВ протягом перевіряємого періоду на загальну суму 811483 грн., та заниження податку на прибуток протягом перевіряємого періоду на загальну суму 915304 грн. є безпідставними, і тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про безпідставність прийнятих відповідачем у справі податкових повідомлень-рішень №0000032300 та №0000022300 від 30.01.2013р. та обґрунтованість заявлених позивачем у справі позовних вимог і постановив у даній справі правильне рішення про задоволення заявлених ДП «Асканія Дістріб’юшн Дніпро» позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 15.05.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (в теперішній час Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. у справі №804/5546/13-а - залишити без змін .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 07.10.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.Є. Чередниченко