Рішення

від 31.10.2013 по справі 919/1199/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року справа № 919/1199/13 Господарський суду міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпропангаз"

(пр. 50-річчя Жовтня, буд. 35, м. Кременчук, Полтавська обл., 39622),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одіссей Ойл"

(вул. Древня, буд. 22, кв. 9, м. Севастополь, 99045)

(вул. Ген. Коломійця, 34, м. Севастополь, 99040)

про стягнення 163 506,98 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпропангаз" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Одіссей Ойл" про стягнення 183 188,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати товару, поставленого йому позивачем по договору постачання від 03.06.2013 №0603.

Ухвалою суду від 18.06.2013 року порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

Позивач до розгляду справи у судовому засіданні передав через канцелярію суду заяву, в якій у зв'язку з допущенням ним помилки під час розрахунку суми боргу, відмовився від частини заявлених позовних вимог та просив припинити провадження у справі №919/1199/13 в частині стягнення боргу (штрафних санкцій) в сумі 19 681,81 грн. Наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.

Ухвалою від 31.10.2013 суд задовольнив заяву позивача та припинив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення боргу (штрафних санкцій) в сумі 19 681,81 грн.

Позивач та відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечили.

Представник позивача у письмових поясненнях по справі, наданих через канцелярію суду, заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

В С Т А Н О В И В:

03.06.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпропангаз» та товариством з обмеженою відповідальністю «Одіссей Ойл» був укладений Договір постачання №0603 (далі - Договір) (а.с. 11-12).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпропангаз» (далі - Постачальник, позивач) зобов'язаний передати у власність товариства з обмеженою відповідальністю «Одіссей Ойл» (далі - Замовник, відповідач) нафтопродукти (далі - товар), а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити товар у порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1. Договору). Розрахунки за товар здійснюються Замовником не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати поставки постачальником товару Замовнику (5.3. Договору).

Внаслідок неналежного виконання умов Договору, у відповідача виникла заборгованість в сумі 152 885,96 грн, що i стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Bceбiчно i повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за одержаний ним товар за договором поставки від 03.06.2013 №0603.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статі 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з частиною першою ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 Цивільного Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша ст. 691 Цивільного кодексу України).

Системний аналіз правовідносин сторін дозволяє зробити висновок, що ці відносини є правовідносинами поставки, врегульованими вищевказаними нормами законодавства.

Частиною першою ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вказана норма закону презюмує необхідність сплати покупцем вартості одержаного товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тобто визначає можливість визначення сторонами іншого строку у договорі.

Згідно з частиною першою статі 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як установлено судом, за умовами Договору (пункт 5.3) Замовник зобов'язаний здійснювати оплату за товар впродовж 5 (п'яти) календарних днів з дати поставки Постачальником товару Замовнику.

На виконання умов Договору, 03.06.2013 позивачем був переданий відповідачу товар на суму 357 885,96 грн з ПДВ згідно до видаткової накладної від 03.06.2013 №РН-0000021 (а.с. 13), товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 21 від 03.06.2013.

Одержання товару 03.06.2013 за вищевказаними накладними відповідачем не заперечувалось, накладні підписані обома сторонами без заперечень, у зв'язку з чим зобов'язання відповідача здійснити повну оплату вартості товару є таким, що настало з моменту прийняття товару, як це встановлено ст. 692 Цивільного кодексу України. Згідно до пункту 5.3 Договору, відповідач був повинен оплатити поставлений йому товар впродовж 5 (п'яти) днів з дати поставки, тобто до 09.06.2013.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання і неналежне виконання.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оплата за отриманий товар відповідачем була здійснена частково на суму 205 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: на суму 60 000 грн від 06.06.2013 № 35, на суму 20 000 грн від 11.06.2013 №47, на суму 10 000 грн від 17.06.2013 №7, на суму 6 000 грн від 26.06.2013 №76, на суму 10 000 грн від 27.06.2013 №9, на суму 8 000 грн від 04.07.2013 №21, на суму 7 000 грн від 05.07.2013 №86, на суму 10 000 грн від 08.07.2013 № 93, на суму 7 000 грн від 11.07.2013 №24, на суму 8 000 грн від 12.07.2013 №28, на суму 10 000 грн від 19.07.2013 №36, на суму 10 000 грн від 23.07.2013 №43, на суму 10 000 грн від 24.07.2013 №46, на суму 10 000 грн від 25.07.2013 №48, на суму 5 000 грн від 02.08.2013 №58, на суму 9 000 грн від 07.08.2013 №169, на суму 5 000 грн від 05.07.2013 №190 (а.с. 17-33).

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 152 885, 96 грн, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу: Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, в порушення наведених приписів, доказів погашення заборгованості з оплати отриманого товару відповідачем не надано, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 152 885,96 грн обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних за період з 09.06.2013 по 14.10.2013, що складає 1 982,65 грн.

Суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинна виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший poзмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 56), суд визнав його вірним, а отже, позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 1 982,65 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами; передбаченими законом.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ний правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочений виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасні виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня є мірою відповідальності боржника за порушення ним строків виконання грошового зобов'язання.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.06.2013 по 14.10.2013 у розмірі 8 638,37 грн

Перевіривши розрахунок пені (а.с. 55), суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Одіссей Ойл» (код ЄДРПОУ 37933897, вул. Древня, буд. 22, кв. 9, м. Севастополь, 99045, п/р 26006360240600 в АТ «УкрСибБанк» м. Харків, МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпропангаз» (код ЄДРПОУ 36670686, проспект 50-річчя Жовтня, буд. 35, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, п/р 26008500049657 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) 163 506,98 грн. (сто шістдесят три тисячі п'ятсот шість грн. 98 коп.), у тому числі 152 885,96 грн. основного боргу, 8 638,37 грн. пені та 3% річних у розмірі 1 982,65 грн., а також 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн.

50 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складене 05.11.2013.

Суддя Ю.В. Лотова