Рішення

від 31.10.2013 по справі 922/4101/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р.Справа № 922/4101/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Океанаполіс", с. Чайки Київської області, до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Азимут", м. Харків, про стягнення 59080,04 грн. за участю представників:

позивача - Дорошенко А.Ю. (дов.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Океанаполіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ фірми "Азимут", про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 169 від 01.12.2012р. у загальному розмірі 59080,04 грн., в т.ч. основна заборгованість - 51242,96 грн., пеня - 2860,54 грн., 25% річних - 4976,54 грн. Позивач просить покласти судові витрати на відповідача.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від повноважного представника позивача через канцелярію суду 15.10.2013р. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду, яка направлялась за місцем реєстрації.

Судом встановлено, що ухвали суду від 27.09.2013р. про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляд на 15.10.2013р., та від 15.10.2013р. про відкладення розгляду справи на 31.10.2013р., що направлені на адресу відповідача, повернуті поштою за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак своїми процесуальними правами не скористався.

Суд вважає, що нез'явлення сторін не перешкоджає розгляду справи та дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.12.2012 року між ТОВ "Океанаполіс" (позивач, продавець) та ТОВ фірмою "Азимут" (відповідач, покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 169 (надалі - Договір).

У відповідності до умов п. 1.1. Договору позивач прийняв на себе зобов'язання передавати у власність відповідачу товар (морепродукти та риба живі та охолоджені) в асортименті й у кількості, згідно замовлення на поставку та товаросупровідних документів, а відповідач прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити вказаний товар.

Згідно з п.3.1 Договору поставка кожної окремої партії товару здійснюється після направлення покупцем продавцеві попередньої заявки. В заявці сторони обумовлюють час поставки, обсяги та вартість товару, який необхідно поставити. Поставка здійснюється на склад покупця. Відповідно до п. 3.8 Договору фактом передачі товару від продавця покупцю є підписи їх представників на товарній/видатковій накладній.

Згідно з п. 5.1 Договору покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за відвантажений товар протягом 7 календарних днів з моменту одержання покупцем товару, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або будь-яким іншим шляхом не забороненим чинним законодавством.

На виконання умов договору позивачем на підставі видаткових накладних поставлений товар.

В своїй позовній заяві позивач зазначає, що на підставі видаткових накладних № РН-0010552 від 07.02.2013 р. на суму 1403,52 грн., № РН-0010554 від 07.02.2013 р. на суму 8373,44 грн., № РН-0010663 від 14.02.2013 р. на суму 5179,79 грн., № РН-0012950 від 25.04.2013 р. на суму 19 048,98 грн., № РН-0013105 від 30.04.2013 р. на суму 3479,32 грн., № РН-0013112 від 30.04.2013 р. на суму 2494,98 грн., № РН-0013212 від 30.04.2013 р. на суму 2117,52 грн., № РН-0013297 від 08.05.2013 р. на суму 4980,26 грн., № РН-0013480 від 16.05.2013 р. на суму 5513,66 грн., враховуючи накладні про повернення товару № ВН-0005696 від 25.05.2013 р. на суму 456,47 грн. (до видаткової накладної № РН-0012950 від 25.04.2013 р.), № ВН-0005697 від 25.05.2013 р. на суму 247,49 грн. (до видаткової накладної № РН-0013105 від 30.04.2013 р.), ним був поставлений відповідачу товар на загальну суму 51887,51 грн. Як зазначає позивач, відповідачем частково здійснювались оплати за отриманий товар, у зв'язку з чим залишок заборгованості відповідача складає 51242,96 грн. З розрахунку пені та річних вбачається, що часткова сплата здійснена 31.05.2013р. у сумі 644,55 грн.

До матеріалів справи додані копії видаткових накладних, на які посилається позивач.

З видаткової накладної № РН-0010554 від 07.02.2013 р., копія якої додана до матеріалів справи, вбачається, що по даній накладній сума поставленого товару з ПДВ складає 7623,43 грн., а не 8373,44 грн., як зазначено позивачем в позовній заяві. Також з накладної № РН-0010663 від 14.02.2013 р. вбачається, що загальна вартість товару складає 21775,36 грн., в накладній містяться виправлення, а позивачем заявлена сума 5179,79 грн., що є його правом. В інших видаткових накладних суми відповідають заявленим позивачем.

Таким чином, згідно заявлених позивачем накладних ним поставлений відповідачу товар на загальну суму 51137,50 грн. З врахуванням часткової оплати в сумі 644,55 грн., залишок заборгованості відповідача складає 50492,95 грн.

Суд зазначає, що строк оплати отриманого відповідачем товару настав.

Позивач звертався до відповідача з проханням сплатити заборгованість за договором, що підтверджується претензією № 1 за вих. № 14/06/13 від 14.06.2013 р., яка була повернута за закінченням терміну зберігання.

При цьому відповідач до теперішнього часу оплату по договору не здійснив, чим порушив свої договірні зобов'язання.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 50492,95 грн. В частині стягнення 750,01 грн. суд відмовляє, оскільки дана сума не підтверджена позивачем.

Згідно з п. 5.2. Договору покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 2860,54 грн.

При здійсненні розрахунку позивачем зазначені дати поставок, строк оплати, суми, на які нараховується пеня та дати, станом на які здійснюється нарахування, розмір облікової ставки пені, яка діяла в різні періоди. Крім того нарахування пеня здійснено в межах строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Однак, при цьому позивачем невірно розрахована кількість днів прострочення за певні періоди, зокрема :

- по видатковій накладній № РН-0010552 від 07.02.13р. строк оплати товару настав 14.02.2013р., кількість днів прострочення оплати за період з 15.02.2013р. по 31.05.2013р. складає 106, а не 113, як визначено позивачем;

- по видатковій накладній № РН-0010554 від 07.02.13р. строк оплати товару настав 14.02.2013р., кількість днів прострочення оплати за період з 15.02.2013р. по 09.06.2013р. складає 115, а не 122, як визначено позивачем;

- по видатковій накладній № РН-0010663 від 14.02.13р. строк оплати товару настав 21.02.2013р., кількість днів прострочення оплати за період з 22.02.2013р. по 09.06.2013р. складає 108, а не 115, як визначено позивачем;

- по видатковій накладній № РН-0012950 від 25.04.13р. строк оплати товару настав 02.05.2013р., кількість днів прострочення оплати за період з 03.05.2013р. по 09.06.2013р. складає 38, а не 45, як визначено позивачем;

- по видаткових накладних № РН-0013105 від 30.04.13р., № РН-0013112 від 30.04.13р., № РН-0013212 від 30.04.13р. строк оплати товару настав 07.05.2013р., кількість днів прострочення оплати за період з 08.05.2013р. по 09.06.2013р. складає 33, а не 40, як визначено позивачем;

- по видатковій накладній № РН-0013297 від 08.05.13р. строк оплати товару настав 15.05.2013р., кількість днів прострочення оплати за період з 16.05.2013р. по 09.06.2013р. складає 25, а не 32, як визначено позивачем;

- по видатковій накладній № РН-0013480 від 16.05.13р. строк оплати товару настав 23.05.2013р., кількість днів прострочення оплати за період з 24.05.2013р. по 09.06.2013р. складає 17, а не 24, як визначено позивачем.

Таким чином, судом встановлено, що нарахування пені позивачем здійснено з наступного дня після здійснення поставки, без врахування 7 днів, визначених для оплати товару за умовами договору.

Крім того позивачем розрахована пеня на суму 8373,44 грн. за видатковою накладною № РН-0010554 від 07.02.13р., а не на суму 7623,43 грн.

За таких обставин сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 2663,71 грн., в стягненні решти суми пені 196,83 грн. суд відмовляє, як необґрунтовано нарахована.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.3. Договору покупець, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу продавця зобов'язаний сплатити 25 % річних від простроченої суми.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок 25% річних, відповідно до якого нараховані річні складають 4976,54 грн.

З розрахунку річних вбачається, що позивачем невірно вирахувана кількість днів прострочення, як і при нарахуванні пені, по накладній № РН-0010554 від 07.02.13р. річні нараховані на суму 8373,44 грн., а не 7623,43 грн.

При цьому по накладним № РН00010554 від 07.02.2013р. та № РН-0010663 від 14.02.2013р. нарахування річних здійснено станом на 04.09.13р., з врахуванням таких даних кількість днів прострочення складає 202 та 195 днів відповідно, однак позивачем нарахування здійснено за 181 день прострочення, що є його правом.

Зробивши перерахунок річних з урахуванням викладеного, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 25% річних у сумі 4730,98 грн., в стягненні решти суми річних 245,56 грн. суд відмовляє, як необґрунтовано нараховані.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення основної заборгованості в сумі 50492,95 грн., пені в сумі 2663,71 грн., 25% річних у сумі 4730,98 грн., в задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Азимут" (61050, м. Харків, Харківська набережна, буд. 2-А, код 24659100, р/р 26008052312842 в ХГРУ САО КБ "ПриватБанк", МФО 351533) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Океанаполіс" (08130, Київська область, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, поштова адреса: 04655, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 10, код 38075046, р/р 2600000012155 в ПАТ Банк "Контракт" в м. Києві, МФО 322465) 50492,95 грн. основної заборгованості, 2663,71 грн. пені, 4730,98 грн. 25% річних, 1720,50 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 05.11.2013 р.

Суддя Яризько В.О.