Постанова

від 01.11.2013 по справі 761/6847/13-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6847/13-к

Провадження №1/761/548/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Радуцької Л.В.

секретаря Гарус А.Л., Антропової К.С., Дробязко К.М.,

Симон О.Ю., Мусійчук В.С.

за участю прокурора Черната О.А., Гошовської Ю.В., Тимошенко Н.М.,

Курко Н.М., Мурачова Р.В., Ковальова А.В.,

Денисенко О.П.

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10

підсудного ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Києва кримінальну справу щодо

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, який не одружений, працює економістом в ТОВ "Хлібсервіс", зареєстрований та проживає АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в:

Органом досудового слідства ОСОБА_11 обвинувачується у тому, що він в період часу з травня по жовтень 2005 року, будучи службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_12, який видавав себе за фактичного власника ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер", шляхом шахрайства заволодів коштами ОСОБА_7 в особливо великих розмірах при наступних обставинах.

Так, 11 лютого 2002 року Шевченківською державною адміністрацією у м. Києві зареєстровано ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер" (ідентифікаційний код 31905026, юридична адреса: м. Київ, вул. В.Житомирська, 33).

ОСОБА_11 відповідно до наказу №3 від 04 жовтня 2003 року ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер" призначений на посаду генерального директора даного товариства.

ОСОБА_11, будучи генеральним директором ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер", за попередньою змовою з ОСОБА_12, який відповідно до протоколу №8 від 21 листопада 2004 року загальних зборів засновників ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер", призначений на посаду заступника генерального директора ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер", у період часу з травня до 06 червня 2005 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах, з корисних спонукань, використовуючи родинні стосунки і довіру, звернувся до ОСОБА_7 з пропозицією укласти договір на виконання робіт, а саме: переводу квартири АДРЕСА_1 до нежитлового фонду, узгодження проекту та устаткування окремого входу до цієї квартири, не маючи наміру виконувати вимоги цього договору, а переслідуючи мету заволодіти коштами останнього.

ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_12, для досягнення злочинних намірів щодо заволодіння шляхом обману і зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_7, за місцем свого проживання: АДРЕСА_3, склав підроблений договір №18 від 06 червня 2005 року щодо переводу квартири АДРЕСА_1 до нежитлового фонду, узгодження проекту та устаткування окремого входу до цієї квартири, не маючи наміру виконувати умови цього договору. При цьому, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_7 завідомо неправдиві відомості про те, що після того як ОСОБА_7 надасть їм кошти згідно умов договору №18 від 06 червня 2005 року, роботи будуть виконані у трьохмісячний термін, що зазначено в п.1.3 цього договору. Також, ОСОБА_11 пояснив, що виступає як генеральний директор ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер", а ОСОБА_12 як власник цього товариства, чим ввів у оману ОСОБА_7 Довіряючи ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ОСОБА_7, не усвідомлюючи обману з боку ОСОБА_11 та ОСОБА_12, перебуваючи на площі Майдан Незалежності в м. Києві, підписав підроблений договір №18 від 06 червня 2005 року. Для введення потерпілого в оману, ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_12, підписав цей підроблений договір №18 від 06 червня 2005 року як генеральний директор ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер", а також поставив відбиток печатки цього товариства.

В період часу з 06 червня 2005 року по жовтень 2005 року, ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_12, перебуваючи на площі Майдан Незалежності в м. Києві, для введення в оману потерпілого ОСОБА_7, надав йому підроблену квитанцію до прибуткового касового ордеру №12 від 14 червня 2005 року на суму 25 000 гривень, квитанцію до прибуткового ордеру №12 від 20 жовтня 2005 року на суму 25 000 гривень, квитанцію до прибуткового ордеру №2 без дати, на суму 31 600 гривень, на яких, для надання цим діям законного вигляду, ОСОБА_11 поставив свій підпис як генеральний директор ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер" та відбиток печатки ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер". ОСОБА_7, сприймаючи їх дії як законні, для виконання умов підробленого договору №18 від 06 червня 2005 року, передав ОСОБА_11 та ОСОБА_12 грошові кошти на загальну суму 81 600 гривень.

ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_12, отримавши від ОСОБА_7 зазначені кошти для виконання нібито послуг та робіт: переводу квартири АДРЕСА_1 до нежитлового фонду, узгодження проекту та устаткування окремого входу до цієї квартири, які не збирався виконувати, на ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер" їх не оприбуткував, а шляхом обману і зловживання довірою, з корисливих спонукань, заволодів коштами ОСОБА_7 на загальну суму 81 600 гривень, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, розпорядившись ними на власний розсуд.

Такі дії ОСОБА_11 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_11 з метою заволодіння чужими коштами шляхом шахрайства, використовуючи своє службове становище, вчинив службове підроблення при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_11 в період з 06 червня 2005 року по жовтень 2005 року, будучи генеральним директором ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер", згідно протоколу №8 від 21 листопада 2004 року зборів засновників та наказу №3 від 04 жовтня 2003 року, виконуючи згідно ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та п.11.10 Статуту ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер" у редакції від 22 серпня 2005 року організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки на підприємстві, використовуючи своє службове становище, вільний доступ до використання бланків та печатки підприємства, склав за місцем свого мешкання АДРЕСА_3, ряд підроблених офіційних документів, до яких вніс завідомо неправдиві дані щодо робіт та послуг, а саме: договір №18 від 06 червня 2005 року між ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер", в особі генерального директора ОСОБА_11, та ОСОБА_7, за умовами якого, (п.1.1.1, 1.1.2 договору) ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер" повинно виконати роботи по переведенню квартири АДРЕСА_1 до нежитлового фонду з відповідним оформленням в Голосіївській держадміністрації м. Києва, зпроектувати та побудувати окремий вхід (вхідну групу) до вказаної квартири з відповідним оформленням в держустановах. В свою чергу, згідно п.2.1 ОСОБА_7 повинен сплатити 83 200 грн. за виконання цих робіт. Згідно п.1.3 строк виконання робіт - 3 місяці. Зазначений офіційний документ ОСОБА_11 склав у двох екземплярах, підписавши їх як генеральний директор та поставивши на них відбиток печатки ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер"; квитанцію до прибуткового касового ордеру №12 від 14 червня 2005 року на суму 25 000 грн., квитанцію до прибуткового ордеру №12 від 20 жовтня 2005 року на суму 25 000 грн., квитанцію до прибуткового ордеру №2 без дати, на суму 31 600 грн. Вказані офіційні документи ОСОБА_11 підписав від свого імені як генеральний директор ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер" та поставив відбиток печатки цього товариства.

Надалі, з метою вчинення шахрайства відносно коштів ОСОБА_7, для прикриття своїх злочинних намірів та надання своїм діям законного вигляду, ОСОБА_11 надав вказані підроблені документи потерпілому, чим використав підроблені офіційні документи.

Згідно висновку акту № 13-30/540 від 27 травня 2008 року контрольно-ревізійного управляння м. Києва, готівка в сумі 81 600 грн., отриманих від ОСОБА_7, в ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер" не оприбуткована.

В результаті вчинення ОСОБА_11 шахрайства відносно ОСОБА_7 з застосуванням вказаних підроблених офіційних документів, потерпілому завдано великої матеріальної шкоди, яка більш ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Такі дії ОСОБА_11 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів та складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 366 КК України не визнав, суду надав показання, що він дійсно працював на посаді генерального директора ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер". 06 червня 2005 року між ним як генеральним директором ТОВ "Корпорація "ГлобалМедКер" та ОСОБА_7 було укладено договір про виконання робіт по переведенню квартири АДРЕСА_1 до нежитлового фонду з відповідним оформленням в Голосіївській держадміністрації м. Києва, зпроектування та побудування окремого входу до вказаної квартири з відповідним оформленням в держустановах. Ним було виконано всі необхідні роботи по переведенню квартири з житлового до нежитлового фонду, але із незалежних від нього обставин, цей етап повністю не був завершений. Крім того, зазначив, що у попередньою змову з ОСОБА_12 не вступав, ніяких документів не підробляв.

Судом було постановлено на обговорення питання про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 366 КК України, на додаткове розслідування, виходячи з того, що органами досудового слідства допущена неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що кримінальну справу необхідно повернути для проведення додаткового розслідування, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 11.02.05р. "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені, або були поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані і не дослідженні документи, речові докази та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; тощо).

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.09р. "Про судову практику у справах про злочини проти власності" отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковано як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

Пред'явлене особі обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України 1960 року, має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно з якою, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.

Разом з тим, органами досудового слідства, в порушення вимог ст. 64 КПК України 1960 року, відповідно до якої при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину, характер і розмір шкоди, завданої злочином, та ст. 132 КПК України 1960 року, ОСОБА_11 пред'явлене неконкретне обвинувачення.

Так, при пред'явленні ОСОБА_11 обвинувачення за ч. 4 ст. 190 КК України орган досудового слідства послався на вчинення ним злочину за попередньою змовою групою осіб з метою заволодіння майном потерпілого шляхом обману та зловживання довірою.

При цьому, в змісті пред'явленого обвинувачення відсутні будь-які дані як про конкретні мотиви та спосіб вчинення злочину, оскільки зазначено про заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 одночасно шляхом обману та зловживання довірою, так і про обставини самої змови та про характер співучасті кожного з обвинувачених окремо за їх попередньою домовленістю, що свідчить про істотну неповноту пред'явленого обвинувачення.

Залишились не перевіреними доводи ОСОБА_11 про те, що грошові кошти, які надавались йому ОСОБА_7, ним витрачалися на виконання умов договору, тобто існували цивільно-правові відносини між ними.

Так, в судовому засіданні за клопотанням підсудного були допитані свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які надали показання, що до них дійсно звертався ОСОБА_11 з приводу переведення квартири АДРЕСА_1 до нежитлового фонду.

Також, належним чином не перевірені показання ОСОБА_11 та ОСОБА_7 відносно місця передачі грошових коштів, та осіб, які були присутні при цьому.

Крім того, пред'являючи ОСОБА_11 обвинувачення, як зазначено у постанови про пред'явлення обвинувачення та обвинувальному висновку, у вчиненні службового підроблення, тобто, внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, орган досудового слідства, всупереч вимог ст.ст. 64, 132 КПК України 1960 року, не зазначив, які конкретно дії по кожному складу злочину, передбаченому диспозицією ст. 366 КК України, вчинив ОСОБА_11, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки позбавляє можливості особу захищатися від пред'явленого обвинувачення, висуваючи відповідні доводи на свій захист по кожному обвинуваченню.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи характер порушень вимог КПК України 1960 року органом досудового слідства під час провадження додаткового розслідування даної кримінальної справи, справа підлягає направленню на додаткове розслідування, в ході якого органу досудового слідства необхідно всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити належним чином доводи обвинуваченого на свій захист, виявити як обставини, які викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, і з урахуванням встановленого в ході додаткового розслідування органам слідства дати належну юридичну оцінку всім зібраним у справі доказам, та в залежності від достовірно встановленого, пред'явити конкретну мотивовану підозру винним особам з дотриманням вимог закону, а також дати належну юридичну кваліфікацію їх діям.

Керуючись ст.ст. 22, 64, 281 КПК України 1960 року, п.11 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України,

п о с т а н о в и в:

Кримінальну справу щодо ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 366 КК України, повернути прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_11 - підписку про невиїзд залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляції, яка подається протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя: