Ухвала

від 30.10.2013 по справі 2а/2570/2037/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/75436/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 року

у справі № 2а/2570/2037/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гуадентіс» (далі - позивач, ТОВ «Гуадентіс»)

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові ДПС)

про визнання протиправним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Гуадентіс» звернулось у червні 2012 року до суду з позовом про визнання протиправним рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС № 46/15-348 від 31.05.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 року постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року скасована та прийнята у справі нова постанова, якою позов задоволено повністю: визнано неправомірним та скасовано рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС № 46/15-348 від 31.05.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає його таким, що прийняте з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України , суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Гуадентіс» (ідентифікаційний код 33336359) зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 13.05.2011 року шляхом перетворення. Крім того, позивача, за його добровільним рішенням, зареєстровано платником податку на додану вартість 01.07.2005 року, свідоцтво № 100339390 з початком дії 07.06.2011 року.

Рішенням № 46/15-348 від 31.05.2012 року ДПІ у м. Чернігові ДПС, на підставі довідки про результати камеральної перевірки № 46/15-348 від 24.05.2012 року, анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Гуадентіс».

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що у господарській діяльності позивача дійсно відбулась подія, наслідком якої податкове законодавство передбачає анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а помилка, допущена в резолютивній частині рішення відповідача є лише технічною, оскільки у мотивувальній частині рішення зазначено саме вчинене позивачем правопорушення з посиланням на документ, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги повністю, з висновками якого погоджується суд касаційної інстанції, виходив з наступного.

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»-«и» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Відповідно до підпункту 5.5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394 , рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

При цьому підпункт 5.5.2.3 вказаного Положення передбачає, що у разі анулювання реєстрації на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України такими документами є: довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що платником податків ТОВ «Гуадентіс» було подано до податкового органу декларації з ПДВ за період з травня 2011 року по квітень 2012 року, в яких самостійно зазначено наступні дані: в податковій декларації за травень 2011 року загальні обсяги поставок (р. 5-А декларації з ПДВ) -64 грн., сума поставок інші (додаток 5 розділу 1) -64 грн., % реалізації платникам ПДВ -0%; у податкових деклараціях за червень 2011 року - квітень 2012 року загальні обсяги поставок (р. 5-А декларації з ПДВ) - 0 грн., сума поставок інші (додаток 5 розділу 1) -0 грн., % реалізації платникам ПДВ -0%.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Гуадентіс» з травня 2011 року по квітень 2012 року подавало до податкового органу декларації з податку на додану вартість, а відповідач в свою чергу не надав суду доказів на підтвердження зворотного.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не надав суду підтвердних документів, передбачених підпунктом 5.5.2.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що нормами податкового законодавства України не передбачено внесення змін до змісту рішення контролюючого органу або зміни його в цілому шляхом надсилання листа.

Отже, доводи відповідача про те, що позивача було повідомлено листом № 5529/10/15-313 від 02.07.2012 року, що підставою для анулювання потрібно вважати пп. «и» п. 184.1 ст. 184 ПК України «обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання», судом апеляційної інстанції обгркунтовано не взято до уваги, оскільки такий лист не є рішенням, в розумінні ПК України , та не може вносити зміни до прийнятого податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про неправомірність рішення відповідача № 46/15-348 від 31.05.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 , ч. 2 ст. 71 КАС України , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220 - 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 року у справі № 2а/2570/2037/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько