Постанова

від 31.10.2013 по справі 802/120/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/27496/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013року

у справі №802/120/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі

Вінницької області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

у Шаргородському районі Вінницької області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2013 року Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області (далі по тексту Пенсійний фонд) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області (далі по тексту Фонд соціального страхування), яким просило зобов'язати відповідача включити в акти щомісячних звірок витрати по особових справах потерпілих в сумі 218 408,56 грн., в тому числі: цільова адресна допомога - 211 004 грн., витрати на виплату пенсії ОСОБА_4 - 3 358,29 грн., допомога на поховання - 3 358,29 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року у справі №802/120/13-а позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Фонд соціального страхування включити до актів щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих 761,70 грн., стягнуто з Фонду соціального страхування 761,70 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013року у справі №802/120/13-а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року у зазначеній справі скасовано в частині зобов'язання Фонду соціального страхування включити до актів звірки суми витрат по особовим справам потерпілих, прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено Пенсійному фонду в задоволенні позовних вимог, в решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року залишено без змін.

Скасовуючи постанову окружного адміністративного суду, апеляційній суд виходив з помилковості зобов'язання відповідача включити в акт щомісячної звірки 761,70 грн. понесених витрат, оскільки такий спосіб захисту порушеного права не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Фонд соціального страхування звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищевказані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Пенсійним фондом з серпня 2012 року по грудень 2012 року виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника на загальну суму 218 408,56 грн., у тому числі, щомісячна цільова грошова допомога - 211004,00 грн., допомога на поховання - 3358,29 грн., а також пенсія, яку отримує ОСОБА_4 як пенсіонер, син якої загинув на виробництві на суму 4046,27 грн.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі по тексту Основи) визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, наведено у статті 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Статтею 81 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України. Механізм відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком.

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така допомога надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду України з виплати і доставки зазначених пенсій.

За наведеного вище, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій щодо безпідставності та невмотивованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача цільової адресної допомоги.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 18 червня 2013 року у справі №21-199а13 та 20 листопада 2012 року у справі №21-361а12

Разом з тим, слід вказати, що апеляційним адміністративним судом в мотивувальній частині постанови вірно та обґрунтовано вказано про доведеність позивачем вимог в частині стягнення з Фонду соціального страхування витрат на виплату і доставку пенсії у зв'язку із втратою годувальника, а саме згідно розрахунку суми витрат на виплату пенсії, які не прийняті до відшкодування відповідачем за серпень - грудень 2012 року, сума виплат ОСОБА_4 в місяць складає 152,34 грн. Тобто, за період з серпня по грудень 2012 року сума витрат на виплату та доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника становить 761,70грн. Проте в резолютивні частині постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі №802/120/13-а питання вирішення позовних вимог у зазначеній вище частині не прийнято.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що обставини справи встановлено судами попередніх інстанцій повно і правильно, по справі непотрібно збирати або додатково перевіряти докази, однак доводи касаційної скарги спростували висновки, викладені в судовому рішенні апеляційного адміністративного суду, а отже наявні всі підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області - задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі №802/120/13-а - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області включити до актів щомісячних звірок витрат 761,70 грн. на виплату та доставку пенсії.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області на користь Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області 761,70 грн. витрат на виплату та доставку пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: