Рішення

від 22.10.2013 по справі 910/18902/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18902/13 22.10.13 Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хевес"

про стягнення 13 679,13 грн.

За участю представників сторін :

від позивача: Петрушко Я.Р. - представник за довіреністю № б/н від 07.07.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Хевес" заборгованості за договором №2724 від 23.10.2066 року в розмірі 13 679,13грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.10.2006 року між ним та відповідачем укладено договір № 2724 про відкриття карткового рахунку та обслуговування корпоративних банківських платіжних карток, згідно з яким банк відкрив відповідачу картковий рахунок у національній валюті України № 260570102724 для обліку операцій з використанням корпоративних банківських платіжних карток (далі - БПК).

Для розпорядження картковим рахунком позивач випускає на ім'я довірених осіб відповідача БПК платіжної системи Visa International типу business та/чи electron та ПІН-код до кожної БПК.

У зв'язку з виникненням несанкціонованої заборгованості, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/18902/13, призначено розгляд справи на 22.10.2013 року.

У судове засідання 22.10.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 02.10.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 02.10.2013 року, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 6 557,24 грн., проценти в розмірі 7 121,89 грн. та судові витрати у розмірі 1 720,50 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23.10.2006 року між закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хевес» (клієнт за договором) укладено договір №2724 про відкриття карткового рахунку та обслуговування корпоративних банківських платіжних карток (далі - договір), відповідно до якого банк відкриває клієнту картковий рахунок (надалі - картрахунок) у національній валюті України №260570102724 та/чи іноземній валюті (долар США) №2605___ для обліку з використання корпоративних банківських платіжних карток (далі - БПК).

Відповідно до п.1.1 Статуту публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів (протокол від 30 серпня 2012 р.), зареєстрованого №10721050047007658 від 13.11.2012 року, погодженого Національним банком України 02 листопада 2012 року, публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» внаслідок зміни найменування в частині типу товариства є повним правонаступником прав та зобов'язань закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк», яке, в свою чергу, є повним правонаступником закритого акціонерного товариства «Мікрофінансовий Банк», створеного відповідно до рішення Установчих зборів від 21 грудня 2000 р. як універсальний банк згідно з Установчим договором про заснування та діяльність закритого акціонерного товариства «Мікрофінансовий Банк» від 2 жовтня 2000 p., зареєстрованого Національним банком України 28 грудня 2000 p., реєстраційний № 276.

Згідно з п.1.3 договору, порядок здійснення операцій з використанням БПК, обслуговування картрахунку регулюються у відповідності із даним договором; правилами випуску та обслуговування корпоративних банківських платіжних карток банку (надалі - Правила), оформленими додатком №2 до даного договору; тарифами банку по обслуговуванню картрахунку, випуску та обслуговуванню корпоративних БПК (надалі - тарифи), оформленими додатком №3 до даного договору; чинним законодавством України; нормативними актами Національного банку України; правилами платіжної системи VISA INTERNATIONAL (надалі - Платіжна система); діючими «Загальними положеннями та умовами надання банківських послуг» банку (надалі - Загальні Положення).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що операції з використанням БПК виконуються держателями в межах витратного ліміту по кожній БПК. Витратним лімітом по кожній окремій БПК є сума коштів, що зарахована на картрахунок з призначенням для здійснення операцій з використанням цієї БПК, збільшена на суму ліміту овердрафту на такій БПК, встановленого банком на підставі письмової заяви клієнта в рамках овердрафту по картрахунку в разі укладення сторонами відповідної угоди.

Відповідно до п.2.6 договору, операції по картрахунку без використання БПК здійснюються в межах витратного ліміту по картрахунку. Витратний ліміт по картрахунку визначається як сума залишку коштів на картрахунку, зменшена на суму заблокованих, але не списаних коштів.

Згідно з п.2.9 договору, в разі виникнення дебетового сальдо по картрахунку, яке не було обумовлено письмовою угодою між клієнтом та банком (надалі - несанкціонована заборгованість) така заборгованість має бути погашена клієнтом в день її виникнення. На суму несанкціонованої заборгованості банком щоденно нараховуються відсотки виходячи з розміру суми несанкціонованої заборгованості по картрахунку станом на кінець операційного дня банку, за ставкою, розмір якої визначається у відповідності до діючих тарифів. Сплата нарахованих відсотків здійснюється клієнтом наступним банківським днем за днем нарахування відсотків. Кошти, що обліковуються на картрахунку станом на кінець операційного дня банку, у першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості по сплаті відсотків за користування сумою несанкціонованої заборгованості, в другу чергу - на погашення суми несанкціонованої заборгованості в порядку, передбаченому п. 4.1. даного договору.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що інформація стосовно виникнення несанкціонованої заборгованості по картрахунку надається клієнту у виписці по картрахунку. Клієнт гарантує повернення суми несанкціонованої заборгованості банку та сплату відсотків за її користування всіма коштами, майном, майновими правами, що належать клієнту.

Відповідно до виписки по рахунку корпоративного клієнта, наданої позивачем, несанкціонована заборгованість відповідача виникла 15.06.2011 року в розмірі 6 557,24 грн.

24.04.2013 року позивачем була направлена відповідачу вимога про погашення несанкціонованої заборгованості в розмірі 6 557,24 грн. та відсотків за її використання в розмірі 6 108,11 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 05.08.2013 року факт наявності заборгованості за договором №2724 про відкриття карткового рахунку та обслуговування корпоративних банківських платіжних карток від 23.10.2006 року за несанкціоновану заборгованість в розмірі 6 557,24 грн. та процентів за користування несанкціонованою заборгованістю в розмірі 7 121,89 грн. клієнта перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та клієнтом не спростований.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 35, ст. 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хевес" (03109, м. Київ, вул. Деміївська, будинок 35-Б; ідентифікаційний код: 31239597) на користь публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 107-А; ідентифікаційний код: 21677333) заборгованість в розмірі 6 557 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 24 коп., заборгованість по процентам в розмірі 7 121 (сім тисяч сто двадцять одна) грн. 89 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 04.11.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий