Рішення

від 29.10.2013 по справі 919/953/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року справа № 919/953/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне

підприємство № 22" Севастопольської міської Ради

(99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкіна, буд. 10

ідентифікаційний код: 20667456)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стамед"

(99042, м. Севастополь, площа 1-го травня, буд. 4

ідентифікаційний код: 37039426)

про стягнення 932,15 грн,

за участю представників:

позивач (КП "РЕП №22") - явку уповноваженого представника не забезпечив;

від відповідача (ТОВ "СТАМЕД") - Румянцев Сергій Олегович - представник, довіреність б/н від 16.09.2013, дійсна до 16.09.2014;

від відповідача (ТОВ "СТАМЕД") - Чопікян Арміне Арсенівна - представник, довіреність б/н від 16.09.2013, дійсна до 16.09.2014.

Суть спору:

14.08.2013 комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22" Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Стамед" (далі - відповідач) про стягнення 927,09 грн.

Ухвалою суду від 16.08.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 19.09.2013

Ухвалою суду від 19.09.2013 розгляд справи відкладено на 14.10.2013

Ухвалою суду від 14.10.2013 строк розгляду справи продовжено до 29.10.2013 та відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 24.10.2013

17.10.2013 від позивача надійшла заява в порядку статті 22 ГПК України, яку суд розцінює як збільшення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача 912,93 грн основного боргу за Договором та 19,22 грн - 3% річних, а загалом 932,15 грн (арк.с.137-138).

Враховуючи, що відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог це право позивача, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та подальший розгляд справи здійснює з урахуванням зменшених позовних вимог.

У судових засіданнях 24.10.2013 та 28.10.2013 оголошувалася перерва, востаннє до 29.10.2013.

У судове засідання 29.10.2013 позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином..

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе продовжити розгляд справи за відсутністю представника позивача.

У відзиві на позов Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, зазначив, що з січня 2013 року нежитлове приміщення по пр.Г.Острякова, 248-Б у місті Севастополі відповідач не займає та фактично послуги від позивача по вивезенню, розміщенню та утилізації твердих побутових відходів не отримує (арк..с.47-49)

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник позивача у попередніх судових засіданнях надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та наполягала на задоволенні позову.

На підставі статті 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача суд,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір №162а (далі - Договір), відповідно до умов яких відповідач (Замовник) передає, а позивач (Підрядник) приймає на себе обов'язок по вивезенню, розміщенню та утилізації твердих побутових відходів (далі - ТПВ) з приміщення аптеки по Ген.Острякова, 248-Б, поступаючих від відповідача (Замовник) (арк..с.6, 9).

Відповідно до пункту 2.3.1. відповідач взяв на себе обов'язок щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним здійснювати оплату.

Вартість послуг встановлена пунктом 1.4. Договору.

Договір укладений строком на 1 рік, вступає в силу з 01.02.2012 та вважається пролонгованим на кожен наступний рік у разі якщо раніше ніж за 2 місяці та не пізніше 1 місяця до закінчення строку дії Договору одна зі сторін не отримує від іншої сторони повідомлення у письмовій формі про відмову від пролонгації Договору (пункт 6.2.).

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договорів в частині своєчасної оплати виконаних робіт, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, який в подальшому уточнив (арк..с.137-138) та просив стягнути з відповідача суми основного боргу за Договором та 3% річних за прострочення виконання обов'язку за Договором.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.3.1. відповідач взяв на себе обов'язок щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним здійснювати оплату

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи судом позивачем не надано суду ані актів виконаних робіт (наданих послуг), ані будь-яких інших документів, які б підтверджували надання послуг позивачем відповідачу за Договором.

Відповідачем надано суду докази отримання наданих позивачем послуг відповідно до актів прийому-передачі наданих послуг від 31.05.2012 на суму 172,04 грн, від 30.04.2012 на суму 86,02 грн, від 30.06.2012 на суму 120,43 грн, від 31.07.2012 на суму 120,43 грн, від 31.08.2012 на суму 120,43 грн, від 31.10.2012 на суму 86,02 грн, від 30.11.2012 на суму 86,02 грн, від 31.12.2012 на суму 86,02 грн, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками (арк.с.116-123).

Таким чином, відповідачем доказаний суду факт надання послуг позивачем лише на суму 877,41 грн, при цьому, згідно розрахунку позивача надані послуги за травень, квітень, липень, серпень, листопад та грудень 2012 року позивачем оплачено (арк.с.7), таким чином заборгованість позивача перед позивачем становить 86,02 грн.

Враховуючи, що обов'язок по оплаті отриманих послуг за Договором є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається відповідно до умов Договору та Закону, враховуючи що відповідачем не надано суду доказів оплати послуг. Отриманих у жовтня 2012 року , суд вважає можливим задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором частково у розмірі 86,02 грн за жовтень 2012 року.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за невиконання умов Договору суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, нарахування 3% річних невід'ємно пов'язано з існуванням несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання та є похідним від нього.

У зв'язку з недоведеністю факту надання послуг позивачем відповідачу у травні 2012 року та з січня по липень 2013 року, обсяги та вартість їх надання, а отже і існування самого боргу у цей період, у суду відсутні правові підстави для нарахування 3% у зазначений період.

З огляду на зазначене судом зроблено власний розрахунок суми пені за прострочення виконання зобов'язання за Договором.

Відповідно до пункту 2.3.1. відповідач взяв на себе обов'язок щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним здійснювати оплату. Тобто прострочення оплати за послуги, надані позивачем у звітному місяці починається з 11 числа місяця наступного за звітнім.

Згідно розрахунку позивача, з урахуванням недоведеності надання послуг у травні 2012 та з січня по липень 2013 року, за відповідачем числилася заборгованість за червень 2012 року та за жовтень 2012 року. Проте, згідно рахунку №1605 від 10.06.2012 (арк..с.118) та платіжного доручення від 04.07.2012 №326 на суму 120,43 грн (арк..с.159) відповідачем своєчасно погашено заборгованість за червень 2012 року.

Таким чином за відповідачем існує непогашена заборгованість з наданих послуг лише за жовтень 2012 року. Таким чином 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за Договором складають 1,96 грн згідно розрахунку наведеного нижче.

місяцьсума боргупочаток нарахування 3% річнихприпинення нарахування 3% річнихкількість днів прострочення виконання обов'язкукількість днів у році 3% річних, грн жовтень 2012 86,02 11.11.2012 31.12.2012 51 366 0,36 86,02 01.01.2013 14.08.2013 226 365 1,6 ВСЬОГО: 1,96

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1,96 грн.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає 162,39 грн (86,02 + 1,96 /932,15*1720,5=162,39)

Керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стамед" (99042, м.Севастополь, площа 1-го травня, буд. 4, ідентифікаційний код: 37039426 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22" Севастопольської міської Ради (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкіна, буд. 10, ідентифікаційний код: 20667456) заборгованість за Договором №162а від 01.02.2012 у розмірі 87,98 грн, з яких 86,02 грн - сума основного боргу та 1,96 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 162,39 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили

3. В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 04.11.2013

Суддя І.А. Харченко