Вирок

від 31.10.2013 по справі 249/6156/13-к

ШАХТАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 249/6156/13-к

В И Р О К

Іменем України

м.Шахтарськ

31 жовтня 2013 року

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.,

за участю секретаря - Шурман Н.Н.,

прокурора - Ясинського О.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої - ОСОБА_2,

представника цивільного позивача - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 12 серпня 2013 року за № 12013050370000705, за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який народився в м. Сєверодонецьк Луганської області, має середню освіту, працює монтажником ТОВ «Майстри технологій сталефібробетону-2» м. Донецька, жонатий, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимий, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою АДРЕСА_1,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

У С Т А Н О В И В:

11 серпня 2013 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по проїзній частині бул. Молодіжний м. Кіровське в напрямку від вул. Панфіловців до вул. Асфальтної та, будучи неуважним, в районі будинку 11 мікрорайону Молодіжний при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_1, діючи в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», не зменшив швидкість свого руху, та не зупинився, щоб дати дорогу вказаному пішоходу, в результаті чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_1, що переходила бульвар Молодіжний зліва направо відносно руху автомобілю.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров’я, у вигляді закритого перелому лонної кістки справа, закритого перелому акроміального кільця правої ключиці, множинних саден тулуба та кінцівок.

Порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 знаходяться у причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

Вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме - поясненнями обвинуваченого та потерпілої.

Обвинувачений ОСОБА_4, повністю визнавши себе винним у скоєнні злочину, пояснив суду, що до скоєння злочину мав досвід керування автомобілем близько 6 місяців. 11 серпня 2013 року після 18 години, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в якому знаходились пасажири - його дружина та син, рухався по бульвару Молодіжний в м. Кіровське. Наблизившись до пішохідного переходу, огляд на який зліва частково загороджував припаркований автомобіль з фургоном, він продовжив рух, не побачивши, як з-за фургону на перехід вийшли два пішохода, одним з яких була потерпіла ОСОБА_1 Пішоходи знаходились від його автомобіля на відстані близько 1,5 м. Він прийняв міри для термінового зменшення швидкості автомобіля, але не виключає, що в результаті хвилювання міг натиснути замість гальмівної педалі іншу. В результаті скоїв наїзд на пішоходів і після цього рухався ще кілька метрів, при цьому потерпіла після наїзду впала на капот автомобіля, їй були спричинені тілесні ушкодження. У скоєному розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила в судовому засіданні, що 11 серпня 2013 року о 18 годині 30 хвилин разом з ОСОБА_5 переходила проїзну частину бульвару Молодіжний в м. Кіровське по пішохідному переходу. Автомобіль, який наблизився до переходу зліва, зупинився і пропустив їх. Вони стали рухатись по переходу і в цей момент справа на них скоїв наїзд автомобіль, яким керував обвинувачений ОСОБА_4 До моменту наїзду вона не бачила автомобіля ОСОБА_4. В зв’язку з травмами, отриманими під час дорожньо-транспортної пригоди, вона проходила курс лікування в Кіровській міській лікарні. Обвинувачений просив у неї вибачення, але спричинену шкоду не відшкодовував.

Відповідно до ст. 349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інших обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорювались.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місця, способу скоєння злочину, форми умислу.

При цьому судом з’ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз’яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 винен у скоєнні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Крім того ОСОБА_4 має постійне місце роботи, де працює з 01.04.2010 року. За місцем роботи та проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_4, є щире каяття, оскільки він повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого злочину, дав правдиві пояснення з приводу обставин події. Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, особу винного, наявність пом’якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставини, а також ту обставину, що він має постійне місце роботи, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді виправних робіт.

Суд враховує відсутність обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_4 працює за межами міста, де постійно проживає, і має дитину віком менше року, і тому вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_4 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Позов прокурора в інтересах Кіровської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої в сумі 3278,10 грн. визнаний обвинуваченим і підлягає задоволенню в повному обсязі. Факт фінансування Кіровської центральної міської лікарні за рахунок коштів міського бюджету підтверджується довідкою, наданою Кіровською міською радою.

Інші позовні вимоги в судовому засіданні не розглядались, оскільки судом задоволено клопотання представника потерпілої, підтримане потерпілою, про залишення цивільного позову без розгляду.

Заходи забезпечення кримінального провадження у справі не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, призначивши покарання у вигляді виправних робіт на строк шість місяців з відрахуванням щомісячно із суми заробітку в доход держави десяти відсотків, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Позовні вимоги прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої задовольнити повністю і стягнути з ОСОБА_4 на користь Кіровської міської ради (р/р 35426002001951 в УДКСУ Донецької області, МФО 834016, ОКПО 01991292) 3278 (три тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 10 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4, страхової компанії «Провіта» компенсації матеріальної, моральної шкоди і витрат на правову допомогу залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 394 КПК України.

Суддя Морозова І.В.