ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 30 жовтня 2013 року Справа №913/2475/13 Провадження №32/913/2475/13 за позовом
: Луганської міської ради, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 26070794 та Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 04052040 до відповідача
: Товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 13374340 про стягнення 32710,40 грн. Суддя: Паляниця Ю.О. Секретар судового засідання: Антонова І.В. У засіданні брали участь: від позивача 1: не з'явився від позивача 2: не з'явився від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: Позивачі, Луганська міська рада, м.Луганськ та Виконавчий комітет Луганської міської ради, м.Луганськ звернулись до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва», м.Луганськ про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 32224,45 грн., пені – 485,95 грн. 30.10.2013р. до господарського суду надійшла заява б/н та б/д позивачів, у відповідності до якої Луганська міська рада та Виконавчий комітет Луганської міської ради заявили вимоги про стягнення 32224,45 грн. основного боргу, 476,12 грн. пені. Виходячи з того, що нормами ст.22 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, судом розглядається позов Луганської міської ради та Виконавчого комітету Луганської міської ради з урахуванням заяви б/н та б/д позивачів про зменшення позовних вимог. Відповідач в судові засідання не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин. За приписами ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.09.2013р. місцезнаходженням відповідача є: м.Луганськ, вул.Зарічна, 10. Відомостей стосовно будь-яких інших адрес відповідача матеріали справи не містять. На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано процесуальні документи з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. Ухвала про порушення провадження по справі від 18.09.2013р., направлена судом за місцезнаходженням відповідача, була повернута відділенням поштового зв'язку з позначкою «За закінченням терміну зберігання». Ухвала від 09.10.2013р. про відкладення розгляду справи, або докази її вручення до господарського суду Луганської області не повернулись. У п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва», яка наявна у матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, господарський суд встановив: Відповідно до ст.151 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. (приймаючи до уваги, що правовідносини сторін стосовно оренди землі виникли під час дії цього Кодексу) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України (враховуючи, що правовідносини оренди землі існують на теперішній час) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами ст.ст.11, 509 зазначеного Кодексу зобов'язання виникають, зокрема, з договору. Згідно із ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст.792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. В силу норм ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Як встановлено судом, 18.07.1996р. між Виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Товариством з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), який 18.07.1996р. зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за №1573 Луганської міської ради народних депутатів. Пунктом 1 договору встановлено, що позивач 2 на підставі рішення №368/3 від 12.07.1996р. надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3057 га, у відповідності до плану землекористування. Згідно із п.1.2 вказаної угоди земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 25 років для розміщення будівель та споруд по вул.Зарічній, 10. Рішенням господарського суду Луганської області від 08.04.2013р. у справі №913/513/13-г за позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 18.07.1996р., державна реєстрація від 18.07.1996 за №1573, позовні вимоги задоволено повністю: внесено зміни до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 18.07.1996р., державна реєстрація від 18.07.1996р. за №1573, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Товариством з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва», відносно земельної ділянки площею 0,3057 га під розміщення будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Заречная, 10, та, зокрема: змінено у преамбулі слова «Исполком Луганского городского совета народных депутатов» на слова «Луганский городской совет»; викладено п.2.1 розділу 2 «Плата за землю» у наступній редакції: « 2.1. Размер годовой арендной платы за земельный участок устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3». За приписами ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Ухвалою господарського суду від 18.09.2013р. було зобов'язано сторін надати пояснення стосовно наявності обставин перегляду справи №913/513/13-г в апеляційному, касаційному порядку або з підстав, які визначені ст.112 Господарського процесуального кодексу України. Згідно із листом без номеру та дати позивачів, який надійшов на адресу господарського суду 09.10.2013р., рішення господарського суду Луганської області від 08.04.2013р. у справі №913/513/13-г в апеляційному порядку не оскаржувалось. Також, відомості щодо перегляду рішення від 08.04.2013р. по справі №913/513/13-г в апеляційному, касаційному порядку або з підстав, які визначені ст.112 Господарського процесуального кодексу України відсутні у інформаційній системі «Діловодство спеціалізованого суду», а також Єдиному державному реєстрі судових рішень. За таких обставин, приймаючи до уваги приписи ст.85 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що повний текст рішення від 08.04.2013р. по справі №913/513/13-г було складено 12.04.2013р., вказаний судовий акт набрав чинності 23.04.2013р. У відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно із ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, при розгляді цієї справи господарським судом приймаються до уваги зміни до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 18.07.1996р., які були внесені рішенням від 08.04.2013р. господарського суду Луганської області по справі №913/513/13-г. Як встановлено судом, орендна плата за договором на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 18.07.1996р. (з урахуванням відповідних змін) за період з вересня 2012 року по липень 2013 року становить 33213,58 грн., а саме: - з вересня 2012 року по березень 2013р. – 12790,68 грн., - з 01.04.2013р. по 22.04.2013р. – 1339,98 грн., - з 23.04.2013р. по 30.04.2013р. – 1557,79 грн., - з травня 2013 року по липень 2013 року – 17525,13 грн. Наразі, при здійсненні розрахунку орендної плати позивачами помилково було вказано на те, що рішення від 08.04.2013р. по справі №913/513/13-г набрало законної сили 24.04.2013р., внаслідок чого Луганською міською радою та Виконавчим комітетом Луганської міської ради заявлено до стягнення орендної плати в сумі 32224,45 грн. Враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивачів та не може їх змінити на власний розсуд, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення орендної плати у визначеному позивачами розмірі. За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). За приписами п.2.1 договору від 18.07.1996р. (в редакції, яка діяла до 23.04.2013р.) плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі земельного податку щомісячно рівними частками. Згідно із рішенням від 08.04.2013р. господарського суду Луганської області по справі №913/513/13-г договір від 18.07.1996р. було доповнено п.2.2, за приписами якого орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, які слідують за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. За поясненнями позивача, відповідач встановлений договором від 18.07.1996р. (з урахуванням змін) обов'язок щодо перерахування орендної оплати у повному обсязі та у встановлені договором строки не виконав, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» утворилась заборгованість в сумі 32224,45 грн. Ухвалами господарського суду від 18.09.2013р., 09.10.2013р. відповідача було зобов'язано надати, у тому числі, докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності). Витребуваних судом доказів Товариством з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не представлено, тверджень позивачів щодо наявності заборгованості в сумі 32942,22 грн. не спростовано. Таким чином, приймаючи до уваги, що позов в частині наявності боргу в сумі 32942,22 грн. доведений позивачами та обґрунтований матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Луганської міської ради, Виконавчого комітету Луганської міської ради у визначеній частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України). За правилами абзацу 11 пп.б) п.3.2 договору від 18.07.1996р. за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня у розмірі 0,2% від суми недоїмки за кожен день прострочення. Рішенням господарського суду від 08.04.2013р. по справі №913/513/13-г, яке набрало законної сили 23.04.2013р., викладено у новій редакції абзац 11 пп.б) п.3.2 договору від 18.07.1996р. та встановлено, зокрема, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з орендаря справляється пеня у розмірі пені, визначеному діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожен день прострочення. За таких обставин, позивачі нарахували та заявили до стягнення пеню за період з 01.10.2012р. по 31.03.2013р. в сумі 476,12 грн. Наразі, за розрахунком суду сума пені за період з 01.10.2012р. по 31.03.2013р. становить 475,71 грн., внаслідок чого позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 475,71 грн. Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: Задовольнити частково позовні вимоги Луганської міської ради, м.Луганськ та Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва», м.Луганськ про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 32224,45 грн., пені – 476,12 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведення туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» (91019, Луганська область, м.Луганськ, Кам'янобрідський район, вул.Зарічна, буд.10, код ЄДРПОУ 13374340) на користь Луганської міської ради (91000, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, буд.14, код ЄДРПОУ 26070794; банк УДК у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, р/р №33214812700006, код платежу 13050200) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 32224,45 грн., пеню в сумі 475,71 грн., а також судовий збір в сумі 1720,50 грн. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. В іншій частині позову відмовити. У судовому засіданні 30.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 04.11.2013р. Суддя Ю.О. Паляниця