Постанова

від 31.10.2013 по справі 809/3115/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. Справа № 809/3115/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Боршовського Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Леган" про стягнення заборгованості у сумі 8840,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Леган" (надалі - відповідач, ПП) про стягнення заборгованості в сумі 8840,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не погашено в повному обсязі зобов'язання по штрафних (фінансових) санкціях з податку на прибуток, застосованих згідно податкових повідомлень-рішень № 0008531501 від 31.05.2011 року, № 0021431501 від 20.10.2011 року, № 0004751591 від 16.03.2012 року та № 0004471501 від 15.03.2013 року.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, натомість подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Також до вказаного клопотання долучено документи підтвердження направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, що є предметом стягнення, довідку про взяття відповідача на податковий облік, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач в судове засідання представника не забезпечив. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 76014, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця І.Левинського, будинок 2-а, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 09.10.2013 року, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою установи зв'язку про неможливість вручення вказаної кореспонденції.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.11.2005 року проведено державну реєстрацію ПП «Леган» як юридичної особи, ідентифікаційний код 33859401, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08.08.2013 року (а.с. 51-52). Як видно з довідки позивача № 879/28-132 від 17.11.2005 року, відповідач взятий на податковий облік (а.с. 45).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на прибуток підприємств, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.1., пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В судовому засіданні встановлено, що 24.05.2011 року, 20.10.2011 року, 16.03.2012 року та 15.03.2013 року позивачем за наслідками проведених камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток, складено акти № 3709/15-1/33859401, № 9143/15-1/33859401, № 807/1591/33859401 та № 2130/1501/33859401, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення № 0008531501 від 31.05.2011 року, № 0021431501 від 20.10.2011 року, № 0004751591 від 16.03.2012 року та № 0004471501 від 15.03.2013 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 8840,00 грн. за порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток (а.с. 8-15).

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач надіслав відповідачу рекомендованими листами на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Однак, як вбачається з відмітки працівника відділення зв'язку на конверті: «за зазначеною адресою не проживає», вказана рекомендована кореспонденція не була вручена адресату (а.с. 46-49). Проте суд, враховуючи, що вказані податкові повідомлення-рішення направлені за адресою місцезнаходження відповідача, яка внесена в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виходячи зі змісту пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, вважає, що вони є врученим платнику податків - відповідачу у справі.

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, відсутні судові рішення з яких би вбачався факт оскарження податкових повідомлень-рішень № 0008531501 від 31.05.2011 року, № 0021431501 від 20.10.2011 року, № 0004751591 від 16.03.2012 року та № 0004471501 від 15.03.2013 року.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем, відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення № 0008531501 від 31.05.2011 року, № 0021431501 від 20.10.2011 року, № 0004751591 від 16.03.2012 року та № 0004471501 від 15.03.2013 року не оскаржено ні в адміністративному порядку, ні в суді, то суд доходить висновку, що визначені позивачем грошові зобов'язання у вигляді штрафних санкції з податку на прибуток підприємств на загальну суму 8840,00 грн., є узгодженими та є податковим боргом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано відповідачу за адресою реєстрації його місцезнаходження податкові вимоги форми Ю1 № 1/1324/18434/10/24-150 від 05.05.2006 року та форми Ю2 № 2/1734/26791/10/24-150 від 22.06.2006 року, однак, як вбачається з відмітки працівника відділення зв'язку на конверті - «по даному адресу адресат не числиться», вказана рекомендована кореспонденція не була вручена адресату (а.с. 50). Проте суд, враховуючи норму п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, а також вище встановлені обставини, вважає, що вказані податкові вимоги є врученими платнику податків - відповідачу у справі.

Суд, враховуючи, що відповідач не подав суду доказів виконання вказаних податкових вимог в повному обсязі, відсутності заборгованості станом на день подання даного позову, а також беручи до уваги пояснення позивача, викладені в письмових поясненнях у справі від 22.10.2013 року, про те, що з моменту виставленні вказаних вимог по день звернення до суду з цим позовом податковий борг відповідача не переривався, робить висновок, що податкові вимоги відповідно до статті 60 Податкового кодексу України вважається невідкликаними.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача в сумі 8840,00 грн. підтверджується довідкою позивача про податковий борг від 17.09.2013 року та витягом зі зворотного боку облікової картки платника.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд вважає підставним звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 8840,00 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

Таким чином, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Леган" про стягнення податкового боргу в сумі 8840,00 грн. є обґрунтованим, а тому належить до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства "Леган" (ідентифікаційний код 33859401, що знаходиться за адресою: 76014, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця І.Левинського, будинок 2А) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 8840 (вісім тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова в повному обсязі складена 31.10.2013 року.