Рішення

від 05.11.2013 по справі 918/1486/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2013 р. Справа № 918/1486/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добросвіт сервіс»

до відповідача Фізичної особи - підприємця Трембіцької Світлани Олександрівни

про стягнення в сумі 29 565 грн. 59 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники:

від позивача: Боровець І.В., дов. від 27.09.2013 року

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Добросвіт сервіс» (надалі-позивач) звернулося до Фізичної особи - підприємця Трембіцької Світлани Олександрівни (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 45 303 грн. 54 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

01.02.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди (надалі-договір), згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме торгову площу на другому поверсі загальною площею 36 кв. м. в будівлі універмагу, що знаходиться за адресою: 35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Грушевського, 29.

Строк оренди за даним договором встановлено з 01.02.2012 року до 31.12. 2012 року.

Згідно з п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої становить 1 800,00 грн. щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця. Крім того, вартість комунальних та інших, прирівняних до них послуг, в т. ч. користування електроенергією, теплоенергією, водою, каналізаційними системами, охороною, вивозом сміття та інше не входять до розміру орендної плати і відшкодовуються орендарем на підставі виставленого рахунку, який оплачується орендарем протягом 10 календарних днів з моменту його отримання.

Усупереч наведеному, відповідач свій обов'язок щодо сплати орендної плати та інших платежів не виконує, розмір заборгованості за оренду плату, комунальні платежі та інші прирівняні до них послуги на час звернення до господарського суду складає 21 855,68 грн.

За порушення строків перерахування коштів орендодавець нарахував пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 284,58 грн. та 23 163,28 грн. 365 % річних.

В матеріально - правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 526, 530, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 26.09.2013 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 08.10.2013 року.

Ухвалою суду від 08.10.2013 року розгляд справи відкладено на 15.10.2013 року.

Ухвалою суду від 15.10.2013 року розгляд справи відкладено на 22.10.2013 року.

Ухвалою суду від 22.10.2013 року розгляд справи відкладено на 29.10.2013 року.

Ухвалою суду від 29.10.2013 року розгляд справи відкладено на 05.11.2013 року.

28.10.2013 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 7 532,32 грн. основного боргу, 912,36 грн. пені, 23 639,59 грн. 3% річних.

04.11.2013 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 7 538,81 грн., 813,93 грн. пені, 21 212,85 грн., 365% річних, а всього - 29 565,59 грн.

Суд, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 22, п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розцінює вказані зміни як зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості та 3% річних і збільшення позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Як зазначено у п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі якщо ухвалу надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди (надалі-договір), згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове користування (оренду) нежитлове приміщення, а саме торгові площі другого поверху загальною площею 36 кв. м. в будівлі універмагу, що знаходиться за адресою: 35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Грушевського, 29, для здійснення торгівлі.

На виконання даного договору позивачем була передана в користування відповідачу зазначена торгова площа згідно з актом приймання - передачі приміщення від 01.02.2012 року.

Строк оренди за даним договором встановлено з 01.02.2012 року до 31.12.2012 року (п. 1.6. договору).

За ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Доказів того, що сторони у визначений чинним законодавством строк виявили бажання припинити договірні відносини, суду не надані. Таким чином, строк договору оренди вважається поновленим на той самий строк, а відтак до правовідносин сторін застосовуються умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 4. ст. 286 ГК України, ч. 1 ст. 762 ЦК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з розділом 3 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої становить 1800,00 грн. щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця. Крім того, вартість комунальних та інших, прирівняних до них послуг, в т.ч. за користування електроенергією, теплоенергією, водою, каналізаційними системами, охорону, вивозу сміття та інше, не входять до розміру орендної плати і відшкодовується орендарем на підставі виставленого рахунку, який оплачується орендарем протягом 10 календарних днів з моменту його отримання.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відшкодування орендарем витрат на орендодавця на оплату комунальних та інших прирівняних до них послуг визначається наступним чином:

- послуги з забезпечення орендованого приміщення електроенергією відшкодовуються орендарем відповідно до показів електролічильника (пропорційно орендованій площі) згідно з тарифами електромереж;

- послуги з водопостачання та водовідведення відшкодовується орендарем пропорційно орендованій площі згідно з тарифами ДКП «Рівнеоблводоканал»;

- послуги з опалення орендованого приміщення в опалювальний період відшкодовується орендарем згідно з фактичними витратами орендодавця, відповідно до показів лічильника, пропорційно до зайнятої ним площі;

- послуги ДСО за охорону та за вивезення сміття відшкодовується орендарем пропорційно орендованій площі.

Судом встановлено, що позивачем вручено відповідачу рахунки-фактури № СФ - 0000415 від 01.02.2013 року на суму 3 155,45 грн. (без дати вручення), № СФ - 0000446 від 01.03.2013 року на суму 2 869,47 грн. (без дати вручення), № СФ - 0000478 від 01.04.2013 року на суму 2 588,81 грн. (без дати вручення), № СФ - 0000510 від 30.04.2013 року на суму 2 192,65 грн. (без дати вручення), № СФ - 0000544 від 29.05.2013 року на суму 2 121,65 грн. (з датою вручення - 30.05.2013 року), № СФ - 0000576 від 02.07.2013 року на суму 2 006,99 грн. (з датою вручення - 05.07.2013 року), № СФ - 0000639 від 02.09.2013 року на суму 2 051,87 грн. (з датою вручення - 02.09.2013 року), що стверджується підписами представника відповідача на рахунках-фактурах про їх отримання.

Рахунки-фактури № СФ - 0000383 від 02.01.2013 року на суму 2 877,30 грн., № СФ - 0000608 від 01.08.2013 року на суму 1 997,98 грн. не містять ні доказів, ні дат їх вручення.

Загальна сума виставлених рахунків становить 21 862,17 грн.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, відповідачем за період з січня по жовтень 2013 року сплачено позивачу 16 116,87 грн., що стверджується банківськими виписками, а саме: 28.03.13 року - 2 877, 30 грн., 30.04.13 року - 2 869,47 грн. 24.07.13 року - 2 193,00 грн., 16.08.13 року - 2 121,65 грн., 14.10.2013 року - 3 155,45 грн., 22.10.2013 року - 2 900,00 грн.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами станом на 30.09.2013 року (за яким відповідач підьверджую факт отримання рахунків), розмір заборгованості склав 11 794,26 грн. (відтак, з врахуванням проплат за жовтень 2013 року - 5 738,81 грн.).

Отже, розмір заборгованості відповідачем перед позивачем за період з січня по вересень 2013 року становить 5 738,81 грн.

Відповідно до заяви позивача про уточнення позовних вимог останній просить суд стягнути з відповідача 7 538,81 грн. за період з 01.01.2013 року по 23.10.2013 року (5 738,81 грн. + 1 800,00 грн. орендної плати за жовтень 2013 року).

Частиною 3 ст. 285 ГК України передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 7 538,81 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань з оплати орендної плати позивачем нараховано та заявлено до стягнення 813,93 грн. пені та 21 212,85 грн. 365 % річних.

Право позивача на нарахування пені та 365% річних передбачене п. 6.2., за яким за порушення термінів перерахування коштів, встановлених розділом 3 даного договору, орендар сплачує орендодавцю пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та 365% річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

Пунктом 3.6. договору сторонами погоджено порядок зарахування платежів, а саме: при частковій сплаті платежів за даним договором в першу чергу зараховуються нараховані штрафні санкції за договором, платежі у відшкодування витрат на обслуговування об'єкта оренди, заборгованість з орендної плати, орендна плата.

Ухвалою суду від 22.10.2013 року судом від позивача витребувано докази виставлення відповідачу рахунків на оплату 365% річних, пені, докази відображення операцій з їх нарахування у бухгалтерському та податкову обліку.

Враховуючи, що позивачем доказів того, що останній здійснював нарахування 365% річних та пені не надано, відтак першочергове їх зарахування (без нарахування) необґрунтоване.

Таким чином, в першу чергу зараховуються платежі у відшкодування витрат на обслуговування об'єкта оренди, у другу - заборгованість з орендної плати, у третю - орендна плата.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Тобто ст. 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3 % річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено сторонами у п. 6.2 договору в розмірі 365 % річних від суми заборгованості.

Суд, здійснивши перерахунок 365% річних, нарахованих у порядку ст. 625 ЦК України на заборгованість з орендної плати (з врахування черговості зарахування), встановив, що розмір останніх становить 21 171,05 грн. (при заявленому - 21 212,85 грн.). Відтак, 365% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 21 171,05 грн.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені (з врахуванням шестимісячного строку та черговості зарахування), суд встановив, що розмір останньої становить 812,23 грн. при заявленому - 813,93 грн., отже остання підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів факт заборгованості, а відповідач вказаних обставин не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що оскільки 1 720,50 грн. є мінімальним розміром судового збору, що підлягає сплаті у будь-якому випадку до Державного бюджету за подання позовної заяви майнового характеру, відтак суд не вбачає підстав для повернення позивачу судового збору в частині суми, на яку зменшено розмір позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 81, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Трембіцької Світлани Олександрівни (вул. Грушевського, буд.12, кв.47, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, ідентифікаційний код 2180802468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добросвіт сервіс» (вул. Сергія Струтинського, буд.6, м. Київ, 01014, ідентифікаційний код 36018929) 7 538,81 грн. основного боргу, 812,23 грн. пені, 21 171,05 грн. 365% річних, 1 717,92 грн. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 1,70 грн. пені та 41,80 грн. 365% річних відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 05.11.2013 року.

Суддя О.В. Андрійчук