Постанова

від 31.10.2013 по справі 813/4147/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року Справа № 813/4147/13-а

14 год. 41 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Козьмін А.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Пилипчук М.Т.

від відповідача - Шпак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів» до Державної податкової інспекції у Кам'янка - Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яричів» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка - Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.05.2013 року №0000222200 та №0000212200.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Кам'янка - Бузькому районі Львівської області ДПС 10.04.2013 року була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань перевірки фінансово - господарських відносин з ТОВ «Тесей ЛТД» за період 01.09.2012 року - 30.09.2012 року та ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» за період 01.06.2012 року - 30.06.2012 року та дотримання вимог чинного податкового законодавства Україна за період з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами якої складено акт № 111/22-00/34928161 від 10.04.2013 року. На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення - рішення за № 0000212200, № 0000222200 від 07.05.2013 року. Позивач вважає, що дані податкові повідомлення - рішення є незаконними та які підлягають скасуванню, оскільки висновки акту перевірки є помилковими, не відповідають фактичним обставинам фінансово - господарської діяльності підприємства, суперечать первинним документам бухгалтерського обліку, на підставі яких підприємством ведеться бухгалтерський та податковий облік. Крім того, вказують на те, що чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позові, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок робіт по ремонту адміністративного корпусу ТОВ «Яричів» за червень 2012 року від контрагента - постачальника ТОВ «Компанія «Мармур - ЛТД» та по ремонту устаткування від контрагента - постачальника ТОВ «Тесей ЛТД», що свідчить про проведення безтоварних операцій. Господарські операції між ТОВ «Яричів» та контрагентами - постачальниками ТОВ «Компанія «Мармур - ЛТД» ТОВ «Тесей ЛТД», не підтверджується з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, отже без здійснення реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Крім того, зазначають, що підприємство занизило податок на додану вартість в грудні 2012 року в сумі 66376 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (ряд. 24. декларації) за грудень 2012 року в сумі 195751 грн., і значення рядка 24 декларації за грудень 2012 року буде становити 0.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов та з урахуванням додаткових пояснень, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Кам'янка - Бузькому районі Львівської області ДПС (далі - відповідач) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Яричів» (код за ЄДРПОУ 34928161) з питань перевірки фінансово - господарських відносин із ТОВ «Тесей ЛТД» (код ЄДРПОУ 37818657), за період 01.09.2012 р. - 30.09.2012 р. та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код ЄДРПОУ 37889288) за період 01.06.2012 року - 30.06.2012 року та дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2012 р. по 31.12.2012 року, за наслідками перевірки складено акт № 111/22-00/34928161 від 10.04.2013 року (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Яричів»: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI із змінами та доповненнями, позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за червень 2012 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Мармур ЛТД» на суму 40833,33 грн. та за вересень 2012 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Тесей ЛТД» на суму 32000,0 грн., в результаті чого занизило податок на додану вартість в грудні 2012 року в сумі 66376 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту за грудень 2012 року в сумі 195751 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення:

- форми «Р» від 07.05.2013 року № 0000212200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 99564, 40 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 66376 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 33188 грн. ;

- форми «В4» від 07.05.2013 року за № 000022220, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення із податку на додану вартість на загальну суму 195751 грн.

На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», позивачем подано договір підряду № 3004/01РП від 30.04.2012 року. Згідно даного договору підрядник (ТзОВ «Компанія «Мармур ЛТД») зобов'язується своїми силами з власних матеріалів за завданням замовника (ТзОВ «Яричів») виконати у встановлений строк роботи - ремонт адміністративного корпусу ТОВ «Яричів» в с. Старий Яричів, вул. Заводська 1, а замовник зобов'язується прийняти вказані роботи і оплатити їх.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було долучено до матеріалів справи, локальний кошторис № 2-1.1 на ремонт адміністративного корпусу (Т1 а.с.44- 48), договірну ціну на будівництво ремонт адміністративного корпусу (Т1 а.с. 50), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року (Т1 а.с. 52), акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року (Т1, а.с. 53-58), податкову накладну № 880 (Т1 а.с. 59), платіжне доручення № 4627 від 10.07.2012 року на суму 23275, 00 грн., платіжне доручення № 4630 від 27.07.2012 року на суму 71725 грн., платіжне доручення № 4640 від 17.08.2012 року на суму 150000, 00 грн., (Т1 а.с. 60-62), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТзОВ «Компанія «Мармур ЛТД», довідку АБ № 333106 з ЄДРПОУ, ліцензію № 601054 серії АВ Інспекції державного архітектурно - будівельної контролю у м. Києві, (Т1 а.с. 63-68).

Крім того до матеріалів справи було долучено «Діло на будівлю адміністративного корпусу за адресою: Кам'янка - Бузький район, с. Ст. Яричів, вул. Заводська 1». (Т1 а.с. 95-107).

На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ «Тесей ЛТД», позивачем подано договір підряду № 07/27-02-ТЯ від 27.07.2012 року. Згідно даного договору підрядник (ТОВ «Тесей ЛТД») за завданням замовника (ТзОВ «Яричів») зобов'язується надавати послуги поточного технічного обслуговування, в тому числі ремонту устаткування у строки, погодженні сторонами у відповідному додатку до цього Договору, що з моменту підписання та скріплення його печатками - сторін - стає його невід'ємною частиною, а замовник - прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх на умовах цього Договору.

На підтвердження виконання договору позивачем було долучено акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 01-27 від 27.09.2012 року, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 02-27 від 27.09.2012 року, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 03-27 від 27.09.2012 року, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 01-28 від 28.09.2012 року (Т1 а.с. 72-75), податкові накладні №845 від 27.09.2012 року, № 846 від 27.09.2012 року, № 847 від 27.09.2012 року, № 880 від 28.09.2012 року, (Т1 а.с.76-79), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТзОВ «Тесей ЛТД», довідку АА № 419030 Головного управління статистики у м. Києві, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ ««Тесей ЛТД», (Т1 а.с. 80-84).

В акті перевірки орган державної податкової служби посилається на обставини, викладені:

- в акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 01.03.2013 №429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012 встановлено, що у ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Також, встановлено, що ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» декларує обсяг реалізації товарно-матеріальних цінностей без підтвердження їх придбання, тобто підприємство є вигодо транспортуючим суб'єктом господарювання;

- в акті перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 12.03.2012 №694/2220/37818657 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тесей ЛТД» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за 01.01.2012 по 30.11.2012, яким встановлено, що у ТОВ «Тесей ЛТД» фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

На підставі викладеного, відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що правочини між позивачем та ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Тесей ЛТД» такими, що не створюють реальних правових наслідків.

Слід зазначити, що представник відповідача в додаткових поясненнях вказує, на те що податкова адреса ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Київ, вул. Охтирська, буд. 6а. Згідно автоматизованих інформаційних систем ДПС України станом на дату написання акту, до ЄД внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ ««Компанія «Мармур ЛТД». Згідно реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ, дата анулювання свідоцтва платника ПДВ - 09.01.13, причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Податкова адреса ТОВ «Тесей ЛТД» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 а. На момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Тесей ЛТД», відсутні за юридичною адресою товариство відсутнє, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості. Згідно реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ, дата анулювання свідоцтва платника ПДВ - 10.04.13, причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Так, відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Відповідно до п. 138.4. Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9.п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.2 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями (далі - ПК України), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п.201.6 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.7.ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.201.10. ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Питання дослідження судом законності здійснених донарахувань оскаржених сум податкових зобов'язань платника податків відносно реальності здійснення господарських операцій і правильності формування даних податкового обліку за результатами виконання цих операцій, висвітлено в інформаційних листах ВАСУ від 02.06.2011 року №742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11. У вказаних листах зазначено, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України. У листі від 02.06.2011 року вказується на те, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкту оподаткування або податкового кредиту судам належить з'ясовувати: чи відбувався рух активів в процесі здійснення господарської операції - дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо; перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності); відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції, однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність; наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції; з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо); наявність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податків, судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску); отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо); результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).

Наявність укладеного договору або відсутність рішення про визнання його недійсним чи нікчемним, саме по собі не може свідчити про реальність господарської операції. При цьому, установлення факту недійсності чи нікчемності правочину не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, судом не береться до уваги поданий позивачем акт приймання виконаних робіт за червень 2012 року, ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» при ремонті адміністративного корпусу проводився демонтаж схованої електропроводки, вимикачів, розеток, прокладання проводів при схованій проводці в борознах, установлення щитків освітлювальних та інших, оскільки з листа ПАТ «Львівобленерго» від 14.10.2013 року за № 146-5834, вбачається, що ТзОВ «Яричів» проектно - технічної документації на відповідність технічним умовам, а також вищезгадані роботи не проводилися. Крім того, на даний момент відсутні договірні відносини щодо постачання електроенергії між ПАТ «Львівобленерго» та ТзОВ «Яричів».

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до вищевказаних законів необхідні для віднесення певних сум до складу валових витрат та податкового кредиту, зокрема, виданих податкових накладних, акти здачі-прийняття надання послуг, самі по собі не є підставою для їх включення до складу валових витрат та податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Враховуючи, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження отримання послуг, оскільки надані ним докази не дають змоги ідентифікувати, що саме придбані відповідно до умов спірних договорів послуги було в подальшому використано в господарській діяльності позивача, з огляду на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного обладнання, матеріалів для здійснення діяльності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України.

Позивачем подавався уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012 №9019309946 від 10.04.13, яким зменшено податковий кредит вересня 2012 року в сумі 189000 грн. Платником уточнених розрахунків за наступні звітні періоди не подано. Враховуючи те, що за результатами перевірки зменшено податковий кредит за червень 2012 року на 40833,0 грн. і вересень 2012 року на 32000,0 грн. (п.3.2 акта перевірки) та враховуючи показники - вищевказаного уточнюючого розрахунку за вересень 2012 року, відтак позивачем порушено «Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ» затвердженого наказом МФУ №1492 від 25.11.11 р. (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в МЮУ 20.12.11 р. № 1490/20228, п.5 розділу IX, яким передбачено, що у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23 та п.6 розділу IX передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 26. Отже, відповідно до вищевикладеного, висновки відповідача про те, що підприємством занижено податок на додану вартість в грудні 2012 року в сумі 66376,0 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (ряд.24 декларації) за грудень 2012 року в сумі 195751,0 грн. і значення рядка 24 декларації за грудень 2012 року буде становити 0 грн. є правомірним.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог. Позивач не надав доказів реальності здійснення операцій з контрагентами ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Тесей ЛТД» не спростував висновків податкового органу, наведених в акті перевірки.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.05.2013 року № 0000212200 та № 0000222200 - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 05 листопада 2013 року.