Постанова

від 29.10.2013 по справі 812/8488/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2013 року Справа № 812/8488/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1 УЖКГ» про стягнення податкового боргу у розмірі 23562,17 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника,-

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1 УЖКГ» про стягнення податкового боргу у розмірі 23562,17 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №1 УЖКГ» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 30.07.1997, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР - 1 379 120 0000 000303 та перебуває на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ 11.07.1997 за №01/01-46-150.

Згідно з п. 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до вказаної норми закону, відповідачем було подано до Антрацитівської ОДПІ Луганської області податкову декларацію з плати за землю №1137 від 03.02.2012 на 2012 рік.

Станом на 01.10.2013 сума не сплаченого податкового зобов'язання комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1 УЖКГ» з плати за землю за період з 30.08.2012 по 01.10.2013 становить 23562,17 грн.

Згідно до п.п. 6.2.3, п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, з метою погашення податкового боргу, Антрацитівською ОДПІ 05.10.2001 направлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/28 та другу податкову вимогу № 2/192 від 08.11.2001. Зазначені податкові вимоги, були отримані відповідачем. Однак, прийняті податковим органом заходи, спрямовані на погашення відповідачем існуючого податкового боргу, не дали належних результатів.

У зв'язку з чим, позивач просив стягнути кошти з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1 УЖКГ» на суму податкового боргу з плати за землю у розмірі 23562,17 грн. за період з 30.08.2012 по 01.10.2013 з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Ухвалою від 10 жовтня 2013 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.

18 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду повернувся корінець поштового відправлення із відміткою про вручення адресату 16 жовтня 2013 року (а.с.24).

У визначений судом строк відповідач до суду не надіслав ні заперечення на позов, ні заяву про визнання позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий встановлено, що борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до положень статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із статтею 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, що відповідач - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №1 УЖКГ» зареєстроване 30.07.1997 № 1 379 120 0000 000303 виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області у якості юридичної особи (а.с.19, 22). Відповідач перебуває на податковому обліку у Антрацитівській ОДПІ з 11.07.1997 за №01/01-46-150, що підтверджено довідкою від 26.01.2011 №40 (а.с.18).

Відповідно до вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №1 УЖКГ» було подано до податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:

- податкову декларацію №1137 від 03.02.2012, згідно якої відповідачем було самостійно визначено суму земельного податку за 2012 рік у розмірі 47124,59 грн., з щомісячним платежем, згідно зазначеної декларації, січень - листопад 3927,07 грн., грудень - 3926,82 грн. (а.с. 10-12)

Станом на 01.10.2013 за відповідачем утворився податковий борг з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період 30.08.2012 по 01.10.2013 у загальному розмірі 23562,17 грн., що підтверджується, податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1137 від 03.02.2012; довідкою про суми податкового боргу, який виник за період з 30.08.2012 по 01.10.2013; розрахунком суми податкового боргу (а.с. 8, 9, 10-12).

Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (норми якого були чинними до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вимог статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 з метою погашення податкового боргу, податковим органом було надіслано до адресу підприємства відповідача першу податкову вимогу від 05.10.2001 №1/28 та другу податкову вимогу від 08.11.2001 №2/192. Податкові вимоги отримані уповноваженою особою підприємства 08.10.2001 та 09.11.2001, що підтверджується підписом на корінці податкових вимог. (а.с.16)

Факту оскарження відповідачем зазначених податкових вимог судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони вважається узгодженими.

Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкових вимог судом на час розгляду справи не має.

Оскільки податкові вимоги від 05.10.2001 №1/28 та від 08.11.2001 №2/192, є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1 УЖКГ» податковий борг з плати за землю за період з 30.08.2012 по 01.10.2013 у розмірі 23562,17 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 183 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1 УЖКГ» про стягнення податкового боргу у розмірі 23562,17 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1 УЖКГ» (ідентифікаційний код 03340363) податковий борг з плати за землю за період з 30.08.2012 по 01.10.2013 у розмірі 23562,17 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят дві гривні 17 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.В. Агевич