Рішення

від 30.10.2013 по справі 910/18366/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18366/13 30.10.13

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Всеукраїнської молодіжної організації "Союз українського студентства"

про стягнення 30 017,67 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Цимбаліст В.В. (за довіреністю від 02.01.2013, №155/1/03-07);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 28 жовтня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

23.09.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №155/1/11-4530 від 16.09.2013 Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Союз українського студентства" про стягнення 30 017,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 30.10.2013.

У судове засідання 30.10.2013 з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва представником позивача подано додаткові документи для долучення їх до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2005 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі за текстом - Позивач, КП "Київжитлоспецексплуатація") та Всеукраїнською молодіжною організацєю "Союз українського студентства" (далі за текстом - Відповідач, Союз українського студентства) було укладено Договір №01/1672 нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва (далі за текстом - Договір) .

Відповідно до п. 9.1 Договору строк дії Договору встановлено до 14.06.2006.

На виконання умов Договору 15.06.2005 сторонами було складено Акт приймання-передачі, відповідно до якого було передано об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: вул. Ломоносова, 73, літ. А, а саме нежиле приміщення (будівля, споруда) загальною площею 113,00 кв. м.

25.09.2006 сторони уклали Акт на фактичне використання нежилого приміщення в будинку №73 літ. А на вул. Ломоносова, яким встановлено, що Союз українського студентства фактично займає приміщення, загальною площею 134,30 кв.м, що на 21,30 кв.м більше від указаної в Договору оренди 113,00 кв.м без згоди власника майна, без розпорядчих документів та без Договору оренди, для розміщення організації.

Позивач зазначає, що після закінчення строку дії зазначеного договору Відповідач продовжував певний час використовувати зазначене нежиле приміщення без правових підстав, без договору оренди, не сплачуючи платежів за фактичне користування.

Згідно з п. 3.5 Договору Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Позивачу.

Як стверджує Позивач, Відповідач не виконав зобов'язання, вказані в Договорі, не сплатив плату і має заборгованість в сумі 30 017,67 грн. за період з 01.09.2010 по 18.11.2012.

У зв'язку з цим Відповідачу 22.01.2013 направлена вимога про сплату заборгованості. Зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Позивач обґрунтовує свої вимоги ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

На підставі вищезазначеного, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 30 017,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обгрунтування своїх заперечень.

Однак, всупереч вказаних вимог, Відповідач відзиву до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Факт передачі позивачем та відповідно прийняття відповідачем об'єкта оренди площею 113 кв. м. підтверджується Актом приймання-передачі від 15.06.2005.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Акту на фактичне використання нежитлового приміщення в будинку № 73 літер А на вул. Ломоносова від 25.09.2006, відповідач фактично займає приміщення загальною 134,00 кв. м, що на 21,30 кв. м більше від вказаної в договорі площі (113,00 кв. м).

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений Договором.

Пунктом 9.1. Договору строк дії договору встановлений з 15.06.2005 до 14.06.2006.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ,строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з пунктом 3.1. Договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради від 05.07.2001 №366/1342 та рішення Київської міської ради від 30.09.2004 №496/1906, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору на дату підписання Договору становить: 330 грн. 64 коп.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. Договору).

Відповідно до матеріалів справи, пунктом 3.6 Договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Сторони узгодили, відповідно до п.4.2. Договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

З наведеного вбачається, що зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів припиняються лише по поверненню орендованого приміщення.

Позивач зазначає, що нежитлові приміщення, після закінчення строку дії Договору, на який його було укладено, не було повернуто, тому борг позивачем нарахований за період з 01.09.2010 по 18.11.2012.

Вважаючи на те, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а тому підтвердженням виконання орендарем свого обов'язку щодо передачі об'єкта оренди позивачу є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі орендованого приміщення.

В матеріалах справи такий акт відсутній.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не виконав зобов'язання, вказані в Договорі оренди, на підставі чого має заборгованість у сумі 30 017,67 грн. за період з 01.09.2010 по 18.11.2012.

В підтвердження наявної заборгованості Позивачем надано розрахунки плати за користування, а також банківську довідку №43-65/47 від 10.10.2013 про надходження коштів з ПАТ "КБ "Хрещатик", та банківську довідку №1592/7857/2013 від 10.10.2013 про надходження коштів з ПАТ "АБ "Укргазбанк".

Крім того, як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі №30/273 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Союз українського студентства" про виселення позовні вимоги задоволено повністю. Суд вирішив виселити Союз українського студентства з нежилого приміщення загальною площею 134,30 кв. м. в будинку №73 літ. А на вул. Ломоносова в м. Києві, передавши зазначене приміщення Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація".

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт державного виконавця від 19.11.2012, відповідно до якого державним виконавцем Галасом Павлом Васильовичем, відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції, при примусовому виконанні Наказу №30/273 виданого 01.11.2010 Господарським судом міста Києва, встановлено, що рішення суду виконано в повному обсязі.

Таким чином, датою звільнення Відповідачем орендованого приміщення слід вважати 19.11.2012.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що станом на час розгляду справи, всупереч вимог чинного законодавства України та умов Договору, доказів сплати Орендарем Орендодавцю суми заборгованості до суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, Відповідач фактично користувався у визначений позивачем період нежитловим приміщенням, а тому зобов'язаний згідно договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 31 614,72 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Судові витрати Позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Союз українського студентства" (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 59, р/р 26008001039001 Укрінбанк в м. Києві, МФО 300142, код ЄДРПОУ 14276496) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, р/р 2600800990704 ВАТ КБ "Хрещатик" у м. Києві, МФО 300670, код ЄДРПОУ 03366500) грошові кошти: заборгованість у сумі 30 017,67 грн. (тридцять тисяч сімнадцять гривень 67 копійок) та судовий збір у сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.11.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало