Рішення

від 10.01.2007 по справі 16/342

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/342

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.01.07 р.                                                                               Справа № 16/342                               

Суддя Господарського суду Донецької області В.В.Манжур,

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за  позовом          Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард” с. Староласпа, Донецька область

До відповідача   Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Регіон” с. Староласпа, Донецька область

про    витребування майна із чужого незаконного володіння

За участю:

Представників сторін :          

від позивача:             Харакоз К.С. по дор.        

від  відповідача :          не з'явився  

ВСТАНОВИВ:   в  судовому  засіданні  було  оголошено  перерву  згідно ст. 77  ГПК України  до 10.01.2007р.

          Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Авангард”                      с. Староласпа, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” с. Староласпа, Донецька область про витребування майна із чужого незаконного володіння  про зобов'язання відповідача повернути позивачу безпідставно  набуте майно- трактор Т-150К, 1992 року випуску, двигун № 30121248, шасі № 560149, визнати право власності Позивача на трактор Т-150К, 1992 року випуску, двигун № 30121248, шасі                  № 560149.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що позивачу на праві власності належить Трактор Т-150К, право власності набуте на підставі мирової угоди від 30 жовтня 2002р., затвердженою ухвалою Господарського суду Донецької області по справі № 4/560 та актом приймання передачі до нього від 30.10.2002р. В січні 2004р. між сторонами велися переговори, що продажу Трактору Т-150К. Відповідачем було запропоновано проект договору від 29 січня  2004р. Зазначений проект з боку позивача підписаний не був, але відповідач отримав зазначене майно без достатньої правової підстави.

30.11.2006р. позивачем було надано доповнення до позовної заяви № 32/5, де позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29.11.2004р. та зобов'язати відповідача повернути позивачу трактор Т-150К.

В обґрунтування заявленого доповнення позивач посилається на договір купівлі-продажу від 29 січня 2004р., та вказує на те, що від імені позивача договір купівлі-продажу вчинений директором позивача – Серферовим М.П., його повноваження визначаються статутом. Відповідно до Статуту директор позивача не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності на укладання договору купівлі-продажу.

14.12.2006р. позивачем надано до суду доповнення до позовної заяви № 02-41/49205, де він просить визнати недійсним акт приймання-передачі трактору Т-150К.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надав заперечення на заяву про визнання договору купівлі-продажу недійсним від 25.12.2006р. № 02-41/50390, де вказує, що розмір статутного фонду позивача його Статутом визначений не був. Будь-яких доказів про сформування на момент укладання оспорюваного договору Статутного фонду Позивачем не надано.

Представником позивача було надано клопотання від 12.12.2006р. № 02-41/48512, де він просить зупинити провадження по справі до розгляду справи питання про проведення взаємозаліку вимог між сторонами по справі № 15/160Б. У задоволенні клопотання відповідача відмовлено, оскільки розглянути справу можливо, без вирішення пов'язаною з нею іншою справою.

Представником позивача до господарського суду надано клопотання про забезпечення позову від 04.12.2006р. № 02-41/46950, де він просить накласти арешт на трактор Т-150К, 1992 року випуску, двигун № 30121248, шасі № 560149 вартістю 21459 грн. 60 коп.; заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії, щодо відчуження трактору Т-150К, 1992 року виписку, двигун № 30121248, шасі № 560149, вартістю 21459 грн. 60 коп.; заборонити органам управління Відповідача проводити будь-яку реорганізацію та ліквідацію суб'єкта господарювання СТОВ “Регіон” (код ЄДРПОУ 32330293). У задоволенні клопотання позивача відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          У судовому засіданні представник позивача пояснив, що просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29 січня 2004р. та акт приймання –передачі трактору Т-150К.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників  сторін, суд встановив наступне:

29.01.2004р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 4.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити трактор –Т-150К, 1992 року випуску, двигун № 30121248, шасі № 560149.

Розділом 2 “Ціна товару та порядок розрахунків” договору встановлено, що ціна трактору – 21459 грн. 60 коп. в тому числі ПДВ (4291 грн. 92 коп.). Порядок розрахунків – оплата за товар повинна бути проведена в строк до 01.11.2004р. В зв'язку з цим, Покупець (відповідач) зобов'язується виступити поручителем Продавця по кредитному договору № 41 від 07.03.2003р., укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Регіон” та Відкритим акціонерним товариством “Державний ощадбанк України”, перерахування коштів за комбайн може бути проведено Покупцем безпосередньо на рахунок Кредитора, що було й зроблено відповідачем.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що трактор повинен бути передано Покупцю в продовж 2 календарних днів з моменту підписання договору на підставі акта приймання-передачі.

В виконання умов договору між сторонами 30.01.2004р. було підписано акт приймання-передачі до договору № 4  від 29.01.2004р.

Позивач посилається на те, що від імені позивача договір купівлі-продажу від 29 січня 2004р. вчинений директором Позивача – Серферовиим М.П. Повноваження Серферова М.П. визначалися статутом Позивача. Згідно з п. 7.12. Статуту Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесені до виключної компетенції Зборів учасників. Пунктом 7.6. Статуту до компетенції загальних зборів учасників Позивача віднесено затвердження угод, укладених на сум, що перевищує 25% статутного капіталу Товариства.  Крім того позивач вказує на те, що відповідно до судової фінансово-бухгалтерської експертизи було встановлено, що статутний фонд Позивача складає 18 500 грн. Таким чином , до компетенції загальних зборів учасників СТОВ “Авангард” відновиться затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 4625 грн. Вказує на те, що в 2004р. збори учасників не проводилися. Тобто посилається на те, що директор Позивача, не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності на укладання договору купівлі-продажу від 29.01.2004р. та на його виконання, а саме не мав права підписувати договір купівлі-продажу від 29.01.2004р., акт приймання-передачі трактору від 30.01.2004р. а також вчиняти дії, щодо виконання зазначеного договору.

          Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою для недійсності угоди є недотримання в момент  укладання угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України.

          Згідно до ст. 203 ЦК України загальними вимогами, дотримання яких необхідно для дійсності угоди є - зміст правочинну не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.   

Відповідно до матеріалів справи розмір Статутного фонду позивача його Статутом визначено не був.

Пунктом 7.12. Статут встановлено, що директор має право без доручення здійснювати дії від імені товариства: укладати угоди та чинити юридичні дії від імені Товариства, давати доручення, відкривати рахунки; видавати правила внутрішнього розпорядку; приймати та звільняти працівників, вирішувати інші питання в межах прав наданих йому зборами учасників.  Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесені до виключної компетенції Зборів учасників.  

Відповідно до п. 7.6. Статуту встановлено, що до компетенції найвищого органу Товариства входить затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 25% статутного фонду Товариства.

Згідно до ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” встановлено, що до виключеної компетенції Загальних зборів віднесено : внесення змін до статуту товариства, створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;  прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Оскільки розмір статутного фонду на момент укладання договору визначений статутом не був, а до компетенції директора віднесено повноваження по укладанню угод, то директор Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард” діяв в межах своїх повноважень.

На  підставі  викладеного ,   суд  вважає , що  з  наведених  вище  підстав   договір купівлі – продажу № 4 від 29 січня 2004р. є дійсним та таким, що не суперечить вимогам          ст. 203 ЦК України, тому у задоволенні вимог про визнання договору недійсним слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову про визнання договору недійсним відмовлено, то у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним акту приймання –передачі трактору Т-150К, та зобов'язання  повернути трактор Т-150К слід відмовити.

Витрати по сплаті   держмита  та  витрати на  інформаційно - технічне   забезпечення  судового   процесу  , покладаються  в  разі  неправомірних  дій  , на  позивача  по  справі   згідно   ст.ст.   44,49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України , ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард” с. Стараласпа до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” с. Стараласпа про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.11.2004р., визнання не дійсним акту приймання-передачі трактору Т-150К від 30.01.2004р. до договору купівлі-продажу від 29.11.2006р. та зобов'язання відповідача повернути Позивачу трактор Т-150К відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

Суддя                                                                         Манжур В.В.