Постанова

від 30.10.2013 по справі 813/7036/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 30 жовтня 2013 року                              м. Львів                                     № 813/7036/13-а   Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М. В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного науково – виробничого підприємства «Ековектор» про стягнення коштів з рахунків платника податків у сумі 2210,00 грн ВСТАНОВИВ:       Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі – ДПІ у Шевченківському районі м.  Львова) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного науково – виробничого підприємства «Ековектор» (далі – ПНВП «Ековектор») про стягнення коштів з рахунків платника податків у сумі 2210,00 грн. Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок несплати єдиного податку з юридичних осіб. Ухвалою суду від 20.09.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. На адресу суду повернувся поштовий конверт направлений відповідачу за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до положень ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив: Відповідач – ПНВП «Ековектор» перебуває на обліку в  ДПІ у Шевченківському районі м. Львова  з 20.10.2004 року за № 202, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10.07.2013 року № 123/18-2010. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова за неподання податкової звітності винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000541510/976 від 17.01.2013 року та №0001351510/975 від 21.01.2013 року. З метою погашення боргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова виставлено відповідачу податкову вимогу від 25.06.2012 року за № 856. Зазначені податкові повідомлення-рішення та вимога надіслані відповідачу у встановленому законом порядку. Докази, які б підтверджували, що згадані податкова вимога та податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків і зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків і зборів (п. 19-1.1.2 п. 91-1.1 ст. 19-1). Відповідно до п.п. 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим же Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.    Згідно ст. 120 цього ж Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57). Відповідно до п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами (ст. 87). Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності (п. 95.1 ст. 95). Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України  передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.     Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень. Заборгованість ПНВП «Ековектор» станом на час розгляду справи в сумі 2210 грн підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, довідкою про стан заборгованості, а також податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» №0000541510/976 від 17.01.2013 року та №0001351510/975 від 21.01.2013 року. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості у справі відсутні.   Відповідно до реєстраційних баз даних про банківські рахунки ПНВП «Ековектор» має відкриті рахунки в установах банків. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі. Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -                                                                                                 П О С Т А Н О В И В:    1.   Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з банківських рахунків Приватного науково – виробничого підприємства «Ековектор» (ЄДРПОУ 33169731, вул. Плугова, 6-Б, м. Львів) до Державного бюджету кошти в сумі 2210,00  (дві тисячі двісті десять) гривень 00 копійок.   3. Зобов'язати Приватне науково – виробниче підприємство «Ековектор» виконати постанову негайно. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.         Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст.254 КАС України. Постанова складена у повному обсязі 31.10.2013 року.                        Суддя                                                                                          Кедик М.В.