Рішення

від 31.10.2013 по справі 905/6842/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.2013 Справа № 905/6842/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К»,

м. Донецьк

до приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал Кременчука», м.Світловодськ, Кіровоградська область

товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ», м.Макіївка, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 133005,91 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 123417,60 грн., пеня в розмірі 7854,64 грн., 3% річних в розмірі 1733,67 грн.,

за участю представників:

від позивача: Сьомки Р.О., за довір. від 20.06.2013р.,

від відповідача1: не з'явився,

від відповідача2: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» звернулось до суду з позовом до приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал Кременчука», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ» про стягнення заборгованості в розмірі 133005,91 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 123417,60 грн., пеня в розмірі 7854,64 грн., 3% річних в розмірі 1733,67 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 530, 538, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем1 зобов'язань за договором поставки від 28 січня 2013 року №2801/13. Зазначив, що відповідачем1 не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. Окрім цього, виконання відповідачем1 перед позивачем зобов'язань за вищевказаним договором забезпечене договором поруки №3 від 01 лютого 2013 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ». З урахуванням часткової сплати сума основного боргу становить 123417,60 грн.

Відповідно до пункту 6.5 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 7854,64 грн.

На підставі статі 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних у розмірі 1733,67 грн.

На підставі вищевикладеного, просив стягнути з відповідачів суму заборгованості в розмірі 133005,91 грн.

Окрім цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача1 витрати за надання адвокатських (правових) послуг в розмірі 6000 грн.

14 жовтня 2013 року представником відповідача2 через канцелярію суду наданий відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ» не повинно відповідати перед позивачем за приватне підприємство «Завод залізобетонних шпал Кременчука» в повному обсязі, оскільки до договору поруки №3 від 01 лютого 2013 року було підписано додаткову угоду №1 від 01 березня 2013 року, якою обмежено відповідальність відповідача2 у розмірі не більше 300 грн. за виконання зобов'язання і за всі порушення зобов'язань відповідача1. Просив обмежити відповідальність перед товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» у розмірі 300 грн.

17 жовтня 2013 року представником позивача через канцелярію суду надані письмові пояснення, в яких останній зазначив, що відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 40000,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові. Також, через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що на даний час відповідачем1 сума основного боргу сплачена в повному обсязі, в підтвердження чого надав платіжні доручення.

Представник відповідача1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду невідомі, заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень не надходило.

Представник відповідача2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, але 14 жовтня 2013 року через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (Продавець) та приватним підприємством «Завод залізобетонних шпал Кременчука» (Покупець) укладений договір поставки № 2801/13 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця цементну продукцію (далі по тексту - товар), в асортименті, кількості та строки, передбачені чинним договором, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначених чинним договором (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, умови поставки, порядок здачі-приймання товару, ціну товару та умови оплати, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 1.2 договору, найменування, кількість та асортимент товару, який поставляється, вказується в додатках (Специфікаціях) до чинного договору, які є невід'ємною його частиною.

Згідно із пунктом 1.6 договору, вантажоотримувачем за чинним договором є особа, яка вказана Покупцем, на адресу якої підлягає здійснити поставку товару. Покупець зобов'язується вказувати в замовленні повне найменування вантажоотримувача, його відвантажені або інші необхідні реквізити.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом, на умовах (базис поставки) СРТ (фрахт/перевезення оплачені до (...назва місця призначення), в редакції ІНКОТЕРМС 2010 року, якщо інше не передбачено додатками (Специфікаціями) до чинного договору. Станція відвантаження - станція Ямниця Львівська залізниця. Місце призначення - вказується в замовленні Покупця. Відвантаження товару здійснюється не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту надходження замовлення від Покупця. У разі виникнення суперечок між умовами даного договору та умовами ІНКОТЕРМС 2010, сторони домовились керуватись умовами чинного договору.

Датою поставки (переходу прав власності на товар) вважається дата календарного штемпелю станції вантажоотримувача в перевізних документах (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору ціна та вартість товару встановлюється в Специфікаціях (додатках до чинного договору) на умовах поставки, передбачених чинним договором. В ціну товару включаються витрати до моменту його поставки, витрати на транспортування товару згідно із умовами даного договору (базису) поставки, інші витрати, які пов'язані з доставкою товару до місця призначення, вказаного Покупцем в замовленні.

Згідно із пунктом 5.3 договору порядок оплати товару вказується в Специфікаціях (додатках до чинного договору), які підписуються уповноваженими представниками сторін. Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, якщо інше не передбачено доповненнями до даного договору. Оплатою визнається факт надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що вартість фактично поставленого товару (пункт 5.1) вказується в рахунках-фактурах, в видаткових та податкових накладних.

У наявних в матеріалах справи Специфікаціях міститься інформація про найменування, кількість, ціну, строк поставки та умови оплати, які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до Специфікації №1 від 28 січня 2013 року, загальна вартість товару становить 64440,00грн. з ПДВ, який Продавець зобов'язаний поставити Покупцю в січня 2013 року; умови оплати - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару (а.с.16).

Відповідно до Специфікації №2 від 01 лютого 2013 року, загальна вартість товару становить 64440,00грн. з ПДВ, який Продавець зобов'язаний поставити Покупцю в лютому 2013 року; умови оплати - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару (а.с.17).

Відповідно до Специфікації №3 від 08 лютого 2013 року, загальна вартість товару становить 125280,00грн. з ПДВ, який Продавець зобов'язаний поставити Покупцю в лютому 2013 року; умови оплати - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару (а.с.18).

Відповідно до Специфікації №4 від 13 лютого 2013 року, загальна вартість товару становить 125280,00грн. з ПДВ, який Продавець зобов'язаний поставити Покупцю в лютому 2013 року; умови оплати - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару (а.с.19).

Відповідно до Специфікації №5 від 04 березня 2013 року, загальна вартість товару становить 65520,00грн. з ПДВ, який Продавець зобов'язаний поставити Покупцю в березні 2013 року; умови оплати - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару (а.с.20).

Відповідно до Специфікації №6 від 05 березня 2013 року, загальна вартість товару становить 65520,00грн. з ПДВ, який Продавець зобов'язаний поставити Покупцю в березні 2013 року; умови оплати - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару (а.с.21).

Відповідно до Специфікації №7 від 14 березня 2013 року, загальна вартість товару становить 65520,00грн. з ПДВ, який Продавець зобов'язаний поставити Покупцю в березні 2013 року; умови оплати - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару (а.с.22).

Відповідно до Специфікації №8 від 16 квітня 2013 року, загальна вартість товару становить 60480,00грн. з ПДВ, який Продавець зобов'язаний поставити Покупцю в травні 2013 року; умови оплати - протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару (а.с.23).

Відповідно до Специфікації №9 від 14 травня 2013 року, загальна вартість товару становить 266400,00грн. з ПДВ, який Продавець зобов'язаний поставити Покупцю в травні 2013 року; умови оплати - протягом 25 (двадцяти п'яти) календарних днів з моменту поставки товару (а.с.24).

Відповідно до Специфікації №10 від 31 травня 2013 року, загальна вартість товару становить 267840,00грн. з ПДВ, який Продавець зобов'язаний поставити Покупцю в червні 2013 року; умови оплати - протягом 25 (двадцяти п'яти) календарних днів з моменту поставки товару (а.с.25).

Відповідно до вищевказаних Специфікацій, позивачем виписані рахунки-фактури №СФ-0000033 від 05 лютого 2013 року на суму 64440,00 грн., №СФ-0000027 від 01 лютого 2013 року на суму 64440,00 грн., №СФ-0000039 від 08 лютого 2013 року на суму 124410,00 грн., №Сф-0000057 від 16 лютого 2013 року на суму 62640,00 грн., №СФ-0000059 від 17 лютого 2013 року на суму 62640,00 грн., №СФ-0000086 від 08 березня 2013 року на суму 65520,00 грн., №СФ-0000091 від 09 березня 2013 року на суму 65520,00 грн., №СФ-0000116 від 20 березня 2013 року на суму 65520,00 грн., №СФ-0000195 від 04 травня 2013 року на суму 69741,60 грн., №СФ-0000203 від 15 травня 2013 року на суму 298383,40 грн., №СФ-0000222 від 05 червня 2013 року на суму 76157,10 грн., №СФ-0000232 від 14 червня 2013 року на суму 71112,90 грн., №СФ-0000233 від 16 червня 2013 року на суму 153537,60 грн., які містяться в матеріалах справи (а.с.29,33,37,41,45,49,53,57,61,65,69,73,76).

На виконання умов договору позивачем поставлений товар, що підтверджується видатковим накладними №РН-0000033 від 05 лютого 2013 року на суму 64440,00 грн., №РН-0000026 від 01 лютого 2013 року на суму 64440,00 грн., №РН-0000046 від 12 лютого 2013 року на суму 124410,00 грн., №РН-0000057 від 16 лютого 2013 року на суму 62640,00 грн., №РН-0000059 від 17 лютого 2013 року на суму 62640,00 грн., №РН-0000086 від 08 березня 2013 року на суму 65520,00 грн., №РН-0000090 від 09 березня 2013 року на суму 65520,00 грн., №РН-0000115 від 20 березня 2013 року на суму 65520,00 грн., №РН-0000194 від 04 травня 2013 року на суму 69741,60 грн., №РН-0000202 від 15 травня 2013 року на суму 298383,40 грн., №РН-0000220 від 05 червня 2013 року на суму 76157,10 грн., №РН-0000231 від 14 червня 2013 року на суму 71112,90 грн., №РН-0000232 від 16 червня 2013 року на суму 153537,60 грн. на загальну суму 1244062,60 грн., які підписані та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Також, факт отримання відповідачем товару підтверджується актами прийому-передачі цементу, які підписані та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач1 здійснив часткову оплату за отриманий товар в розмірі 1120645,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.78-95).

З урахуванням часткової сплати відповідачем1 за отриманий товар, сума заборгованості становить 123417,60 грн.

Відповідач1 отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Представником позивача надані письмові пояснення, в яких останній зазначив, що відповідачем1 під час розгляду справи сплачена сума основного боргу в розмірі 123417,60 грн. в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою від 04 жовтня 2013 року на суму 40000,00 грн. та платіжними дорученнями №4164 від 16 жовтня 2013 року на суму 83000,00 грн., №4295 від 22 жовтня 2013 року на суму 417,60 грн.(а.с.103-104, 110-112).

У зв'язку з тим, що відповідачем1, під час судового розгляду справи, сплачена сума основного боргу в повному обсязі, провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача1 пені у розмірі 7854,64 грн. необхідно зазначити наступне.

Пунктом 6.5 договору за порушення строків оплати товару, які оговорені пунктом 5.3 чинного договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, які діяла в період, за який нараховується пеня, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за періоди, вказані позивачем, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені становить 5962,48 грн., а саме: за періоди з 26 лютого 2013 року по 11 березня 2013 року на суму заборгованості 62640 грн. - 334,65 грн., з 18 березня 2013 року по 24 березня 2013 року на суму заборгованості 65520 грн. - 188,48 грн., з 28 березня 2013 року по 10 квітня 2013 року на суму заборгованості 65520 грн. - 376,96 грн., з 12 квітня 2013 року по 15 квітня 2013 року на суму заборгованості 56257,10 грн. - 92,48 грн., з 22 травня 2013 року по 30 травня 2013 року на суму заборгованості 49741,60 грн. - 183,98 грн., з 04 липня 2013 року по 09 липня 2013 року на суму заборгованості 56257,10 грн. - 129,47 грн., з 10 липня 2013 року по 15 липня 2013 року на суму заборгованості 61426,50 грн. - 141,37 грн., з 12 липня 2013 року по 12 серпня 2013 року на суму заборгованості 195346,50 грн. - 2397,68 грн., з 13 серпня 2013 року по 20 серпня 2013 року на суму заборгованості 195346,50 грн. - 556,60 грн., з 21 серпня 2013 року по 10 вересня 2013 року на суму заборгованості 173417,60 грн. - 1297,07 грн., з 11 вересня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 123417,60 грн. - 263,74 грн.

Виходячи з того, що відповідач1 прострочив виконання зобов'язання не сплатив за поставлений товар в обумовлений у договорі строк, що доведено матеріалами справи, відповідно до умов п.6.5 договору позивач має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі 5962,48 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за періоди, вказані позивачем, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір 35 річних становить 1295,77 грн., а саме: за періоди з 26 лютого 2013 року по 11 березня 2013 року на суму заборгованості 62640 грн. - 66,93 грн., з 18 березня 2013 року по 24 березня 2013 року на суму заборгованості 65520 грн. - 37,70 грн., з 28 березня 2013 року по 10 квітня 2013 року на суму заборгованості 65520 грн. - 75,39 грн., з 12 квітня 2013 року по 15 квітня 2013 року на суму заборгованості 56257,10 грн. - 18,50 грн., з 22 травня 2013 року по 30 травня 2013 року на суму заборгованості 49741,60 грн. - 36,80 грн., з 04 липня 2013 року по 09 липня 2013 року на суму заборгованості 56257,10 грн. - 27,74 грн., з 10 липня 2013 року по 15 липня 2013 року на суму заборгованості 61426,50 грн. - 30,29 грн., з 12 липня 2013 року по 20 серпня 2013 року на суму заборгованості 195346,50 грн. - 642,24 грн., з 21 серпня 2013 року по 10 вересня 2013 року на суму заборгованості 173417,60 грн. - 299,32 грн., з 11 вересня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 123417,60 грн. - 60,86 грн.

Що стосується позовних вимог до відповідача2 необхідно зазначити наступне.

01 лютого 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ» (надалі - Поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (надалі - Кредитор) укладений договір поруки №3 (надалі - договір поруки), за умовами якого, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал Кременчука», код ЄДРПОУ 35713592 (надалі - Боржник) у повному обсязі відносно основного договору, передбаченим статтею 2 цього договору (надалі - основний договір) (пункт 1.1 договору поруки).

Згідно із пунктом 2.1 договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють договір №2801/13 від 28 січня 2013 року, укладений між Кредитором (в основному договорі іменується «Постачальник») та Боржником (в основному договорі іменується «Покупець»).

Відповідно до пункту 3.1 договору поруки Поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником обов'язку за основним договором, що передбачений пунктом 1 цього договору, самостійно виконати зазначений обов'язок Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в строк 3 доби з моменту її пред'явлення шляхом сплати основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та нести будь-які наслідки, які передбачені чинним законодавством та основним чи цим договорами за порушення несвоєчасне чи неналежне виконання обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2013 року між сторонами складена додаткова угода №1 до договору поруки №3 від 01 лютого 2013 року, відповідно до якої пункт 1.2 договору поруки викладений у наступній редакції: «Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язання Боржником. Поручитель відповідає перед Кредитором у розмірі не більше трьохсот грн. за виконання зобов'язання і всі порушення зобов'язань Боржником, що сталися протягом дії основного договору».

Вищевказана додаткова угода підписана та скріплена печатками підприємств.

02 вересня 2013 року на адресу відповідача2 позивачем направлений лист №428-1 про перерахування грошових коштів в сумі 173417,60 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем1 (Боржником) зобов'язань за договором поставки №2801/13 від 28 січня 2013 року (а.с.98).

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною 2 статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 554 Цивільного кодексу України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Обґрунтовуючи позов в частині вимог до відповідача2, позивач посилається на наявність в нього обов'язку як поручителя виконати зобов'язання відповідача1 за спірним договором з оплати за поставлений товар.

Однак, враховуючи додаткову угоду №1 від 01 березня 2013 року, позовні вимоги про стягнення з відповідача2 на користь позивача суми основного боргу в розмірі 123417,60 грн., пені в розмірі 7854,64 грн., 3% річних в розмірі 1733,67 грн., заявлені на підставі договору поруки №3 від 01 лютого 2013 року, підлягають частковому задоволенню в розмірі 300,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно із частиною 1 статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юргранта-правовий консалтинговий центр підтримки бізнесу» (надалі - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» укладений договір про надання юридичних послуг №03/09/13.

Згідно абз. 4 п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Договір №№03/09/13 від 03 вересня 2013 року про надання юридичних послуг, укладений позивачем не з адвокатом, а з юридичною особою - товариством з обмеженою відповідальністю «Юргранта-правовий консалтинговий центр підтримки бізнесу», яка не є адвокатським об'єднанням в розумінні частини 1 статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Перебування адвоката - Сизоненко Віктора Сергійовича у трудових відносинах з вищенаведеною юридичною особою також не є підставою до стягнення витрат на послуги адвоката на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача1 витрат за надання адвокатських послуг в розмірі 6000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачами таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач1 та відповідач2 свої зобов'язання з оплати товару не виконали, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Враховуючи вищевикладене, судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача1 та відповідача2 на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» до приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал Кременчука», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 123417,60 грн. - припинити.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» до приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал Кременчука», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ» пені в розмірі 7854,64 грн. та 3% річних в розмірі 1733,67 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал Кременчука» (27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Леніна, 94, код ЄДРПОУ 35713592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (83023, м.Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 102Б, код ЄДРПОУ 35099297) пеню в розмірі 5962 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн., 48 коп., 3% річних в розмірі 1295 (одну тисячу двісті дев'яносто п'ять) грн., 77 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ» (86157, Донецька область, м.Макіївка, вул. Леніна, 67,20, код ЄДРПОУ 35950638) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (83023, м.Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 102Б, код ЄДРПОУ 35099297) заборгованість в розмірі 300 (триста) грн., 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал Кременчука» (27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Леніна, 94, код ЄДРПОУ 35713592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (83023, м.Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 102Б, код ЄДРПОУ 35099297) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2613 (дві тисячі шістсот тринадцять) грн., 52 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ» (86157, Донецька область, м.Макіївка, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 35267848) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (83023, м.Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 102Б, код ЄДРПОУ 35099297) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 (шість) грн., 00 коп.

У судовому засіданні 31 жовтня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява