Рішення

від 30.10.2013 по справі 916/2689/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2013 р.Справа № 916/2689/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Зязюн І.В. за довіреністю від 08.01.2013 р.,

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго";

до відповідача: Малого багатопрофільного приватного підприємства "БОСФОР ПЛЮС";

про стягнення 8580,34 грн.;

у с т а н о в и в :

Комунальне підприємство „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" ( далі - Позивач ) звернулось до господарського суду із позовом до Малого багатопрофільного приватного підприємства "БОСФОР ПЛЮС" ( далі - Відповідач ) про стягнення 8580,34 грн., а саме 4290,17 грн. - заборгованості за поставлену теплову енергію та пені у розмірі 4290,17 грн., посилаючись на наступне.

12.10.2012 р. між КП «ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» та Малим багатопрофільним приватним підприємством "БОСФОР ПЛЮС" був укладений договір № 1-54 про постачання теплової енергії (далі - Договір ).

Згідно умов Договору КП "ТМ ІТКЕ" зобов'язувалось продавати (постачати) теплову енергію в приміщення офісу розташованого за адресою вул. Дзержинського, 54, м. Ізмаїл, Одеської області, а МБПП "БОСФОР ПЛЮС" зобов'язувалось своєчасно проводити оплату за поставлену теплову енергію за затвердженими тарифами у строки встановлені договором.

В період опалювального сезону 2012 - 2013 років Позивач належним чином забезпечував постачання теплової енергії до приміщень Відповідача у відповідності до умов Договору.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача, зокрема, є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Згідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно умов п.п. 3.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, розрахунки проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється згідно виставленого рахунку протягом 5 (п'яти) банківський днів з дня отримання рахунку.

Як зазначає позивач у позові, незважаючи на викладене вище, в період опалювального сезону 2012 - 2013 років Відповідач проводив оплату за поставлену теплову енергію не в повному обсязі.

Згідно п.п 3.1, 3.2 Договору № 1-54 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності. Вартість спожитої теплової енергії визначається згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку та обсягом спожитої теплової енергії. Обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових трасах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді, що підтверджується актом про обсяги спожитої теплової енергії.

На підставі наведеного, Відповідачу проведено нарахування за поставлену теплову енергію, зокрема в лютому 2013 року згідно умов Договору № 1-54, було виставлено наступні рахунки:

акт-фактура № 0000000580 від 28.02.2013 на суму 3846,41 грн. за лютий 2013 року;

акт-фактура №0000001316 від 19.08.2013 на суму 443,76 грн. за лютий 2013 року;

а всього на суму 4290,17 грн., що підтверджується актами про обсяги спожитої теплової енергії за лютий 2013 року.

Розрахунки за спожиту теплову енергію проведені на підставі встановленого постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 159 від 30.09.2011 тарифу на теплову енергію, у даному випадку, для потреб інших споживачів за 1 Гкал тепла -871,75 грн.

Як зазначає позивач у позові, станом на момент подачі позовної заяви дана сума нарахувань за поставлену теплову енергію Відповідачем не оплачена.

В зв'язку із порушенням Відповідачем строків проведення оплат за поставлену теплову енергію згідно умов Договору № 1-54 Позивач, у відповідності до п.п 3.5 договору та абз. 3 ч.1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" № 686 від 20.05.99 нарахував Відповідачу пеню в розмірі 4290,17 грн.

Отже, на день звернення із даним позовом до господарського суду сума боргу Відповідача перед Позивачем складає 8 580,34 грн., в т.ч. борг за поставлену теплову енергію в розмірі 4290,17 грн. та сума нарахованої пені в розмірі 4 290,17 грн..

Як зазначає позивач, відмова Відповідача сплачувати заборгованість за використану теплову енергію веде до неможливості розрахунків Позивача з постачальниками енергетичних ресурсів, що значною мірою погіршує фінансове та економічне становище енергетичних галузей, паралізує їх діяльність. У зв'язку з цим Позивачу значно обмежуються ліміти постачання природного газу та електроенергії, що спричиняє шкоду в великих розмірах.

Згідно ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Враховуючи викладене, у відповідності до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 546, 549, 551 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 19, 24, 25 Закону України "Про теплопостачання", ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" № 686 від 20.05.99 р. позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 4 290,17 грн. та суму нарахованої пені в розмірі 4 290,17 грн., судового збору в розмірі 1 720,50 грн.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився. Був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином ( повідомлення у справ ), відзив на позов не надав, тому суд розглянув справу за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами: вказаним договором, додатками до договору, довідкою про розрахунку витрат теплової енергії на опалення нежилого приміщення, що орендується відповідачем, розрахунком суми стягнення, актами про обсяги спожитої енергії з лютий 2013 р., актами фактурами на оплату теплопостачання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 даного Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов'язок Відповідача укласти договір з Позивачем також передбачено ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно положень ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Кабміну України № 630 від 21.07.2005 передбачено, що плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 9.1 Договору, він набирає чинності з дня його підписання та припиняє свою дію у випадку переходу прав власності на об'єкти, визначені у Додатку № 1 до цього Договору, або проведення в цих об'єктах відключення від мереж централізованого опалення в порядку, передбаченому діючим законодавством при умові повного здійснення розрахунків за цим Договором.

Згідно листа відповідача № 7 від 18 лютого 2013 р. на адресу позивача (отриманого позивачем у той же день) відповідач просить розірвати вказаний договір у зв'язку з припиненням діяльності підприємства та подальшої неможливості сплачувати вказані послуги.

Як пояснив у засідання суду представник позивача, цей лист позивачем отриманий, вказаний договір розірваний та подача тепла відповідачеві припинено з березня 2013 р.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача борг за спожиту теплову енергію за лютий 2013 р.

Підсумовуючи викладене, суд вважає вимоги Позивача законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" - задовольнити повністю.

Стягнути з Малого багатопрофільного приватного підприємства "БОСФОР ПЛЮС" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Островського, 79, код ЄДРПОУ 30129167) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Клушина, 5а, код ЄДРПОУ 05514413, р/р №26031301170168 у філії Одеського ОУ АТ «Ощадбанк» МФО 328845) заборгованість за поставлену теплову енергію в лютому 2013 року в розмірі 4 290 (чотири тисячі двісті дев'яносто) грн.17 коп., пені в розмірі 4 290 (чотири тисячі двісті дев'яносто) грн. 17 коп., судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2013 р.

Суддя Никифорчук М.І.