Рішення

від 24.10.2013 по справі 910/17871/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17871/13 24.10.13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до: Об'єднання співвласників багатоквартиного будинку "Мрія"

про: стягнення 89 711,63 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача: Кравчик С.М - пред. за довір.

від відповідача Лазаренко О.О. - керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартиного будинку "Мрія" суми заборгованості у розмірі 89 711,63 грн. на підставі Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1411277 від 01.10.1999р.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1411277 від 01.10.1999р., у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 75 123,16 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з 01.10.2010р. по 01.08.2013р. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 7 178,02 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 203,06 грн. та пеню у розмірі 3 207,39 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.13р. порушено провадження по справі №910/17871/13 та призначено справу до розгляду на 21.10.13р.

Представники сторін у судове засідання 21.10.13р. з'явились та надали пояснення по справі.

У судовому засіданні 21.10.13р. оголошувалась перерва до 24.10.13р.

У судове засідання 24.10.13р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував та долучив до матеріалів справи докази оплати заборгованості.

У судовому засіданні 24.10.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.1999р. між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (абонент) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1411277 від 01.10.1999р. (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії абоненту, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії.

Як вбачається з п. 2 наявного в матеріалах справи додатку №4 до договору (Порядок розрахунків за теплову енергію), абонент щомісячно з 12 по 15 число отримує у міжрайонному відділенні із збуту теплової енергії №4 за адресою: вул.Строкача, буд.№9 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в МВРТ-4), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3 додатку №4 визначено, що сплату за вказаними в п. 2 додатку №4 до договору документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується обліковими картками (табуляграмами) з жовтня 2010р. по липень 2013р., зобов'язання за Договором виконані позивачем належним чином. Вказаними доказами підтверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 1 425 999,71 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором по оплаті наданих послуг виконав лише частково, сплативши станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду 1 350 876,55 грн., що не заперечувалося відповідачем у судовому засіданні.

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду сума боргу відповідача перед позивачем склала 75 123,16 грн.

Після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем погашена заборгованість перед позивачем, а саме: 25.09.2013р. відповідачем сплачено 25 123,13 грн., 27.09.2013р. відповідачем сплачено 49 569,24 грн., 22.10.13р. сплачено 500,00 грн., що підтверджується Довідкою про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію, підписаною начальником ЦРТЕ СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» і скріпленою печаткою позивача, та платіжними дорученнями №83 від 25.09.2013р, №31 від 27.09.2013р., №96 від 22.10.13р.

Таким чином, станом на час розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту у період з жовтня 2010р. по липень 2013р. теплову енергію відсутня.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Дослідивши Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1411277 від 01.10.1999р., суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 3 додатку №4 визначено, що сплату за вказаними в п. 2 додатку №4 до договору документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи (облікові картки, розрахунок заборгованості) підтверджується надання позивачем послуг із постачання теплової енергії у гарячій воді та існування на час подання позовної заяви заборгованості в розмірі 75 123,16 грн.

Вказана заборгованість відповідачем у строк, встановлений п.3 додатку №4 до Договору, не сплачена, у зв'язку з чим, відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг.

Оскільки, після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено позивачу суму боргу в розмірі 75 123,16 грн., провадження у справі в частині стягнення з відповідача 75 123,16 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 7 178,02 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 203,06 грн. та пеню в розмірі 3 207,39 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат.

За розрахунком суду розмір 3 % річних склав 7 186,51 грн. та розмір інфляційних втрат склав 4203,06 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 7178,02 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4203,06 грн. підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3.5. Додатку №4 до Договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, визначеного п. 3 цього Додатку, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

За перерахунком суду розмір пені склав 3204,60 грн., у зв'язку з чим, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 3204,60 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 7178,02 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 4203,06 грн. та пеню у розмірі 3204,60 грн.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача і сума боргу в розмірі 75 123,16 грн. була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, витрати по сплаті судового збору в частині позовних вимог, провадження за якими підлягає припиненню, покладаються на відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких підстав, витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача. В частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартиного будинку "Мрія" (03179, м.Київ, вул.Уборевіча, буд.19-А, код ЄДРПОУ 30433404) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м.Київ, Печерський район, площа Івана Франка, буд.5, код ЄДРПОУ 00131305) 7178 (сім тисяч сто сімдесят вісім) грн. 02 коп. - 3% річних, 4 203 (чотири тисячі двісті три) грн. 06 коп. - інфляційних втрат, 3204 (три тисячі двісті чотири) грн. 60 коп. - пені та 1794 (одну тисячу сімсот дев'яносто чотири) грн. 17 коп. - суми судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартиного будинку "Мрія" 75 123 (сімдесят п'ять тисяч сто двадцять три) грн. 16 коп. - припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.10.13 р.

Суддя Капцова Т. П.