Рішення

від 03.09.2013 по справі 911/2793/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. справа № 911/2793/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська обл., с. Мархалівка

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село», Донецька обл., с. Никифорівка

про стягнення 29651,77 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі-ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі-ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»/відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» (далі-ТОВ «Наше село»/відповідач 2) про стягнення з відповідача 2 - 12 842,59 грн. курсової різниці, 3 126,31 грн. пені, 10 29,56 грн. штрафу, 390,85 грн. 3% річних та солідарне стягнення з відповідачів 3 032,46 грн. інфляційних втрат, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем 2 грошових зобов'язань за договором №78 від 15.04.2008р.

У відповідності до відзиву на позовну заяву, відповідач 1 позов в частині пред'явлених до нього позовних вимог визнав у повному обсязі. Крім того, відповідач 1 просив суд здійснювати розгляд даної справи без участі представника останнього.

Відповідач 2 не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2013р. порушено провадження у справі №911/2793/13 та призначено справу до розгляду на 30.07.2013р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 30.07.2013р. та 20.08.2013р. розгляд даної справи відкладався на 20.08.2013р. та 03.09.2013р. відповідно.

02.09.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього. Зазначене клопотання судом задоволено.

В судові засідання 30.07.2013р., 20.08.2013р. та 03.09.2013р. представник відповідача 2 не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2008р. між ТОВ «Технік енерджі» (далі-постачальник) та ТОВ «Наше село» (далі-покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №78 (далі-договір №78 від 15.04.2008р.), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця сільськогосподарську техніку згідно з умовами оплати, які викладені в п. 3.3 даного договору.

Пунктами 3.3 та 2.2 вказаного договору передбачено, що покупець зобов'язується провести оплату за товар в сумі 146 565,21 грн. - еквівалент 18 289,00 євро, шляхом сплати 73 282,61 грн. до 30.08.2008р. та сплати 73 282,60 грн. до 30.09.2008р. відповідно.

Сторони встановлюють, що протягом терміну дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях. Сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору визначається шляхом множення грошового еквіваленту вартості товару на офіційний курс гривні до валюти еквіваленту, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати вартості товару покупцем.

На виконання умов вказаного договору, 27.08.2008р. постачальник поставив, а покупець прийняв товар вартістю 146 565,20 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній №ТЕ-0364 від 27.08.2008р.

Натомість, покупець (відповідач 2) свої зобов'язання за вказаним договором в частині своєчасної оплати вартості товару належним чином не виконав, сплативши решту вартості товару (50%) 28.11.2008р. - 20 000,00 грн., 03.12.2008р. - 20 000,00 грн. та 11.12.2008р. - 33 065,20 грн. відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку постачальника. Остаточна оплата вартості товару покупцем була здійснена без врахування курсових коливань (курсової різниці).

24.01.2011р. між ТОВ «Технік енерджі» (далі-первісний кредитор) та ФОП Грищенком О.М. (далі-новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні №3-ТЕ, відповідно до якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ТОВ «Наше село» (боржником) зобов'язань щодо сплати розміру штрафних санкцій (пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу) набутих первісним кредитором на підставі договору №78 від 15.04.2008р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 16 809,18 грн., з яких первісним кредитором з 01.10.2008р. по 10.12.2008р. нараховано: 3 126,31 грн. пені, 390,85 грн. 3% річних, 3 032,46 грн. інфляційних втрат та 10 259,56 грн. штрафу.

Крім того, 24.01.2011р. між ТОВ «Технік енерджі» (далі-первісний кредитор) та ФОП Грищенком О.М. (далі-новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні №7-ТЕ, відповідно до якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ТОВ «Наше село» (боржником) зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, набутих первісним кредитором на підставі договору №78 від 15.04.2008р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 12 842,59 грн., що є загальною сумою (розміром) курсової різниці.

24.01.2011р. та 26.01.2011р. ТОВ «Технік енерджі» надіслано відповідачу 2 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до яких перший інформував боржника (відповідача 2) про заміну кредитора за договором №78 від 15.04.2008р., у зв'язку з чим сплата курсової різниці та штрафних санкцій за вказаним договором підлягає здійсненню на користь нового кредитора - ФОП Грищенка О.М.

26.03.2013р. між ФОП Грищенком О.М. (далі-первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі-новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні №05/03-13, відповідно до якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ТОВ «Наше село» (боржником) зобов'язання щодо сплати курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору №78 від 15.04.2008р., згідно угоди №3-ТЕ від 24.01.2011р. та угоди №7-ТЕ від 24.01.2011р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 29 651,77 грн., в тому числі: 12 842,59 грн. курсової різниці, 3 126,31 грн. пені, 390,85 грн. 3% річних, 3 032,46 грн. інфляційних втрат та 10 259,56 грн. штрафу.

26.03.2013р. ФОП Грищенком О.М. було надіслано відповідачу 2 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якого перший інформував боржника (відповідача 2) про заміну кредитора за договором №78 від 15.04.2008р., у зв'язку з чим сплата курсової різниці та штрафних санкцій за вказаним договором підлягає здійсненню на користь нового кредитора - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».

Крім того, 03.06.20013р. між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі-кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (далі-поручитель) укладено договір поруки №04-06-2013, відповідно до якого поручитель поручився перед кредитором за виконання ТОВ «Наше село» обв'язку щодо сплати розміру інфляційних втрат у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язань згідно договору №78 від 15.04.2008р.

Посилаючись на те, що відповідач 2, як покупець за договором №78 від 15.04.2008р. остаточну оплату вартості поставленого товару здійснив з порушенням встановленого договором строку, тобто після 30.09.2008р., та без врахування курсових коливань, позивач просить суд стягнути з відповідача 2, зокрема, 12 842,59 грн. курсової різниці, нарахованої із застосуванням курсів гривні до євро (8,70 грн./євро, 9,19 грн./євро та 9,99 грн./євро) на момент здійснення відповідачем 2 остаточних розрахунків за поставлений товар (28.11.2008р., 03.12.2008р. та 11.12.2008р.) щодо кожного здійсненого платежу (20 000,00 грн., 20 000,00 грн. та 33 065,20 грн.).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3.3 та 2.2 договору №78 від 15.04.2008р. передбачено, що покупець зобов'язується провести оплату за товар в сумі 146 565,21 грн. - еквівалент 18 289,00 євро, шляхом сплати 73 282,61 грн. до 30.08.2008р. та сплати 73 282,60 грн. до 30.09.2008р. відповідно.

Сторони встановлюють, що протягом терміну дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях. Сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору визначається шляхом множення грошового еквіваленту вартості товару на офіційний курс гривні до валюти еквіваленту, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати вартості товару покупцем.

Крім того, приписами статей 512, 514 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду наведеного, підписання відповідачем 2 накладної №ТЕ-0364 від 27.08.2008р. про отримання товару вартістю 146 565,20 грн., у відповідності до вимог договору №78 від 15.04.2008р. породжує в останнього обов'язок щодо остаточної оплати такого товару (73 282,60 грн.) до 30.09.2008р. з урахуванням курсових коливань на користь нового кредитора - позивача.

Натомість, у відповідності до наданих суду банківських виписок з поточного рахунку постачальника, відповідач 2 остаточний розрахунок вартості товару (50%) здійснив частковими платежами: 28.11.2008р. - 20 000,00 грн., 03.12.2008р. - 20 000,00 грн. та 11.12.2008р. - 33 065,20 грн. відповідно, без врахування курсових коливань (курсової різниці), що свідчить про порушення останнім умов договору №78 від 15.04.2008р. та підставність позовної вимоги про стягнення з останнього курсової різниці нарахованої із застосуванням курсів гривні до євро (8,70 грн./євро, 9,19 грн./євро та 9,99 грн./євро) на момент здійснення відповідачем 2 остаточних розрахунків за поставлений товар.

Водночас, судом встановлено, що станом на 11.12.2012р. офіційний курс гривні до євро становив 9,66 грн., у той час, як позивачем при здійсненні обрахунку розміру курсової різниці, що підлягає сплаті відповідачем 2 станом на 11.12.2012р. помилково застосовано курс 9,99 грн.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи встановлення судом факту несвоєчасної оплати відповідачем 2 вартості товару за договором №78 від 15.04.2008р. без врахування курсових коливань, а також те, що арифметично вірний розмір курсової різниці, що підлягає сплаті відповідачем 2 за договором №78 від 15.04.2008р. на користь позивача, як нового кредитора, становить 11 480,36 грн., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 - 12 842,59 грн. курсової різниці підлягає частковому задоволенню у розмірі 11 480,36 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань за договором №78 від 15.04.2008р., позивач просить суд стягнути з відповідача 2:

- 3 126,31 грн. пені, нарахованої за періоди:

з 01.10.2008р. по 27.11.2008р. на 73 065,20 грн. заборгованості,

з 28.11.2008р. по 02.12.2008р. на 53 065,20 грн. заборгованості,

з 03.12.2008р. по 10.12.2008р. на 33 065,20 грн. заборгованості;

- 10 29,56 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 7.4 договору №78 від 15.04.2008р. з розрахунку 7% від вартості поставленого товару;

- 390,85 грн. 3% річних, нарахованих за періоди:

з 01.10.2008р. по 27.11.2008р. на 73 065,20 грн. заборгованості,

з 28.11.2008р. по 02.12.2008р. на 53 065,20 грн. заборгованості,

з 03.12.2008р. по 10.12.2008р. на 33 065,20 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 7.3 та 7.4 договору №78 від 15.04.2008р. передбачено, що покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи пеню в розмірі 0,08% від суми простроченого платежу, за кожен день затримки.

За несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 7% від вартості поставленого товару.

Оскільки розмір пені та штрафу, заявленого позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням договору, а також є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 - 3 126,31 грн. пені та 10 259,56 штрафу підлягає задоволенню.

При винесенні даного рішення, судом також було враховано, що обрахунок пені позивачем здійснено з дотриманням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» в частині обмеження розміру пені, що підлягає стягненню подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, становить 391,86 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 - 390,85 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідача 1, як покупця за договором №78 від 15.04.2008р. та відповідача 2, як поручителя, 3 032,46 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди:

з 01.10.2008р. по 27.11.2008р. на 73 065,20 грн. заборгованості,

з 28.11.2008р. по 02.12.2008р. на 53 065,20 грн. заборгованості,

з 03.12.2008р. по 10.12.2008р. на 33 065,20 грн. заборгованості.

Приписами статей 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.1 договору поруки №04-06-2013 передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою сум інфляційних втрат у розмірі 3 032,46 грн.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи той факт, що розмір інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 3 032,46 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

При винесенні даного рішення судом також було враховано, що жодною зі сторін не було заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності для захисту порушеного права, передбачених ст. 267 Цивільного кодексу України.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом солідарно на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 553, 554, 559, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» (84531, Донецька обл., Артемівський р-н, с. Никифорівка, вул. Тімірязєва, 47А, ідентифікаційний код 31727224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вул. Ак. Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) 11 480 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 36 коп. курсової різниці, 3 126 (три тисячі сто двадцять шість) грн. 31 коп. пені, 10 259 (десять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 56 коп. штрафу, 390 (триста дев'яносто) грн. 85 коп. 3% річних та 1 473 (одну тисячу чотириста сімдесят три) грн. 53 коп. судового збору.

3. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» (84531, Донецька обл., Артемівський р-н, с. Никифорівка, вул. Тімірязєва, 47А, ідентифікаційний код 31727224) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вул. Ак. Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) 3 032 (три тисячі тридцять дві) грн. 46 коп. інфляційних втрат та 167 (сто шістдесят сім) грн. 93 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 09.09.2013р.

Суддя В.А. Ярема