Рішення

від 04.11.2013 по справі 913/2513/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 листопада 2013 року Справа № 913/2513/13

Провадження №7/913/2513/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква", м. Луганськ

про стягнення 9 332 грн. 43 коп.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання: Круглова Є.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Стариков А.С. - юрисконсульт, довіреність №27-д від 08.02.2012;

від відповідача: Нестеров В.В. - 06.09.1964 р.н., паспорт серії ЕМ 768435, виданий Артемівським РВ 13.10.2000, директор, копія наказу № 1 від 30.03.2012.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9 145,13 грн. та 3% річних, в сумі 187,30 грн. за договором на постачання теплової енергії № 1109 від 13.10.1999.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії.

На підставі ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл даної позовної заяви та її розгляд доручено судді В.О. Демидову.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.09.2013 було порушено провадження у справі № 913/2513/13.

Відповідач 17.10.2013 через відділ документального забезпечення суду подав відзив, в якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на власний розрахунок вартості наданих позивачем послуг, а також подав суду в якості доказу погашення заборгованості копію квитанції № 3200911 від 16.10.2013 на суму 4720,00 грн.

У запереченні на відзив відповідача № б/н від 21.10.2013, яке було подано суду 21.10.2013 через відділ документального забезпечення суду, позивач, посилаючись на те, що викладені у запереченні відповідача доводи суперечать чинному законодавству, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судових засіданнях 17.10.2013 та 21.10.2013 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерви, відповідно, до 21.10.2013 та до 04.11.2013.

Після перерви у судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

13 жовтня 1999 року Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго", як підприємство, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква", як споживач, уклали договір на відпуск теплової енергії № 1109 (далі - договір), за умовами якого підприємство зобов'язалось подавати теплоносій для об'єктів споживача, перелічених у додатку до даного договору, загальною площею 59,8 кв. м. з тепловими втратами 4430 ккал/год.

У відповідності до вимог п. 15 договору споживач зобов'язаний оплачувати рахунки за отриману теплову енергію у 10-денний термін з дня їх отримання.

01 жовтня 2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду до вищезазначеного договору, в п. 1 якої сторони дійшли згоди розірвати договір № 1109 від 13.10.1999. Згідно п. 2 даної додаткової угоди вона вступила в силу 01.10.2012.

На виконання умов даного договору позивач надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у період з січня 2012 року по вересень 2012 року на загальну суму 4796,71 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

У відповідності до умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату наданих послуг (а.с. 28-36), які були отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями реєстрів видачі рахунків та повідомлень про зміну банківських реквізитів (а.с. 37-53).

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 4796,71 грн.

Проте позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 9145,13 грн.

Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання".

У відповідності до ст. 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За приписами п. 4 загальних положень правил користування тепловою енергією, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт належного виконання позивачем договірних зобов'язань та надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії лише на суму 4796,71 грн., а також факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг в сумі 4796,71 грн. та з огляду на те, що дані факти не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості лише в сумі 4796,71 грн., у стягненні заборгованості в сумі 4348,42 грн. слід відмовити з огляду на недоведеність.

Зважаючи на те, що відповідач після порушення провадження по даній справі сплатив на користь позивача 4720,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції № 3200911 від 16.10.2013 (а.с. 74), провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 4720,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати наданих позивачем послуг, на підставі наведених вище норм, позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за період з 24.02.2012 по 06.08.2013 в сумі 187,30 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно п. п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Судовий збір покладається на відповідача у справі пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква", 91016, м. Луганськ, вул. Демьохіна, буд. 23, ідентифікаційний код 24182158, на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", 91005, м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23-а, ідентифікаційний код 24047779, заборгованість в сумі 76,71 грн., 3% річних в сумі 187,30 грн. та судовий збір в сумі 918,84 грн., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква", 91016, м. Луганськ, вул. Демьохіна, буд. 23, ідентифікаційний код 24182158, на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", 91005, м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23-а, ідентифікаційний код 24047779, заборгованості в сумі 4720,00 грн. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 06.11.2013

Суддя В.О. Демидов