Постанова

від 30.10.2013 по справі 812/8723/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2013 року Справа № 812/8723/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Козловської А.О.,

сторін:

представника позивача - Зенцевої Я.О.,

представника відповідача - Галушка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТР" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2013 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій державного виконавця протиправною та зобов'язати його надати можливість ознайомитися з виконавчим провадженням №36937131, провести виконавчі дії щодо примусового виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.02.2013 року в справі №27/5014/3175/2012.

Позивач посилається на ті обставини, що він є стягувачем у виконавчому провадженні №36937131, за яким відповідач має стягнути на його користь з ДВАТ "Шахта "Білоріченська" ДП Державної холдінгової компанії "Луганськвугілля" 24368,32 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами в тому числі: з проханням повідомити йому, в провадженні якого державного виконавця знаходиться справа; з вимогою накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться на певному рахунку в банківській установі; з клопотанням про ознайомлення його з матеріалами виконавчого провадження. Однак, відповідач жодних дій щодо отриманих від позивача заяв не здійснив, у звя'зку з чим судове рішення на користь позивача не виконано.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, пояснила, що ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження №36937131 вона змогла лише до початку судового засідання з дозволу суду, хоча неодноразово дзвонила державному виконавцеві з проханням призначити певний час для ознайомлення та конкретної відповіді не отримала. Просила задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечувала, в обгрунтування чого зазначила наступне. Суду нею представлені лише матеріали виконавчого провадження №36937131, яке є частиною зведеного провадження щодо примусового стягнення коштів з боржника ДВАТ "Шахта "Білоріченська" ДП Державної холдінгової компанії "Луганськвугілля". В межах зведеного провадження проводилися певні виконавчі дії, робились запити з метою встановлення рахунків та іншого майна боржника. Однак, оскільки боржник є підприємством паливно-енергетичного комплексу, то відповідно до вимог чинного законодавства відповідач не має прав накладати арешт на його рахунки або реалізовувати інше майно для виконання рішень судів. Щодо заяви на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, вона підтвердила факт її отриманання, а також телефонних розмов з представником позивача з цього приводу та пояснила, що призначити певний час для ознайомлення вона не змогла через зайнятість іншою роботою. Факт отримання інших заяв від позивача відповідачем заперечувала. Просила в задоволенні позову відмовити, оскільки представник позивача вже фактично ознайомився з матеріалами виконавчого провадження в суді, а вони на даний час не взмозі виконати рішення на користь позивача через включення боржника до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу та вказаних вище вимог чинного звконодавства щодо них.

На підставі досліджених судом доказів судом встановлені наступні обставини та відповідні ним прававовідносини.

12.03.2013 постановою відділу ДВС Лутугинського РУЮ Луганської області відкрито виконавче провадження №36937131 на виконання наказу №27/5014/3175/2012 від 22.01.2013 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТР"з ДВАТ "Шахта "Білоріченська" ДП Державної холдінгової компанії "Луганськвугілля" 24368,32 грн. (а.с.58).

03.07.2013 постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області виконавче провадження №36937131 було прийняте до виконання (а.с.56).

16.04.2013 ТОВ "ДТР" звернулось до ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Луганській області з заявою, в якій просили повідомити їх, в провадженні якого державного виконавця знаходиться виконавче провадження №36937131. Отримання адресатом зазначеної заяви підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11,12).

12.06.2013 року позивач знову звернувся до відповідача з заявою про накладення арешту на розрахунковий рахунок ДВАТ "Шахта "Білоріченська" ДП Державної холдінгової компанії "Луганськвугілля" №2600012550110 в Укркомунбанк, просив повідомити письмово про результати розгляду заяви, яка була отримана відповідачем з повідомленням позивача про вручення.(а.с.13-14).

1.10.2013 року позивач звернувся до відповідача вже з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №36937131 (а.с.15), отримання якої, так само як і неодноразові телефонні дзвінки представника позивача з приводу з'ясування конкретного часу ознайомлення, не заперечує сторона відповідача.

Сторони не оспорюють того факту, що зазначене рішення суду стосовно позивача на сьогоднішній день не виконано, а також, що представник позивача ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження лише в суді під час розгляду цієї справи.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №36937131, що були представлені суду, в його межах жодних виконавчих дій не було проведено, постанови про приєднання даного виконавчого провадження до матеріалів зведеного провадження відносно одного боржника суду не надано.

Вирішуючи питання щодо правомірності заявлених позивачем вимог, суд приймає рішення на підставі наступних норм чинного законодавства.

Позивач звернувся до адміністративного суду щодо захисту своїх прав та інтересів від порушення з боку суб'єкту владних повноважень, яким є відповідач, що відповідає вимогам ч.1 ст.2, п.1),7)ч.1ст.3, ч.3ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач, що є стороною у виконавчому провадженні, яке примусово виконується відповідачем, неодноразово звертався до нього з заявами та клопотаннями, відповіді на які не отримував.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (на дату виникнення спірних правочинів).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону №606).

Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно з статтею 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 11 Закону №606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону №606, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Однак, всупереч зазначеним вимогам чинного законодавства, відповідач, яким було отримано заяви позивача, що підтверджено в судовому засіданні належними доказами, зазначені заяви позивача фактично не розглянув, про результати їх розгляду позивачу не повідомив, з матеріалами провадження позивача не ознайомив.

Суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки представник позивача вже фактично ознайомився з матеріалами виконавчого провадження в суді. Предметом розгляду цієї справи є обставини та правовідносини, що існували на час звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки з матеріалів виконавчого провадження №36937131 вбачається, що в його межах виконавчих дій не було проведено, а постанови про приєднання даного виконавчого провадження до матеріалів зведеного провадження, в межах якого такі дії було вчинено, суду представлено не було, так само як і документів на підтвердження статусу боржника як підприємства паливно-енергетичного комплексу, суд вважає, що сторона відповідача не довела в судовому засіданні правомірності своїх дій чи бездіяльності в межах виконавчого провадження №36937131. Тому в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача в межах виконавчого провадження №36937131 вимоги адміністративного позову слід задовольнити.

Що стосується, інших вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд вважає наступне.

Сторони не оспорюють того факту, що представник позивача ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження в суді під час розгляду цієї справи, тому задоволення цієї вимоги позову втратило свою актуальність.

Права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження регулюються частиною 3 статті 11 Закону №606.

Відповідно до статті 27 Закону №606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень згідно із статтею 32 Закону №606 є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Таким чином, обов'язок відповідача щодо вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду на користь позивача покладено на нього чинним законодавством, тому немає потреби суду зобов'язувати здійснювати це шляхом прийняття відповідного рішення. Крім того, суд не може зобов'язати відповідача вчинити певні виконавчі дії в межах виконавчого провадження, оскільки державному виконавцю законом надано право самостійно приймати рішення щодо обрання заходів примусового виконання. Тому в цій частині заявлених вимог, на думку суду, позивач обрав хибний спосіб захисту.

За таких обставин, в задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог суду слід відмовити за необґрунтованістю.

Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТР" задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в межах виконавчого провадження №36937131.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТР" (код ЄДРПОУ 31910649) судовий збір в розмірі 17,20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 04 листопада 2013 року.

Суддя В.С. Шембелян