Ухвала

від 05.11.2013 по справі 248/7461/13-к

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/7461/13-к

1-кп/248/373/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

при секретарі- Боровко А.С.,

з участю прокурора- Бібукова О.С.,

захисників- Сметаніна Д.В., ОСОБА_2,

законного представника - ОСОБА_3,

представника служби у справах дітей Харцизької міської ради - ОСОБА_4,

потерпілої -ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових разслідувань за № 12013050550001486, з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру відносного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел.. Зуївки м. Харцизька , українця, громадянина України , ІНФОРМАЦІЯ_2, який навчається у ліцею №48 м. Зугресу на 1 курсі, раніше не судимого , проживаючого за адресою : м. Харцизьк , сел.. Зуївка , вул.. Полєтаєва , 2,

який до досягнення віку , з якого може настати кримінальна відповідальність , вчинив суспільне небезпечне діяння , що підпадає під ознаки діяння , передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

27.04.2013 року, приблизно 21годині, неповнолітній ОСОБА_7, керуючи скутером Асtiv ZS 50, без державного реєстраційного номера, не маючи при собі посвідчення вод1я на право керування скутером 1 відповідних документів, підтверджуючих право керування, користування чи розпорядження цим транспортним засобом, рухався по автодороз1 вул. Полетаєва, с. Зуїввка, м. Харцизька з боку вул. Артема с. Зуївка, м. Харцизька у напрямі віїзду з с. Зуївка м. Харцизька, з вимкненим світлом попередньої фари.

На шляху прямування водій ОСОБА_7, не враховуючи:

- Що кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що іннш1 учасники виконують чинні правила;

- Що дії учасників дорожнього руху та інших ос1б не повинн1 створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матер1альних збитк1в;

- Що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, в1дпов1дно реагувати на її зм1ну, стежити за правильністю розм1щення та кр1плення вантажу, технічним станом транспортного засобу 1 не в1двол1катися в1д керування ним у дорозі;

Рухаючись в населеному пункті, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував дорожні умови, маючи можлив1сть постійно контролювати техн1чно справний транспортний засіб та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, (впливаючи за допомогою спеціальних прийомів на органи управління скутера), не зміг своєчасно і правильно зреагувати на зміну дорожньої обстановки, не врахував можливість появи пішохода на шляху руху скутера, таким чином, не передбачив можливий розвиток ситуації (якщо є ймовірність, що шляхи руху пішохода, незалежно від того як він рухається і транспортного засобу можуть перетнутися - не виключив таку ситуацію). В результаті в районі магазину «Юлія», розташованого по вул. Полєтаєва, с. Зуївка, я. Харцизька скоїв

наїзд на пішохода ОСОБА_5.

Водій ОСОБА_7 порушив наступні пункти Правил дорожнього руху України, яки вступили в силу з 01.01.2002 року:

п. 1.5 «Дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п. 2.1 (а) «Водій транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і додається до посвідчення талон;

- п. 2.1 (б) «Водій транспортного засобу повинен мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб;

- п. 2.1 (г) «Водій транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.»

- п. 2.3 (б) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі»;

- п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості в плоть до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;

- п. 19.1. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла»;

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 заподіяні: поєднана травма тіла, у вигляді закритого осколкового перелому передньої третини діафіза обох кісток правої гомілки зі зміщенням, закритого перелому лівої сідничної кістки, відкритого перелому нігтьової фаланги П пальця правої кисті, струс головного мозку, рвані рани дистального відділу 2 пальці правої кисті, множинні садна обличчя і лівої кисті, що утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини кузову скутера та дорожнє покриття, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, можливо в зазначений термін і за вказаних обставин і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня, які вимагають термін для свого загоєння більше 21 дня.

В даній дорожній обстановці дії водія скутера ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.1.5, п.2.1 (а), п.2.1 (б), п.2.1 (г), п.2.3 (б), п.12.3, п. 19.1 (а) Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору не відповідності вимогам п.12.3 та 19.1 (а) Правил дорожнього руху України перебували в причинному зв'язку з настанням події. В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти події шляхом виконання вимоги п. 12.3 та 19.1 (а) Правил дорожнього руху України.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_6 показав , що 27 квітня 2013 року , приблизно , о 21 годині, він керуючи скутером , рухався по вул.. Полєтаєва сел.. Зуївка. При цьому фари ближнього ( дальнього) світла не були включені , в результаті чого, не побачив потерпілу ОСОБА_5 , яка в цей момент рухалась по вулиці , здійснив на неї наїзд. В результаті дорожньо-транспортної пригоди він перебував на лікуванні в лікарні м. Харцизька.

Пояснення неповнолітнього ОСОБА_6 повністю підтверджуються поясненнями потерпілої , свідків , законного представника, матеріалами кримінального провадження.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_6 -ОСОБА_3 пояснила , що ОСОБА_6 є її син , якого характеризує позитивно. В сім»ї крім нього , є ще двоє ненеповнолітніх дітей , тому просить цивільний позов потерпілої задовольнити частково , а сина передати під її нагляд. Заявлений прокурором цивільний позов за лікування потерпілої визнає в повному обсязі.

В судовому засіданні потерпіла Сосновська суду пояснила , що 27 квітня 2013 року , приблизно о 21 годині , коли вона рухалась по краю дороги по вул.. Полєтаєва м. Зуївки ,ОСОБА_6 , керуючи скутером , здійснив на неї наїзд. В результаті дорожньо-транспортної пригоди їй були заподіяні тілесні ушкодження і вона знаходилась на стаціонарному лікуванні: 1) у травматологічному відділенні комунальної установи «Центральна міська лікарня» м. Харцизька Донецької області у період з 27.04.2013 року до 29.04.2013 року, 2) у травматологічному відділенні №1 міська лікарні №7 м.Єнакієве, з 29.04.2013 року до 07.05.2013 року.

У зв’язку з дорожньо- транспортною пригодою їй завдані численні значні тілесні ушкодження. Вона тривалий час знаходилась як на стаціонарному лікуванні, так і по теперішній час - на амбулаторному та

реабілітаційному. Вона перенесла операцію. Через отримані тілесні ушкодження вона відчувала страшний біль, значний час не могла пересуватися, та і тепер пересувається тільки на невеликі відстані за допомогою костилів. Її здоров'я не відновлено до теперішнього часу. У зв'язку з тяжкістю отриманих тілесних ушкоджень вона усвідомлює, що її здоров'я не буде відновлено до рівня стану перед ДТП вже ніколи, і це сильно пригнічує її і погіршує її самопочуття. У зв'язку з ДТП був повністю порушений її спосіб життя : замість роботи і заняття повсякденними справами вона весь час перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в медичних установах, її син в збиток своєму особистому часу змушений був постійно знаходиться поруч з нею для догляду. Порушилось її спілкування з оточуючими людьми, оскільки вона не може вільно пересуватись, то не може ходити в гості до рідних і знайомих. Все це призвело до значного розладу її життя. Через ці обставини вона відчуває душевні страждання, тобто їй завдана моральна шкода , яку оцінює в розмірі 15000 грн.. У зв»язку з перебуванням на лікуванні , їй завдана матеріальна шкода в сумі 8629,32 грн.. Просить в відшкодування матеріальної і моральної шкоди стягнути з ОСОБА_6 та його законного представника- Редіної М.Ф. шкоду в зазначеному розмірі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав , що 27 квітня 2013 року , приблизно о 21 годині , він разом з потерпілою ОСОБА_5 рухались по вул.. Полєтаєва с. Зуївка , коли ОСОБА_6 скоїв на них наїзд. В результаті дорожньо-транспортної пригоди йому тілесні ушкодження ніякі заподіяні не були.

Свідок ОСОБА_9 показав , що весною 2013 року , в вечірній час , він , перебуваючи на вулиці , бачив , як хто-то рухався по вулиці с. Зуївка на скутері без включеної фари. Після чого , через декілька хвилин почув , що хто-то на скутері збив ОСОБА_5.

Обставини , викладені в обвинувальному акті , підтверджуються матеріалами кримінального провадження: витягом з кримінального провадження ; протоколом огляду скутера Асtiv ZS 50 ; висновком судової-автотехнічної експертизи ; висновком судово-медичної експертизи , проведеної у відношенні ОСОБА_5; протоколами проведення слідчого експерименту ; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди .

Прокурор в судовому засіданні висловив думку про необхідність застосування до малолітнього ОСОБА_6 заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд його матері- Редіної М.Ф.

Інші учасники кримінального провадження думку прокурора підтримали в повному обсязі.

Представник служби у справах дітей -ОСОБА_4 також підтримала думку прокурора та вважає необхідним ОСОБА_6 обмежити дозвіл перебування після 21 години поза місцем проживання з метою здійснення контролю за його поведінкою і профілактики подальших правопорушень .

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності ,суд дійшов висновку про винність малолітнього ОСОБА_6 в скоєні суспільно небезпечного діяння,передбаченого ст..286 ч.1 КК України, тобто порушення вимог п.1.5, п.2.1 (а), п.2.1 (б), п.2.1 (г), п.2.3 (б), п.12.3, п. 19.1 (а) Правил дорожнього руху України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ст.97 ч.2 КК України суд застосовує примусові заходи виховного характеру,передбачені ст..105 ч.2 цього Кодексу до особи,яка до досягнення віку,з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння ,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу .

Згідно ч.3 ст. 105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру , що передбачені у ч.2 цієї статті.

Відповідно до ст. 22 ч.2 КК України кримінальна відповідальність за ст.286 ч.1 КК України настає з 16 років.

На момент вчинення суспільно небезпечного діяння неповнолітній ОСОБА_6 не досяг віку,з якого настає кримінальна відповідальність.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження,враховуючи те,що на момент вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_6 не досяг віку,з якого настає кримінальна відповідальність,вчинив суспільно небезпечне діяння середньої тяжкості, вперше вчинив правопорушення,у вчиненому щиро кається,посередньо характеризується за місцем навчання та позитивно характеризується за місцем мешкання,суд вважає,що клопотання підлягає задоволенню та до неповнолітнього ОСОБА_6 слід застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері- Редіної М.Ф. строком на 1 рік та обмежити його дозвіл перебування після 21 години поза місцем проживання з метою здійснення контролю за його поведінкою і профілактики подальших правопорушень строком на 1 рік. На вимогу суду , застосування більш суворих заходів виховного характеру у відношенні ОСОБА_6 є недоцільним.

Відповідно до вимог ст..129 ч.1 КПК України постановлюючи ухвалу про застосування примусових заходів виховного характеру суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.. ч.2 ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна , достатнього для відшкодування завданою нею шкоди , ця шкода відшкодовується в частці , якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником , якщо вони не доведуть , що шкоди було завдано не з їхньої вини.

По даному кримінальному провадженню потерпілою ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 та його законного представника - ОСОБА_3 у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди внаслідок отриманих тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 8629,32 гривен, в відшкодування моральної шкоди 15 000 гривен ,які ОСОБА_6 та його законним представником ОСОБА_3 в судовому засіданні визнані частково.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 є обґрунтованими , оскільки наступили в результаті противоправних дій ОСОБА_6, і вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в відшкодування матеріальної шкоди 8629,32 грн..

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_10, суд враховує, що дійсно в результаті противоправних дій ОСОБА_6 їй була заподіяна фізична

біль , вона тривалий час перебувала на лікуванні і вимушена прикладати додаткові зусилля для організації свого життя , та враховуючи матеріальний стан сім»ї ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , принцип розумності і справедливості , суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 8000 грн..

Крім того , суд вважає , що заявлений позов прокурора в м. Харцизьку про відшкодування матеріальної шкоди на користь лікарняного закладу у зв»язку з лікуванням потерпілої в сумі 2565,66 грн..

Оскільки ОСОБА_6 є неповнолітньої особою, і у нього відсутнє майно, достатнього для відшкодування завданої ним матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_5 та лікувальному закладу матеріальної шкоди , то шкоду повинна відшкодувати його мати - ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.97 ,1 0 5 КК України,ст..ст.12 9,3 7 2,3 7 6,4 9 8,5 0 1 КПК України,суд,

У Х В А Л И В :

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3, примусові заходи виховного характеру, передавши його під нагляд матері- Редіної ОСОБА_11 строком на 1 рік.

ОСОБА_6 обмежити дозвіл перебування після 21 години поза місцем свого проживання з метою здійснення контролю за його поведінкою і профілактики подальших правопорушень строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1 ,уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь КМ «Комунальна лікувально-профілактична установа «Міська лікарня №7» м. Єнакієве ( м. Єнакієве, вул.. 60 років СРСР ,37 , р/р 35424004002477 , МФО 834016, ОКПО 24164918 УДК Донецької області , ВДК м. Єнакієве) 2565, 66 грн..

Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1 уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючої за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_8, матеріальну шкоду в сумі 8629,32 грн. та моральну шкоду в сумі 8000 грн., а всього 16 629,32 грн..

Речовий доказ: Асtiv ZS 50 , переданий на збереження ОСОБА_3, залишити їй за належністю.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 7-ми днів з дня її проголошення.

Суддя :