Рішення

від 28.10.2013 по справі 916/2561/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2013 р.Справа № 916/2561/13

За позовом : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІКТОРІЯ"

про стягнення 245551,35грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 28.10.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІКТОРІЯ" про стягнення заборгованості в сумі 245551,35грн., яка складається з основного боргу в сумі 189862,26грн., пені в розмірі 19022,35грн., 3% в сумі 17103,21грн. та індекс інфляції в розмірі 19563,53грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2013р. було порушено провадження по справі №916/2561/13.

Представник позивача надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 239314,12грн, яка складається з основного боргу в сумі 189862,26грн., пені в розмірі 16868,20грн., 3% в сумі 17092,16грн. та індекс інфляції в розмірі 15491,50грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, згідно з вказаною заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІКТОРІЯ" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65091, м. Одеса, вул. Середня, буд. 1.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 28.10.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

18.02.2010р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВІКТОРІЯ" (Покупець) був укладений договір поставки ОП№02/02-10 (далі - договір).

Пунктом 12.1 договору передбачено, що договір діє з моменту його підписання сторонами та до повного виконання ними прийнятих зобов'язань.

Відповідно п.1.1 договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця обкладення ( далі - продукція), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її на умовах даного договору. Право користування продукцією у Покупця виникає з моменту передачі продукції Постачальником Покупцю по акту приймання-передачі. (п.1.2 договору). Право власності на продукцію у Покупця виникає з моменту повної оплати продукції на умовах даного договору та оформлення сторонами накладної на продукцію. (п. 1.3 договору).

Найменування, кількість, ціна та інша індивідуально визначена інформація о продукції відображається в супровідних документах на поставку певної партії продукції (накладних, рахунках-фактурах, специфікації №1, №2), які є невід'ємними додаткам до договору (п.2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що ціна на продукцію (специфікація №1, №2) встановлюється в національній валюті Україні та складає 221402,26грн., що по комерційному курсу 8грн. 30коп. за 1 дол. США складає 26674,97 дол. США. Ціни є фіксірованими, проте можуть бути змінені за додатковою угодою сторін.

Розділом 3 договору визначено порядок розрахунків. Так, пунктом 3.1 договору встановлено, що покупець здійснює оплату продукції Постачальнику шляхом внесення рівних частин оплати на підставі рахунку-фактури до 18.11.2010р. Продукцію покупець оплачує постачальнику на протязі 225 календарних дів рівними частинами за наступним графіком: 18.03.2010р. - 24900грн., 18.04.2010р. - 24900грн., 18.05.2010р. - 24900грн., 18.06.2010р. - 24900грн., 18.07.2010р. - 24900грн., 18.08.2010р. - 24900грн., 18.09.2010р. - 24900грн., 18.10.2010р. - 24900грн., 18.11.2010р. - 22202,26грн. (п.3.2 договору). Повна оплата покупцем обладнання здійснюється в строк до 18.11.2010р. (п. 3.3 договору). Після здійснення покупцем повної оплати продукції сторони зобов'язані оформити на протязі 3 днів накладні на продукцію (п.3.4 договору).

Строк поставки продукції складає 5 календарних дів (п.4.1 договору).

Відповідно п.6.1.2. договору постачальник зобов'язується поставить покупцю продукцію відповідно умовам даного договору. Покупець зобов'язується оплачувати продукцію відповідно умовам даного договору ( п. 6.2.3 договору).

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином, здійснив поставку продукції відповідачу на загальну суму 221402,26грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 18.02.2010р. та специфікаціями №1, №2 копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконав заборгованість сплатив частково в сумі 31540грн., що підтверджується прибутково-касовими ордерами, копії яких містіться в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що з врахуванням часткових оплат заборгованість відповідача за отриману продукцію складає 189862,26грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на адресу відповідача неодноразова надсилав листи-претензії з вимогою погасити заборгованість, проте зазначені листи-претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на порушення Відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасного розрахунку за отриману продукцію Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 змушений був звернутись до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки ОП№02/02-10 від 18.02.2010р. в сумі 189862,26грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно п.7.3 договору , у разі необґрунтованої відмови від розрахунку за продукцію Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки до моменту повного виконання Покупцем своїх зобов'язань по дійсному договору.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки ОП№02/02-10 від 18.02.2010р., а саме не розрахувався з позивачем за отриману продукцію, що зумовило нарахування останнім пені, в сумі 16868,20грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, перевіривши наданий уточнений позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду нарахування пені, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені починаючи з першого платежу в розмірі 24900грн. а отже і з суми боргу 24900грн. за період з 19.03.2010р. по 23.03.2010р. розмір пені складає 69,92грн., з суми боргу 16600грн.(оскільки 24.03.2010р. було часткове погашення в сумі 8300грн.) за період з 25.03.2010р. по 12.05.2010р. розмір пені складає 456,84грн., з суми боргу 14100грн. (оскільки 13.05.2010р. було часткове погашення в сумі 2490грн.) за період з 14.05.2010р. по 19.05.2010р. розмір пені складає 47,55грн., з суми боргу 9960грн. (оскільки 20.05.2010р. було часткове погашення в сумі 4150грн.) за період з 21.05.2010р. по 06.06.2010р. розмір пені складає 95,10грн., з суми боргу 5810грн. (оскільки 07.06.2010р. було часткове погашення в сумі 4150грн.) за період з 08.06.2010р. по 15.06.2010р. розмір пені складає 24,90грн., з суми боргу 1660грн. (оскільки 16.06.2010р. було погашення в сумі 4150грн.) за період з 07.06.2010р. по 04.07.2010р. розмір пені складає 15,55грн., другий платіж в розмірі 24900грн. а отже і з суми боргу 24900грн. за період з 19.04.2010р. по 04.07.2010р. розмір пені складає 1049,21грн., з суми боргу 22410грн. (оскільки 05.07.2010р. було часткове погашення в сумі 2490грн.) за період з 06.07.2010р. по 25.07.2010р. розмір пені складає 211,21грн., з суми боргу 18260грн. (оскільки 26.07.2013р. було часткове погашення в сумі 4150грн.) за період з 27.07.2010р. по 19.10.2010р. розмір пені складає 669,62грн., з суми боргу 24900грн. (третій платіж) за період з 19.05.2010р. по 19.11.2010р. розмір пені складає 2108,65грн., з суми боргу 24900грн. (четвертий платіж) за період з 19.06.2010р. по 18.12.2010р. розмір пені складає 2014,17грн., з суми боргу 24900грн. (п'ятий платіж) за період з 19.07.2010р. по 17.01.2011р. розмір пені складає 1957,55грн., з суми боргу 24900грн. (шостий платіж) за період з 19.08.2010р. по 17.02.2011р. розмір пені складає 1935,04грн., з суми боргу 24900грн. (сьомий платіж) за період з 19.09.2013р. по 19.03.2011р. розмір пені складає 1924,46грн., з суми боргу 24900грн. (восьмий платіж) за період з 19.10.2010р. по 19.04.2010р. розмір пені складає 1935,04грн., з суми боргу 22202грн. (дев'ятий платіж) за період з 19.11.2010р. по 19.05.2011р. розмір пені складає 1715,96грн., загальний розмір пені який підлягає задоволенню складає 16230,07грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 17092,16грн. та індекс інфляції в сумі 15491,50грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та індексу інфляції, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІКТОРІЯ" трьох відсотків річних в сумі 17092,16грн. та індекс інфляції в сумі 15491,50грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІКТОРІЯ" (65091, м. Одеса, вул. Середня, буд. 1, код: 19038502) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код:НОМЕР_1) 189862 (сто вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят дві)грн. 26коп. основного боргу, 16230 (шістнадцять тисяч двісті тридцять)грн. 07коп. пені, 17092 (сімнадцять тисяч дев'яносто дві)грн. 16коп. 3%річних, 15491 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто одну)грн. 50коп. індекс інфляції та 4773 (чотири тисячі сімсот сімдесят три) грн. 52коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 01.11.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.