Рішення

від 06.11.2013 по справі 927/1217/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів, проспект Миру,20 тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

06.11.13. Справа №927/1217/13.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Гуртово-роздрібний комплекс «СеДаМ», 14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 5.

До відповідача: Закритого акціонерного товариства «Культторг», 14000, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 34.

Про стягнення 19 380 грн. Суддя Федоренко Ю.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Єжова Л.М., дов. від 15.01.13.

Від відповідача: не з'явився.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 19 380 грн. заборгованості за договором оренди приміщення №8 від 01.02.11.

Після порушення провадження у справі позивачем подано письмове уточнення до позовної заяви у якій він просить стягнути з відповідача 21 964 грн. заборгованості.

Вказаним уточненням позивач фактично збільшив розмір позовних вимог, що не суперечить положенням ст.22 ГПК Україна та не порушує права і охоронювані законом інтереси сторін.

А тому заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника у судове засідання не направив. Ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення, які були направлені за поштовою адресою відповідача відповідно до позовної заяви і яка є його місцезнаходженням відповідно до даних з Єдиного державного реєстру (а.с.26-27), повернуті без вручення з довідками листоноші: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.44, 49).

У відповідності до абзацу 1 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання)сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З огляду на викладене суд вважає, що направлення відповідачу ухвал про порушення провадження у справі та про її відкладення за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 34, яка відповідає адресі державної реєстрації відповідача, є належним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи.

Не з'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив таке.

01.02.11 між сторонами укладено договір №8 оренди приміщення за умовами якого Орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а Орендар (відповідач) прийняти у тимчасове володіння частину адміністративної будівлі загальною площею 32,3 кв.м., яка розташована на розі вул.. Щорса та проспекту Миру для розміщення офісу.

У договорі оренди сторонами було узгоджено, що розмір орендної плати складає 3 230 грн. на місяць. Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця на умовах предоплати до 10 числа поточного місяця.

01.02.11 представниками сторін підписано акт здачі-приймання нежилого приміщення за яким позивач передав, а відповідач прийняв у оренди приміщення кімнати №508 площею 32,3 кв.м., розташоване у м. Чернігові, пр-кт Миру, 42 а.

Згідно з актом приймання передачі від 24.09.13 відповідач передав а позивач прийняв це ж приміщення з орендного користування.

Як зазначено у доданому до заяви про уточнення позовних вимог розрахунку ціни позову позивачем стягується заборгованість з орендної плати за період з березня 2013 р. по 24.09.13 у сумі 21 964 грн.

Вказаний розмір боргу підтверджується рахунками позивача за період з 01.03.13 по 24.09.13, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за цей же період, які підписані представниками сторін, та актом звірки взаєморозрахунків з 10.02.11 по 24.09.13, підписаного представниками сторін.

Позивач звертався до відповідача з претензіями про оплату боргу (а.с.11-16) та направляв попередження про дострокове розірвання договору оренди (а.с.17-19).

Доказів про оплату цього боргу відповідач не надав.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 759 та ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення вказаних вище норм матеріального права та умов договору щодо строку оплати орендної плати відповідач не розрахувався за спірний період.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 21 964 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю і стягнути з Закритого акціонерного товариства «Культторг», м. Чернігів, вул. Дніпровська, 34, код 01553161, (поточний рахунок невідомий), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гуртово-роздрібний комплекс «СеДаМ», м. Чернігів, вул. Інструментальна, 5, код 14228600, поточний рахунок 2600600014894 в Філії ПАТ «Укрексімбанк» м. Чернігів), 21 964 грн. боргу та 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.В.Федоренко