Рішення

від 21.10.2013 по справі 905/5640/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.10.2013 Справа № 905/5640/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко», м.Донецьк (ідентифікаційний код 32727466)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська», м.Горлівка (ідентифікаційний код 36898904)

про стягнення основного боргу в сумі 39440,00грн., 3% річних у розмірі 487,96грн.

за участю представників:

від позивача: Калачик В.В. за довіреністю від 20.06.2012р.,

від відповідача: не з'явився

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська», м.Горлівка про стягнення основного боргу в сумі 39440,00грн., 3% річних у розмірі 487,96грн.

Ухвалою від 08.08.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/5640/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 07.10.2013р. господарський суд Донецької області продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання транспортних послуг №28/01/2013-1 від 28.01.2013р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 39440,00грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 487,96грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про надання транспортних послуг №28/01/2013-1 від 28.01.2013р., актів здачі-прийняття робіт (послуг) №ОУ-0000042 від 28.01.2013р., №ОУ-0000043 від 29.01.2013р., №ОУ-0000044 від 30.01.2013р., №ОУ-0000046 від 30.01.2013р., №ОУ-0000047 від 31.01.2013р., №ОУ-0000048 від 01.02.2013р., №ОУ-0000049 від 02.02.2013р., №ОУ-0000050 від 04.02.2013р., №ОУ-0000051 від 05.02.2013р., №ОУ-0000045 від 08.02.2013р., №ОУ-0000075 від 22.02.2013р., рахунків-фактур №СФ-0000041 від 28.01.2013р., №СФ-0000065 від 30.01.2013р., №СФ-0000101 від 22.02.2013р., претензії №18/4 від 26.04.2013р., відповіді на претензію б/н від 27.05.2013р., графіку погашення заборгованості станом на 24.05.2013р., банківських виписок.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 180, 193, 224, 231 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 1, 2, 54, 58 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

28.01.2013р. між ТОВ «Данко» (виконавець) та ТОВ «ЦЗФ «Кондратівська» (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг №28/01/2013-1 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надавати замовнику екскаватор-вантажник JCB 3CXSM (реєстраційний номер Т00444 АН), далі за текстом «Техніка», з особами, які мають право на керування технікою, в робочий час або цілодобово за попередньою письмовою заявкою замовника для виконання вантажно-розвантажувальних робіт (п.1.1.1. Договору). За п.1.2. Договору замовник зобов'язується оплачувати надані виконавцем послуги на умовах даного договору.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Відповідно до п.2.1. Договору вартість робіт, передбачених в п.1.1. цього договору, складає 230грн., в тому числі ПДВ за одну годину відпрацьованого часу техніки.

Згідно з п.2.2. Договору основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу та нарахування вартості виконаних робіт є дорожній лист техніки, підписаний представником замовника із зазначенням часу роботи.

За п.2.3. Договору розрахунок за послуги здійснюється щомісячно згідно наданого рахунку, у відповідності з підписаними дорожніми листами, шляхом перерахування замовником у безготівковому порядку грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, в національній валюті.

Так, сторонами складено акти здачі-прийняття (наданих послуг) №ОУ-0000042 від 28.01.2013р. на суму 2730,00грн., №ОУ-0000043 від 29.01.2013р. на суму 4600,00грн., №ОУ-0000044 від 30.01.2013р. на суму 1840,00грн., №ОУ-0000046 від 30.01.2013р. на суму 2760,00грн., №ОУ-0000047 від 31.01.2013р. на суму 4600,00грн., №ОУ-0000048 від 01.02.2013р. на суму 4600,00грн., №ОУ-0000049 від 02.02.2013р. на суму 230,00грн., №ОУ-0000050 від 04.02.2013р. на суму 1840,00грн., №ОУ-0000051 від 05.02.2013р. на суму 2070,00грн., №ОУ-0000045 від 08.02.2013р. на суму 1120,00грн., №ОУ-0000075 від 22.02.2013р. на суму 34470,00грн., що разом складає 60680,00грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що надані послуги прийняті замовником без заперечень.

Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок 28.01.2013р. замовник сплатив виконавцю за Договором 10290,00грн., 31.01.2013р. - 7130,00грн., 25.03.2013р. - 4000,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами складено графік погашення заборгованості по Договору станом на 24.05.2013р., за яким погашення заборгованості у розмірі 39440,00грн., здійснюється наступним чином: червень 2013р. - 9860, липень 2013р. - 9860,00грн., серпень 2013р. - 9860,00грн., вересень 2013р. Зазначений графік підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд дійшов висновку, що вказаним графіком сторони узгодили порядок оплати наданих за Договором послуг.

Відтак, кінцевий термін сплати платежу за червень 2013р. у розмірі 9860,00грн. становить 30.06.2013р., платежу у розмірі 9860,00грн. за липень 2013р. - 31.07.2013р., платежу у розмірі 9860,00грн. за серпень 2013р. - 31.08.2013р., платежу у розмірі 9860,00грн. за вересень 2013р. - 30.09.2013р.

Проте, у встановлені терміни, замовник не здійснив оплату наданих послуг, внаслідок чого з 01.07.2013р. виникла заборгованість за платежем за червень 2013р. у розмірі 9860,00грн. та з 01.08.2013р. виникла заборгованість за платежем за липень 2013р. у розмірі 9860,00грн.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2013р. замовником здійснено оплату наданих послуг у розмірі 10000,00грн., про що свідчать копії банківських виписок.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем сплачено повністю платіж за червень 2013р. у розмірі 9860,00грн. та частково сплатив платіж за липень 2013р. у розмірі 140,00грн.

За приписами п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення суми заборгованості відповідачем перед позивачем в сумі 10000,00грн., провадження у справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 10000,00грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 9720,00грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 9720,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за платежами за серпень 2013р. та вересень 2013р. на суму 19720,00грн., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Стаття 2 ГПК України встановлює, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В світлі означених правових норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

В силу частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Системний аналіз вказаних правових норм вказує на те, що право на позов виникає у особи після порушення її права, а захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Визнавши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд повинен передусім з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмовити позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вище судом встановлено, кінцевий термін здійснення платежу у розмірі 9860,00грн. за серпень 2013р. - 31.08.2013р., платежу у розмірі 9860,00грн. за вересень 2013р. - 30.09.2013р., тоді як позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою 06.08.2013р.

З огляду на зазначене, господарський суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного матеріального права в частині стягнення заборгованості у розмірі 19720,00грн. за платежами у серпні 2013р. та вересні 2013р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 19720,00грн. за платежами у серпні 2013р. та вересні 2013р. не підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 487,96грн., нараховані за період з 01.02.2013р. по 25.07.2013р. на суму 4970,00грн., за період з 01.03.2013р. по 25.07.2013р. на суму 34470,00грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за вищенаведені позивачем періоди, судом встановлено, що позивачем невірно визначено початкову дату нарахування та суму, на яку здійснювалось нарахування.

Як вище судом встановлено, заборгованість у замовника перед виконавцем за платежем за червень 2013р. у розмірі 9860,00грн. виникла 01.07.2013р.

Здійснивши перерахунок 3% річних самостійно за період з 01.07.2013р. (дата виникнення заборгованості) по 25.07.2013р. (кінцева дата нарахування, визначена позивачем, та яка не суперечить приписам чинного законодавства) на суму 9860,00грн. (сума боргу, яка існувала в зазначений період), суд дійшов висновку, що сума вказаного нарахування становить 20,26грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 20,26грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/5640/13 в частині стягнення заборгованості у розмірі 10000,00грн.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська», м.Горлівка про стягнення основного боргу в сумі 29440,00грн., 3% річних у розмірі 487,96грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська» (84611, Донецька область, м.Горлівка, вул.Вуглегірське шосе, буд.327Б, ідентифікаційний код 36898904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко» (83014, м.Донецьк, проспект Павши Комунарів, буд.61, ідентифікаційний код 32727466) заборгованість у розмірі 9720,00грн., 3% річних у розмірі 20,26грн., судовий збір у розмірі 850,61,грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2013р.

Суддя Ю.В. Сич