Рішення

від 28.10.2013 по справі 905/6707/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2013 Справа № 905/6707/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля», м.Донецьк (ідентифікаційний код 37790967)

до відповідача Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк (ідентифікаційний код 01074957)

про стягнення заборгованості в сумі 450000,00грн., інфляції в сумі 450,00грн., 3% річних у розмірі 9172,60грн.

за участю представників:

від позивача: Лук'янова Л.Л. за довіреністю №1 від 23.05.2013р., Полякова К.М. за довіреністю від 07.10.2013р.

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 450000,00грн., інфляції в сумі 450,00грн., 3% річних у розмірі 9172,60грн.

Ухвалою від 26.09.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/6707/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №ПДМ-121238/ню від 31.05.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 450000,00грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 9172,60грн., інфляційних нарахувань 450,00грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №ПДМ-121238/ню від 31.05.2012р., календарного плану робіт, калькуляцій на модернізацію тепловозного електродомкрату ТЕД-40, ТЕД-30, розшифровки сировини, матеріалів та запасних частин до тепловозного електродомкрату ТЕД-40, ТЕД-30, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 26.06.2012р., №ОУ-0000002 від 03.09.2012р., фактичної калькуляції, фактичних розшифровок, рахунку-фактури №СФ-0000003 від 04.09.2012р., банківських виписок.

28.10.2013р. відповідачем надано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що юрисконсульт служби колії Латук Я.Г. згідно розпорядження №НГ-НЗ-06/2029 від 25.10.2013р. у складі комісії бере участь у прийманні колійної щебеочесної машини RM-80 на території Донецького центру механізації колійних робіт ім.В.І. Білого за адресою Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Добропільська, 1.

Дослідивши вищенаведене клопотання, суд зазначає, що підстави відкладення розгляду справи передбачені ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 т. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідністю витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України відповідач як юридична особа мав можливість забезпечити представництво у суді своїх інтересів шляхом видачі довіреності іншому представнику або особистою присутністю керівника відповідача у судовому засіданні 28.10.2013р. Ухвалою від 14.10.2013р. про відкладення розгляду у даній справі суд визначив явку сторін у судове засідання обов'язковою. Про дату, час, місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином. Тому вказане клопотання представника відповідача суд залишив без задоволення та розглянув спір між сторонами за наявними у справі документами, яких вважає достатніми для винесення судового рішення.

Під час розгляду справи відповідач не обґрунтував свою позицію щодо відхилення вимог позивача, наданим ст. 22 ГПК України правом на представлення нових доказів, які б у встановленому порядку спростовували викладені позивачем обставини не скористався.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, господарський суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 22, 44, 49, 54, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

31.05.2012р. між Державним підприємством «Донецька залізниця» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля» (підрядник) укладено договір підряду №ПДМ-121238/ню (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується відповідно до цього договору, на свій ризик та за завданням замовника, виконати модернізацію тепловозного електродомкрату ТЕД-30 та тепловозного домкрату ТЕД-40, згідно з календарним планом робіт (додаток №1 до договору) та калькуляцією, а замовник приймає виконані роботи та оплачує їх на умовах даного договору (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовних матеріалів.

За п.12.1. Договору цей договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до повного виконання обов'язків.

Відповідно до п.2.1. Договору вартість робіт з модернізації тепловозного електродомкрату типу ТЕД-30 та тепловозного електродомкрату типу ТЕД-40 складає 999958,00грн., у тому числі ПДВ 20% складає 166659,66грн.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що виконані роботи приймаються замовником з обов'язковим складанням відповідних актів здачі-прийняття виконаних робіт, який підписується представниками сторін.

Так, 26.06.2012р. та 03.09.2012р. сторонами складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 на суму 549958,00грн. та №ОУ-0000002 на суму 450000,00грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийнятті замовником без заперечень.

За п.5.1. Договору замовник здійснює оплату за фактично виконані роботи, протягом 90 банківських днів, після підписаних сторонами актів виконання робіт, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника.

Відповідно до банківської виписки, копія якої наявна в матеріалах справи, замовник перерахував 11.07.2012р. підряднику оплату у розмірі 549958,00грн.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у встановлені Договором терміни замовник не здійснив оплату виконаних робіт за актом №ОУ-0000002 на суму 450000,00грн., внаслідок чого з 10.01.2013р. виникла заборгованість.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 450000,00грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 450000,00грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 9172,60грн., нараховані за період з 14.01.2013р. по 18.09.2013р. на суму 450000,00грн., інфляційні втрати у розмірі 450,00грн., нараховані за період з 14.01.2013р. по 18.09.2013р. на суму 450000,00грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за вищевказаний період, який не суперечить приписам чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивачем вірно визначено суму нарахування, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 9172,60грн. підлягають задоволенню повністю.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у відповідності з вимогами листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», судом встановлено, що визначена позивачем сума нарахування є невірною. Так, в зазначений період відповідно до повідомлення Державної служби статистики України відбулося зниження споживчих цін, у зв'язку із чим індекс інфляції за вказаний період був від'ємним, тобто спостерігалась дефляція.

У зв'язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань за вказаний вище період у розмірі 450,00грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст. 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля», м.Донецьк до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 450000,00грн., інфляції в сумі 450,00грн., 3% річних у розмірі 9172,60грн задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля» (83007, м.Донецьк, проспект Київський, буд.65, ідентифікаційний код 37790967) суму основної заборгованості у розмірі 450000,00грн., 3% річних у розмірі 9172,60грн., судовий збір у розмірі 9183,45грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2013р.

Суддя Ю.В. Сич