Рішення

від 21.10.2013 по справі 905/5680/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.10.2013 Справа № 905/5680/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Держекоінвест», м.Київ (ідентифікаційний код 36939719)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Содетель», м.Донецьк (ідентифікаційний код 32164528)

про стягнення пені в сумі 489925,07грн. в тому числі у розмірі 15719,52грн. за період з 30.10.2012р. по 06.11.2012р., штрафу у розмірі 183394,41грн.

за участю представників:

від позивача: Янчук А.В. за довіреністю №01-1941/06 від 10.09.2013р.,

від відповідача: Задорожний М.С. за довіреністю від 01.02.2013р.

Позивач, Державне підприємство «Держекоінвест», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Содетель», м.Донецьк про стягнення пені в сумі 474205,55грн., штрафу у розмірі 183394,41грн.

Ухвалою від 09.08.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/5680/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 25.09.2013р. господарський суд продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю за державні кошти №22/11 від 14.06.2012р. в частині повного та своєчасного виконання робіт, внаслідок чого у позивача виникли підстави для нарахування пені в сумі 489925,07грн., штрафу у розмірі 183394,41грн. відповідно до ст.231 Господарського кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про закупівлю за державні кошти №22/11 від 14.06.2012р., договірної ціни, переліку об'єктів та графіку виконання робіт, додаткової угоди №1 від 22.06.2012р. до договору, додаткової угоди №2 від 29.12.2012р. до договору, претензії №01-688/0623 від 11.04.2013р., акту звіряння взаємних розрахунків, додаткової угоди №2 від 06.11.2012р. до договору.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 546, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12-15, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 216, 218, 230, ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, п.10.3. договору №2/11 від 14.06.2012о. про закупівлю за державні кошти.

02.09.2013р. позивачем надано в поряду ст.22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог, за яким останній просив суд стягнути з відповідача додатково пеню у розмірі 15719,52грн. за період з 30.10.2012р. по 06.11.2012р.

Враховуючи викладене, господарський суд в подальшому здійснює розгляд справи з урахуванням вищевказаної заяви.

09.09.2013р. позивач надав письмові пояснення, за якими зазначив, що пеню позивач нарахував за період з 01.01.2013р. по 01.07.2013р. Також зазначив, що 16.01.2013р. на підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва від 29.12.2012р. на підприємстві ДП «Держекоінвест» ОВС ГСУ МВС України проведено обшук, та вилучено всі оригінали документів, що стосуються, зокрема, господарської діяльності з ТОВ «Содетель» тому, станом на дату розгляду справи, надати акти передачі копій локальних кошторисів є неможливим. Також надав для долучення до матеріалів справи копії експертизи звітів, дефектних актів, ухвали Печерського районного суду м.Києва від 29.12.2012р. по справі №1-кс-718/12.

25.09.2013р. відповідачем надано клопотання в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, яким останній просив суд витребувати у ДП «Держекоінвест» копію журналу виконання робіт за договором №22/11 від 14.06.2012р., витребувати у Головного слідчого управління МВС України належним чином завірені копії статутних документів ТОВ «Содетель», а саме: статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки з ЄДРПОУ, оскільки відповідно до п.7.4.4. спірного договору, по закінченню робіт журнал передається замовнику, отже, витребуваний журнал знаходиться у позивача. Також зазначив, що відповідач не має можливості надати копії статутних документів, оскільки їх оригінали були вилучені під час обшуку, здійсненого посадовими особами ГСУ УМВС України. Крім того, зазначив, що на своє звернення №01 від 23.05.2013р. до ГСУ УМВС України відповідач отримав категоричну відмову в поверненні всіх вилучених під час обшуку документів, викладену у відповіді №13/4-8991 від 25.06.2013р. На підтвердження своїх доводів відповідач надав для долучення до матеріалів справи копії листів №01 від 23.05.2013р., №13/4-8991 від 25.06.2013р.

Розглянувши вищевказане клопотання, господарський суд дійшов висновку про доцільність його задоволення частково та ухвалою від 25.09.2013р. витребував копію журналу виконання робіт за спірним договором.

25.09.2013р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивачем невірно визначений період прострочення. Зазначено, що додатковою угодою №1 до спірного договору було визначено новий термін виконання робіт - 31.12.2012р., в жоден момент або період часу до настання цього терміну відповідач не може вважатись таким, що порушив зобов'язання стосовно терміну виконання робіт. Оскільки означений позивачем період з 30.10.2012р. до 06.11.2012р. сплив до настання 31.12.2012р., відповідач не може вважатись таким боржником, який порушив зобов'язання, а отже наразі відсутні законні підстави для стягнення з нього штрафних санкцій за цей період з підстав нібито порушення ним терміну виконання робіт. Крім того, відповідач зазначив, що у зв'язку з порушенням позивачем зобов'язань щодо оплати вже виконаних робіт відповідачем на підставі ч.3 ст. 538 ЦК України прийнято рішення про відмову від виконання ним своїх обов'язків щодо виконання робіт за спірним договором взагалі і щодо завершення цих робіт в строк до 31.12.2012р. За твердженням відповідача єдиною достатньою підставою для виникнення у відповідача права на відмову від своїх зобов'язань за спірним договором є тільки і лише порушення свого зобов'язання позивачем, для реалізації відповідачем такого свого права не вимагається ані відповідного повідомлення позивача, ані отримання на це згоди останнього. Відтак, відповідач вважає, що не завершення виконання передбачених спірним договором робіт в строк до 31.12.2012р. є не порушенням (протиправним діянням) відповідних зобов'язань, а правомірною відмовою від їх виконання внаслідок порушення позивачем його зобов'язань.

07.10.2013р. відповідачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що зважаючи на те, що дата початку виконання робіт за спірними договором чітко не визначається і цілком залежить від волів та дій позивача, обумовлені спірним договором роботи (в тому числі і відповідно до будівельних норм) виконуються не у визначені дати, а протягом встановленого періоду часу, п.6.5. спірного договору передбачено, що терміни виконання робіт змінюються, якщо роботи не були розпочаті в строк з вини позивача, керуючись ст.ст. 637, 213 ЦК України відповідач тлумачить умови спірного договору щодо строків виконання робіт такі, які встановлюють тривалість їх виконання , а не чіткі дати їх початку закінчення. Також зазначив, що з урахуванням положень Порядку виконання будівельних робіт, відповідач не мав можливості розпочати передбачені спірним договором роботи до реєстрації позивачем декларацій про початок їх виконання, оскільки декларація про початок виконання будівельних робіт, обумовлених спірним договором, були зареєстровані позивачем в Держархбудінспекції 18.10.2012р., тобто через 4 місяці після початку дії договору.

09.10.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що наявними письмовими доказами фактично виконаних і оплачених робіт за договором є виписки із Державного казначейства та акт звірки взаємних розрахунків. Також зазначив, що відмова відповідача від виконання зобов'язань за договором була неправомірною та безпідставною. Також позивачем надано для долучення до матеріалів справи копії виписок з рахунків, витягу з журналу робіт.

21.10.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що позивач здійснив оплату 30% авансу на користь ТОВ «Содетель», що підтверджується випискою із Державного казначейства від 25.07.2012р.. Також зазначив, що документи перелічені в п.8.3.3. договору були передані позивачем відповідачу без складання відповідно акту приймання-передач документів, такі обставини фактично підтверджуються тим, що в певному обсязі на об'єктах, визначених у додатку до договору, відповідачем проводились роботи, які в результаті були оплачені зі сторони замовника (ДП «Держекоінвест») і без зазначених документів ТОВ «Содетель» взагалі не змогло би виконати будь-які роботи за договором. Також позивачем зазначено, що ДП «Держекоінвест» зверталось до старшого слідчого ОВС ГСУ МВС України Колотигіної Т.В. (лист від 15.10.2013р. №01-2092/06) із письмовим проханням ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, втім, на момент подачі даних письмових пояснень ДП «Держекоінвест» не отримало можливості ознайомитись із матеріалами згаданого кримінального провадження, зокрема, виготовити фото-копії актів виконаних будівельних робіт за договором. Крім того, зазначив, що позивач не отримав від правоохоронних органів копії протоколу вилучення майна від 16.01.2013р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

14.06.2012р. між Державним підприємством «Держекоінвест» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Содетель» (підрядник) укладено договір про закупівлю за державні кошти №22/11 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми та залученими силами, засобами та закупленими матеріалами ресурсами (в т.ч. обладнання) виконати роботи з Капітального ремонту об'єктів соціальної сфери (далі - роботи) у Дніпропетровській області (теплосанація 11 об'єктів) та здати закінчені роботи в порядку і строк встановлений цим договором, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх. Перелік об'єктів та їх місцезнаходження наведено в додатку №2 до цього договору.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору.

За п.12.1. Договору договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р.

Відповідно до п.2.1. Договору договірна тверда загальна ціна робіт (додаток №1 до цього договору) визначається згідно норм ДБН Д.1.1-1-2000, та змін №6 (наказ від 19.03.2009р., №14 «Правил визначення вартості будівництва») і становить 11046441,37грн. в тому числі ПДВ 1841073,56грн.

Згідно з п.2.1. Договору договірна тверда загальна ціна робіт (додаток №1 до цього договору) визначається згідно норм ДБН Д.1.1-1-2000, та змін №6 (наказ від 19.03.2009р., №114 «Правил визначення вартості будівництва») і становить 11046441,37грн. в тому числі ПДВ 1841073,56грн.

За п.6.3. Договору термін виконання робіт по 30 жовтня 2012р.

Додатковою угодою №2 від 06.11.2012р. до Договору пункт 6.3. змінено та викладено в наступній редакції: «Термін виконання робіт по 31 грудня 2012р.»

Виконання підрядником робіт оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт (складеними за формою №КБ-2В «Акт приймання виконаних будівельних робіт») та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (складеними за формою №КБ-3). Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 складаються на кожний об'єкт згідно з переліком об'єктів (додаток №2 до договору) (п.3.3. Договору).

Так, як зазначають сторони підрядником було виконано робіт на загальну суму 8426521,20грн. На підтвердження даного факту відповідачем надано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2012р. по 01.04.2013р., який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств.

Доказів виконання робіт на суму 2619920,17грн. відповідачем суду не представлено. Крім того, відповідно до відзиву та письмових пояснень відповідача останній визнав, що ним не виконувались роботи на вказану суму у зв'язку з відмовою від виконання зобов'язання в поряду ст. 538 Цивільного кодексу України.

Однак, вищевказане посилання відповідача на припис ст. 538 Цивільного кодексу України як на підставу відмови від виконання зобов'язання за Договором є необґрунтованим та помилковим з огляд на наступне.

Стаття 538 Цивільного кодексу України висвітлює правовідносини між сторонами, в яких виконання свого обов'язку однією із сторін обумовлюється виконанням свого обов'язку другою стороною. За частиною 1 цієї статті виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п.3.5. Договору оплата проводиться за фактично і якісно виконані роботи, які відображені в підписаних сторонами актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.

Таким чином, саме оплата виконаних робіт обумовлюється фактичним і якісним виконанням робіт, а не факт виконання робіт ставиться в залежність від оплати.

Також відповідач посилається на той факт, що не мав можливості розпочати передбачені спірним договором роботи до реєстрації позивачем декларацій про початок їх виконання, оскільки декларація про початок виконання будівельних робіт, обумовлених спірним договором, були зареєстровані позивачем в Держархбудінспекції 18.10.2012р.

Відповідно до п.6.5. Договору передбачені договором терміни виконання робіт змінюються лише у наступних випадках: робота не була розпочата у строк, визначений у договорі, за рішенням, або з вини замовника, за погодженням сторін, за наявності обставин форс-мажор. Зміна термінів виконання робіт оформлюється додатковою угодою до договору.

Проте, в матеріалах справи не міститься доказі звернення підрядником до замовника з пропозицією укласти додаткову угоду до Договору, якою подовжити строк виконання робіт через несвоєчасну реєстрацію замовником декларації про початок виконання будівельних робіт. Також відповідач не довів, що звертався до позивача з повідомленням про несвоєчасне виконання робіт через вище перелічені обставини.

Таким чином, посилання відповідача на несвоєчасну реєстрацію замовником декларації про початок виконання будівельних робіт судом до уваги не приймаються.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.10.3. Договору у разі прострочення підрядником терміну передачі завершених робіт на об'єкті, або порушення якості виконаних робіт, і наявності його провини, підрядник несе відповідальність у відповідності із п.2 ст. 231 Господарського кодексу України, яким визначено розмір штрафних санкцій.

За абз.3 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між, іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Відтак, враховуючи, що інший розмір пені та штрафу ні Договором, ні законом не визначений, відповідно до статуту Державне підприємство «Держекоінвест» є державним унітарним суб'єктом підприємницької діяльності, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Державного агентства екологічних інвестицій України утворене наказом Національного агентства екологічних інвестицій України, відповідачем допущено прострочення не грошового зобов'язання, зокрема, щодо повного та своєчасного виконання робіт, у позивача наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності, встановленої абз.3 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Перевіривши розрахунок пені у розмірі 474205,55грн. за період з 01.01.2013р. по 01.07.2013р., нараховану на суму 2619920,17грн., судом встановлено, що визначений позивачем розмір пені не суперечить приписам чинного законодавства України.

Перевіривши розрахунок штрафу у розмірі 183394,41грн., судом встановлено, що визначений позивачем розмір штрафу не суперечить приписам чинного законодавства України.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 489925,07грн., штрафу у розмірі 183394,41грн. підлягають задоволенню.

На думку позивача, у відповідача в період з 30.10.2012р. по 06.11.2012р. мало місце прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт на суму 2619920,17грн., що стало наслідком нарахування пені у розмірі 15719,52грн.

Проте, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови Договору, суд зазначає наступне.

За п.6.2. Договору дата початку виконання робіт є дата перерахування підряднику попередньої оплати у відповідності із п.3.2. цього договору.

Згідно з п.3.2. Договору з моменту початку дії цього договору, визначеного пунктом 12.1. договору, але не пізніше 10 робочих днів до початку виконання робіт замовник здійснює підряднику попередню оплату не більше 30% відсотків від річного обсягу робіт на строк не більше трьох місяців (закривається актами форми КБ-2в), у порядку визначеному Постановою Кабінету міністрів України від 09 жовтня 2006 №1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», а замовник здійснює перерахування коштів підряднику на підставі наданого підрядником рахунку-фактури.

Відтак, враховуючи, що Договір сторонами укладений 14.06.2012р., саме в зазначену дату замовник повинен був здійснити попередню оплату у розмірі 30% від річного обсягу робіт - 3313932,41грн., а підряднику надано в строк з 14.06.2012р. по 30.10.2012р. виконати роботи в повному обсязі, тобто, за Договором підряднику на виконання робіт надано 139днів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив попередню оплату розмірі 3313932,41грн. 25.07.2012р., тобто прострочив виконання свого обов'язку на 40 днів.

Враховуючи, що сторонами в Договорі встановлено, що датою початку виконання робіт є дата перерахування авансу у 30%, який замовник зобов'язався перерахувати з моменту початку дії цього Договору, тобто, початок виконання робіт підрядником ставиться в залежність від перерахування замовником авансу, суд дійшов висновку, що прострочення відповідачем зобов'язання щодо виконання робіт у період з 01.11.2012р. по 06.11.2012р. сталося з вини замовника.

Відповідно до ч.1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

За ч.2 ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За приписами ч. 1 ст. 616 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Оскільки стягнення пені, як різновиду неустойки, за правовою природою є компенсацією майнових втрат кредитора, що сталися внаслідок порушення його права, то якщо порушення зобов'язання сталося цілком з вини кредитора у нього не виникає права на пеню.

Посилання позивача на той факт, що відповідач в процесі умов договору знав про особливості фінансування визначені в договорі, як на підставу невиконання зі свого боку зобов'язання щодо своєчасного перерахування авансу у розмірі 30% суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду, встановлених вище.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 15719,52грн. за період з 30.10.2012р. по 06.11.2012р., нарахованих на суму 2619920,17грн., є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Держекоінвест», м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Содетель», м.Донецьк про стягнення пені в сумі 489925,07грн. в тому числі у розмірі 15719,52грн. за період з 30.10.2012р. по 06.11.2012р., штрафу у розмірі 183394,41грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Содетель» (83022, м.Донецьк, вул.Автобазовська, буд.1, ідентифікаційний код 32164528) на користь Державного підприємства «Держекоінвест» (03035, м.Київ, вул.Урицького, буд.35, кімн.603, ідентифікаційний код 36939719) пеню в сумі 474205,55грн., штраф у розмірі 183394,41грн., судовий збір у розмірі 13152,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2013р.

Суддя Ю.В. Сич