Рішення

від 01.10.2013 по справі 922/3614/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р.Справа № 922/3614/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "АТБ-маркет", смт. Ювілейне до ТОВ "Інтер-полімер", м.Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Галкіна І.В., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "АТБ-маркет" про стягнення з ТОВ "Компанія Інтер-полімер" загальної суми заборгованості у розмірі 193 499,99 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, до суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, з відміткою пошти: "організація вибула".

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Між ТОВ «АТБ-маркет» (позивач по справі, Постачальник) та ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕР-ПОЛІМЕР» (відповідач по справі, Покупець) було укладено договір поставки вторинної сировини № 95 від 26.08.2011 року, за умовами якого ТОВ «АТБ-маркет» зобов'язане було в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у встановлений строк товар у власність ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕР-ПОЛІМЕР» , а ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕР-ПОЛІМЕР» зобов'язалося прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставки: «на умовах даного договору Позивач зобов'язується систематично поставляти Відповідачу визначений цим договором товар, а Відповідач зобов'язується приймати названий товар та оплачувати його».

Згідно п. 2.1. Договору поставки: «Загальна вартість поставленого товару визначається на підставі накладних, відповідно до кількості поставленого товару і ціни за одиницю виміру, вказаної в специфікації. Оплата товарів Покупцем здійснюється за загальною вартістю товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на рахунок Постачальника».

Згідно п. 2.2. Договору поставки: «Сторони домовились, що порядок оплати визначається наступним чином: з першого і по останній місяці Покупець здійснює передплату 50% Позивачу до 05 числа поточного місяця в розмірі 19 840 грн.».

Згідно п. 2.3. Договору поставки: «Сторони щомісяця до 5 числа підписують двосторонні акти звірки, в яких вказуються кількість об'єму продажу в попередньому місяці та його загальну вартість. Дані акти є підставою для кінцевих розрахунків за попередній місяць, що здійснюється Покупцем до 15 числа поточного місяця».

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено на адресу відповідача поставка Товару на загальну суму 327 086,88 грн., згідно з умовами укладеного Договору поставки, що підтверджується видатковими накладними копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу відповідач лише частково сплатив кошти за поставлений Товар в сумі 143 986,88 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи, таким чином станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за поставлений Товар у сумі 183 100,00 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 183 100,00 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 8042,97 грн. 3% річних та інфляційні в сумі 2 357,02 грн. обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ІНТЕР-

ПОЛІМЕР» (61020, Харківська область, м. Харків, Жовтневий район, вул. Конотопська, буд.1, п/р № 26003029100076 в AT «Піреус Банк МКБ», МФО 300658, код ЄДРПОУ 37368054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, п/р №26006208770100 в ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 30487219) суму основного боргу у розмірі 183 100,00 грн., 8 042,97 грн. 3% річних та інфляційні в сумі 2 357,02 грн., судовий збір в сумі 3 870,01 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.10.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

922/3614/13