Рішення

від 04.11.2013 по справі 905/7098/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.11.2013 Справа № 905/7098/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Михайловій Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м. Горлівка Донецької області

до Відповідача: Комунального підприємства «Сонячний» Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області

про: стягнення 622454,46грн.

за участю уповноважених представників :

від позивача: Гладких І.Ф. (за довіреністю № 06/4823 від 16.04.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», м. Горлівка Донецької області звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Комунального підприємства «Сонячний» Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області про стягнення 622454,46грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на не виконання відповідачем своїх обов`язків по договору про умови надання послуг з теплопостачання № 632 від 20.12.2011р., у зв`язку з чим виникла стягувана заборгованість у розмірі 622454,46грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав (у копіях): договір про умови надання послуг з теплопостачання № 632 від 20.12.2011р. та додатки до нього; акти № 54 від 22.08.2012р, № 55 від 04.09.2012р., №56 від 06.09.2012р., № 57 від 30.08.2012р., № 58 від 11.10.2012р.; акти на підключення опалення від 15.10.2012р., 16.10.2012р., 17.10.2012р., 18.10.2012р., 19.10.2012р., 22.10.2012р.; рахунки; зведені рахунки; методику розрахунку теплових витрат (потужність втрат) неізольованими (зворотніми) трубопроводами опалення, що проходять по технічним підвалам будівель при верхньому розведенні трубопроводів опалення; висновок за результатами наукової експертизи Методик розрахунку теплових втрат; правоустановчі документи.

Позивачем були надані витребувані документи для долучення до матеріалів справи, а саме: лист №06/13252 від 17.10.2013р., лист №06/бн від 16.10.2013р. з актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.10.2013р. підписаний позивачем (а.с. 195).

04.11.2013р. відповідачем було надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення повноважного представника та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Вимог ухвал суду від 07.10.2013р. та 22.10.2013р. відповідач не виконав, доказів поважних причин пропуску судового засідання не надав.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2011р. між позивачем (Виробник) та відповідачем (Виконавець) укладено договір про умови надання послуг з теплопостачання № 632 (а.с.7-9) (далі договір), згідно умов якого Виробник зобов'язався поставляти теплову енергію у багатоквартирний житловий фонд Виконавця, незалежно від форми власності згідно з межею розподілу теплових мереж і експлуатаційної відповідальності.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що Виконавець здійснює утримання, ремонт і технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання відповідно до діючих норм та правил і забезпечує розподіл і регулювання теплової енергії, що подається Виробником, між споживачами у середині будинку.

За приписами пункту 1.7 договору, виконання Виробником зобов`язань за даною угодою підтверджується актами на включення (відключення) опалення на кожен з житлових будинків Виконавця, підписаний сторонами.

Відповідно до п.п. 2.1.1 та 2.1.6 договору Виробник має право вимагати від Виконавця своєчасного усунення виявлених несправностей, пов`язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини в порядку, визначеному діючим договором; періодично здійснювати візуальний огляд теплового устаткування, вузла обліку і комерційного приладу обліку теплової енергії Виконавця.

Згідно з п.3.2.3 договору, Виконавець зобов`язаний щорічно в міжопалювальний період готувати внутрішньобудинкові системи централізованого опалення і виконувати роботи з підготовки до нового опалювального сезону. При невиконанні вимог цього пункту, Виробник не несе відповідальність за невідповідність параметрів теплоносія в тепловому вузлі і температури у середині квартир санітарним нормам.

Як передбачено п.п. 3.2.4, 3.2.6 та 3.2.19 договору, виконавець зобов`язаний: щорічно до початку опалювального сезону проводити роботи по утепленню дверей, підвальних і дахових приміщень, під`їздів, розподільчих трубопроводів; підтримувати у належному санітарно-технічному стані технічні підвали, підпілля і приміщення теплових вузлів, вводи трубопроводів к об'єктам теплопостачання, здійснювати регулювання розподілу тепла у внутрішніх системах теплопостачання і відновлювати теплову ізоляцію трубопроводів, що проходять по технічним підпіллям і горищам; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, що виникли з його вини.

Споживач сплачує вартість отриманих послуг з теплопостачання і пеню за несвоєчасну сплату послуг з теплопостачання на розрахунковий рахунок Виробника по тарифами, затвердженим міською радою (п.4.1. договору).

Розділом 5 договору передбачена відповідальність сторін, зокрема:

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», іншими нормативно-правовими актами (п. 5.1 Договору);

- Виконавець сплачує Виробникові за відсутність ізоляції на теплових мережах або невідповідності її товщини СНіП 2.04.14-88 «Теплова ізоляція устаткування трубопроводів», залиття водою каналів теплових мереж та експлуатаційної відповідальності а ін., - Виконавець сплачує Виробнику вартість теплових втрат, по розрахунку Виробника згідно методик розрахунку теплових втрат (потужність втрат), затверджених Державним підприємством «Науково-експертний центр «НАЕР» (п.7.3 (и) Договору);

- Виконавець сплачує виробникові платежі, вказані в п.п.а)-з) п.7.3 цього договору в семиденний термін з моменту отримання рахунку, виставленого Виробником (п. 7.4 договору).

Відповідно до п. 9.1 строк дії договору визначений з 29.11.2011р. по 30.09.2012р., а у частині розрахунків - до їх повного проведення. Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну договору жодна із сторін не заявить про закінчення терміну цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, про що свідчать акти на включення опалення від 15.10.2012р., 16.10.2012р., 17.10.2012р., 18.10.2012р., 19.10.2012р., 22.10.2012р. на житлові будинки № 1, 7, 11, 13, 15 по вул. Магістральна, № 35, 41 по вул. Малинича, № 8,10, 14а, 14, 16, 20 по вул. Гречнева. Зазначені акти були підписані представниками сторін та скріплені печаткою Комунального підприємства «Сонячний» Горлівської міської ради.

Відповідач, в порушення умов договору, не виконав свої зобов`язання, які передбачені розділом 3.2 договору, а саме не покрив тепловою ізоляцією внутрішньобудинкові мережі відповідних житлових будинків: № 1, 7, 11, 13, 15 по вул. Магістральна, № 35, 41 по вул. Малинича, № 8,10, 14а, 14, 16, 20 по вул. Гречнева.

Про вказані вище порушення були складені акти № 54 від 22.08.2012р, № 55 від 04.09.2012р., №56 від 06.09.2012р., № 57 від 30.08.2012р., № 58 від 11.10.2012р., на підписання яких відповідач відмовився (а.с. 11-15).

На підставі Методики розрахунку теплових витрат (потужність втрат) неізольованими (зворотніми) трубопроводами опалення, що проходять по технічним підвалам будівель при верхньому розведенні трубопроводів опалення, що погоджена Державним підприємством «Науково-експертний центр «НАЕР», на підставі актів № 54 від 22.08.2012р, № 55 від 04.09.2012р., №56 від 06.09.2012р., № 57 від 30.08.2012р., № 58 від 11.10.2012р., позивачем виконані розрахунки вартості теплових втрат за жовтень 2012р. - грудень 2012р. по житловим № 1, 7, 11, 13, 15 по вул. Магістральна, № 35, 41 по вул. Малинича, № 8,10, 14а, 14, 16, 20 по вул. Гречнева.

Згідно умов п.5.4 договору Позивачем були направлені на адресу Відповідача рахунки з розрахунками вартості теплових витрат на загальну суму 622454,46грн.

У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості теплових втрат всупереч вимогам договору та закону не виконав, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з розглядуваним позовом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача заборгованості з оплати вартості теплових втрат на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії № 632 від 20.12.2011р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору купівлі-продажу теплової енергії № 632 від 20.12.2011р.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору № 632 від 20.12.2011р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами глави 63 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про надання послуг.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За змістом ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за оплату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Пунктом 5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.7.7.11 Наказу Міністерства палива та енергетики України

від 14 лютого 2007 року № 71 «Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», усі теплопроводи й арматура в неопалюваних приміщеннях повинні бути ізольовані.

Згідно з п. 6.3.21. Наказу Міністерства палива та енергетики України

від 14 лютого 2007 року № 71 «Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», трубопроводи теплових мереж, арматура, компенсатори і фланцеві з'єднання покриваються тепловою ізоляцією відповідно до проекту.

Пунктом 2.8.5 Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» передбачено, що у приміщеннях, що не опалюються, у період підготовки до зими слід перевірити стан і зробити ремонт ізоляції труб водопроводу і каналізації, центрального опалення і ГВП, утеплити протипожежний водопровід.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості теплових втрат у розмірі 622454,46грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 611, 626, 629, 692, 714, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (ЄДРПОУ 03337007) до Комунального підприємства «Сонячний» Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області (ЄДРПОУ 37121253) про стягнення 622454,46грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Сонячний» Горлівської міської ради (84642, Донецька область, м. Горлівка, вул. Малинича, 41, ЄДРПОУ 37121253) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, ЄДРПОУ 03337007) вартість теплових втрат у розмірі 622454,46грн., судовий збір у розмірі 12449,09грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 04.11.2013р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2013р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 26393/13

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

1 - відповідачу