Рішення

від 06.11.2013 по справі 910/17677/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17677/13 06.11.13

За позовом До Про Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Фортекс-Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «Пітон» Стягнення 113 849,08 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача: Від відповідача: Черненко П.С. Шевченко О.Я.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІК «Фортекс-Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пітон» про стягнення 113 849,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору №25/06 про відступлення права вимоги від 13.06.2013 до позивача перейшло право вимоги належного та реального виконання відповідачем зобов'язань по сплаті суми у розмірі 103 642,35 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3 558,00 грн. та 3% річних у розмірі 6 648,73 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. порушено провадження у справі №910/17677/13, розгляд справи призначено на 09.10.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.10.2013 розгляд справи було відкладено до 06.11.2013.

22.10.2013 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про укладення мирової угоди, за змістом якої відповідач просить суд розстрочити виплату боргових зобов'язань строком на 10 календарних місяців та припинити провадження у справи.

При цьому суд відзначає, що вказана заява підписана лише представником відповідача та не містить в собі тексту мирової угоди, яка б стосувалась прав та обов'язків сторін щодо предмету спору.

Враховуючи те, що вказана заява відповідача не відповідає вимогам ст.78 ГПК України суд відмовляє в її задоволенні.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позову не заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт, видаткових накладних та рахунків-фактур Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортекс ЛТД» (первісний кредитор) на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Пітон» (відповідач) виконувались підрядні роботи та здійснювалась поставка товару у період січень 2011 - червень 2012 на загальну суму 205 177,59 грн..

Зокрема, між ТОВ «Фортекс ЛТД» та ТОВ «Пітон» було підписано Акти виконаних робіт на загальну суму 177 543,49 грн., а саме: Акт виконаних робіт №Ф-00000008 від 25.01.2011 на суму 27 044,13 грн., Акт виконаних робіт №Ф-00000009 від 25.01.2011 на суму 26 586,12 грн., Акт виконаних робіт №Ф-00000010 від 25.01.2011 на суму 12 282,66 грн., Акт виконаних робіт №Ф-00000011 від 25.01.2011 на суму 2 880,58 грн., Акт виконаних робіт №Ф-00000239 від 07.12.2011 на суму 108 750,00 грн.

Крім того, ТОВ «Фортекс ЛТД» було здійснено поставку комплекту деталей на суму 27 634,10 грн., що підтверджується видатковою накладною №Ф-00001355 від 05.07.2012.

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Наявні в матеріалах справи документи в їх сукупності свідчать про вчинення сторонами правочину, який містить ознаки договору підряду, отже підтверджує наявність між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України.

Факт належного виконання та прийняття виконаних підрядних робіт, а також отримання продукції на загальну суму 205 177,59 грн. сторонами у справі не заперечується.

Для оплати вартості виконаних робіт та поставленої продукції первісним кредитором ТОВ «Фортекс ЛТД» виставлено відповідачеві рахунки від 08.12.2010 на суму 27 044,13, від 10.12.2010 на суму 26 586,12 грн., від 13.01.2011 на суму 12 282,66 грн.. від 11.01.2011 на суму 2 880,58 грн., від 14.11.2011 на суму 108 750,00 грн., від 25.06.2012 на суму 27 634,10 грн. - всього на загальну суму 205 177,59 грн.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України у відповідача виникло зобов'язання по оплаті виконаних ТОВ «Фортекс ЛТД» підрядних робіт у семиденний строк від дати виставлених для оплати рахунків.

Поряд з цим, 13.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортекс ЛТД» (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортекс-Україна» (цесіонарій) було укладено договір № 25/06 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого цедент відступає цесіонарію право вимоги належного та реального виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Пітон» (відповідач) зобов'язань за договором підряду (основний договір), укладеним у спрощений спосіб, по сплаті суми у розмірі 103 642,35 грн. (п.1.1., п.2.1. договору).

Відповідно до п.2.3 договору цедент зобов'язаний у десятиденний строк з моменту підписання цього договору повідомити боржника (відповідача) про здійснення відступлення права вимоги та передати цесіонарієві документи, що підтверджують право вимоги виконання зобов'язання боржником.

На виконання умов п.2.3. договору позивачем листом №13/06/13 від 13.06.2013 було письмово повідомлено відповідача про відступлення первісним кредитором права вимоги до ТОВ «Пітон» щодо виконання зобов'язань з плати суми у розмірі 103 642,35 грн.

Звертаючись до господарського суду з позовом, ТОВ «Фортекс-Україна» зазначило, що частина заборгованості, право вимоги якої було передане йому первісним кредитором за вищевказаним договором відступлення права вимоги, у розмірі 101 535,24 грн. була сплачена боржником ТОВ «Пітон» первісному кредитору ТОВ «Фортекс ЛТД», що підтверджується виписками з рахунку та актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2012, однак, інша її частина у розмірі 103 642,35 грн. залишилася непогашеною.

Спір виник з приводу того, що до позивача перейшло право вимоги належного виконання відповідачем зобов'язань по сплаті суми у розмірі 103 642,35 грн., проте відповідачем вказана заборгованість на момент звернення з позовом до суду не погашена.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому відступлення права вимоги не може існувати як самостійне зобов'язання, оскільки має похідний характер, а обов'язок боржника оплатити виконані підрядні роботи, так само як і підстава його виникнення після заміни кредитора у зобов'язанні для боржника залишилися незмінними.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Позивачем листом №13/06/13 від 13.06.2013 було письмово повідомлено відповідача про відступлення первісним кредитором права вимоги до ТОВ «Пітон» щодо виконання зобов'язань з плати суми у розмірі 103 642,35 грн.

Судом встановлено, а матеріалами справи (Актами виконаних робіт, видатковою накладною, рахунками-фактурами) підтверджується заборгованість відповідача за основним договором у розмірі 103 642,35 грн., та існування у позивача права вимоги належного виконання відповідачем зобов'язань по сплаті суми у розмірі 103 642,35 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, станом на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за договором становила 103 642,35 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 103 642,35 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

При цьому суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних збитків з урахуванням викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, враховуючи визначений договором строк виникнення у відповідача зобов'язання по внесенню частини заборгованості у загальний період з грудня 2010 по липень 2013 за кожним актом окремо.

За перерахунком суду розмір інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2 227,27 грн. В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат слід відмовити, оскільки вони обраховані невірно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних у розмірі 6 648,73 грн.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку 3% річних, розмір річних, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 7 248,42 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 103 642, 35 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 227,27 грн. та 3% річних у розмірі 6 648,73 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пітон» (04071, м. Київ, вул.. Межигірська, 82-А, код ЄДРПОУ 22956992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Фортекс-Україна» (03141, м. Київ, вул.. Амосова Миколи, 2, кім.56, код ЄДРПОУ 38546999) основну суму боргу у розмірі 103 642 (сто три тисячі шістсот сорок дві) грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 6 648 (шість тисяч шістсот сорок вісім) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 37 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Дата підписання рішення - 06.11.2013