Рішення

від 03.10.2013 по справі 905/6485/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.2013 Справа № 905/6485/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Стройтехно», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 31971827)

до відповідача Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 32320788)

про стягнення основного боргу в сумі 32265,60грн., 3% річних у розмірі 2636,05грн,. інфляційних витрат в сумі 1748,79грн.

за участю представників:

від позивача: Магомедов К.О. за довіреністю від 01.07.2013р., Матюхіна І.К. за довіреністю від 01.07.2013р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Приватне підприємство «Стройтехно», м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс», м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 32265,60грн., 3% річних у розмірі 2636,05грн,. інфляційних витрат в сумі 1748,79грн.

Ухвалою від 16.09.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/6485/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №47 від 23.06.2010р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 32265,60грн. та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат в сумі 1748,79грн., 3% річних у розмірі 2636,05грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №47 від 23.06.2010р., додаткової угоди б/н від 01.10.2010р., акту приймання виконаних робіт №69 за жовтень 2010р., рахунку №125 від 31.10.2010р., акту звірки від 06.06.2013р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 692, 625, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 61, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України.

30.09.2013р. та 03.10.2013р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, а якою останній визнав позовні вимоги в повному обсязі та у зв'язку з неможливістю брати участь в судовому засіданні просив розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представників позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників позивача, суд встановив:

23.06.2010р. між Житлово-комунальним підприємством «Азовжитлокомплекс» (замовник) та ПП «Стройтехно» (підрядник) укладено договір підряду №47 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, механізмів та обладнання, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи з поточного ремонту інженерних комунікацій центрального опалення по вул.Шепотинника, 1 (п.1.1. Договору в редакції додаткової угоди б/н від 01.10.2010р.).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

За п.10.1. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1. Договору в редакції додаткової угоди б/н від 01.10.2010р. договірна ціна 32265,60грн. включає в себе вартість всіх робіт, визначених цим договором у відповідності з кошторисною вартістю об'єктів, що ремонтуються, включаючи податок на додану вартість.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що ціна договору на виконання робіт є динамічною і включає в себе вартість всіх робіт, визначених цим договором у відповідності з кошторисною документацією об'єктів, що ремонтуються, включаючи податок на додану вартість.

Згідно з п.4.4. Договору після закінчення здійснення ремонтних робіт підрядник здає, а замовник приймає об'єкт по акту встановленого зразка.

У відповідності з п.3.1. замовник здійснює оплату підряднику за фактично виконані роботи, з моменту двостороннього підписання акту форми №КБ-2в, протягом 30-ти календарних днів.

Так, 31.10.2010р. сторонами складено акт прийомки виконаних робіт з поточного ремонту№69 за жовтень 2010р. на суму 32265,60грн., який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Таким чином, останній термін оплати виконаних робіт за Договором становить 30.11.2010р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як вбачається з матеріалів справи у зазначений термін оплата виконаних робіт відповідачем здійснена не була, у зв'язку із чим, у останнього перед позивачем станом на 01.12.2010р. виникла заборгованість у розмірі 32265,60грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 32265,60грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 1748,79грн. за період з грудня 2010р. по червень 2013р. на суму 32265,60грн. та 3% річних у розмірі 2636,05грн. за період з 01.12.2010р.по 20.08.2013р. на суму 32265,60грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період, визначений позивачем який не суперечить приписам чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що при здійсненні розрахунку позивач невірно визначив суму нарахування.

Так, здійснивши перерахунок 3% річних за період з 01.12.2010р.по 20.08.2013р. на суму 32265,60грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлена сума 3% річних у розмірі 2633,40грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що зазначений розрахунок здійснено вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково: у розмірі 2633,40грн., щодо стягнення інфляційних втрат - повністю: 1748,79грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Стройтехно», м.Маріуполь до відповідача, Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс», м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 32265,60грн., 3% річних у розмірі 2636,05грн,. інфляційних витрат в сумі 1748,79грн. задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» (87529, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Воїнів-визволителів, буд.82, ідентифікаційний код 32320788) на користь Приватного підприємства «Стройтехно» (87523, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Сормовська, буд.8 ,ідентифікаційний код 31971827) суму основного боргу у розмірі 32265,60грн., 3% річних у розмірі 2633,40грн,. інфляційні втрати в сумі 1748,79грн, судовий збір у розмірі 1720,38грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2013р.

Суддя Ю.В. Сич