Рішення

від 24.10.2013 по справі 33/29пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.10.2013 Справа № 33/29пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м.Маріуполь

до відповідача Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області

про зобов'язання до укладення договору.

за участю представників:

від позивача: Ніколенко І.В. за довіреністю №522/ю-45 від 03.01.2013р., Куріло В.А. за довіреністю №522/06-98 від 29.12.2012р.

від відповідача: Бенхасін А.А. за довіреністю №97 від 26.10.2012р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області про зобов'язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти з ТОВ «ПБП «Азовінтекс» договір, яким подовжити, встановлений договором про покладання зобов'язань від 25.04.2008р., строк завершення будівництва і введення в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва « 9-ти поверховий 96 квартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою», розташованого за адресою: м.Маріуполь, Приморський район-52, на 4 роки.

Ухвалою від 28.04.2011р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №33/29пд.

Ухвалою від 15.06.2011р. господарський суд зупинив провадження у справі №33/26пд на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із розглядом пов'язаної із нею справою №16/140пд.

Ухвалою від 07.10.2013р. господарський суд продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням касаційного провадження у справі №16/140, господарський суд ухвалою від 23.09.2013р. поновив провадження у справі №33/29пд та призначив останню до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на тривалість погодження землевпорядної документації Маріупольською міською радою, яка обумовлена змінами, які відбулися в 2009 році в земельному законодавстві України та відсутністю компетентних органів та процедур погодження землевпорядної документації органами місцевого самоврядування, чого позивач передбачити не міг. У зв'язку із наведеними обставинами ТОВ ПБП «Азовінтекс» звернулось до Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області з пропозицією про продовження строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова, 2, шляхом внесення відповідних змін до договору про покладення зобов'язання. Однак, відповідач відмовив позивачу в укладанні договору про внесення змін до договору про покладення зобов'язань.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії біржевого контракту №26661 від 24.02.2000р., рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2008р. по справі №1/407пд, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2008р. по справі №1/407пд, договору про покладення зобов'язань від 25.04.2008р., рішення Маріупольської міської ради №5/5-449 від 26.09.2006р., договору оренди земельної ділянки від 12.10.2006р., плану (схеми) меж земельної ділянки кадастровий номер 14123000002009:0236, плану користування на умовах оренди земельної ділянки, висновків державної землевпорядної експертизи, акту встановлення та узгодження меж землекористування від 25.09.2004р., акту приймання-передачі ділянки від 13.10.2006р., попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки №350 від 11.12.2008р., висновку №14/2165 від 18.12.2008р., попереднього висновку місця розміщення об'єкту №06-04-3/111 від 07.02.2009р., повторного комплексного експертного висновку №31/2 від 18.03.2009р., листів №522/152 від 02.07.2007р., №522/2924-06 від 03.11.2008р., постанови Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 2-а-4229/09 від 22.06.2009р., описів документів №09-1659/10пр від 30.09.2009р., рішення Маріупольської міської ради №5/43-6512 від 26.05.2010р., договору оренди земельної ділянки від 07.07.2010р., дозволу на виконання будівельних робіт №10/10/384 від 13.08.2010р., акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва №2737 від 22.11.1998р., довідки №522/319-06 від 12.03.2011р., листа №522/126-06 від 03.02.2011р., додаткової угоди від 03.02.2011р. до договору про покладення зобов'язань, листів №522/320-06 від 12.03.2011р., №11-12-01982 від 22.02.2011р., №11-12-03719 від 04.04.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 38 Господарського процесуального кодексу України.

17.05.2011р. позивачем надано уточнену позовну заяву, за якою останній просить суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти з ТОВ «ПБП «Азовінтекс» договір, яким подовжити, встановлений договором про покладання зобов'язань від 25.04.2008р., строк завершення будівництва і введення в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва « 9-ти поверховий 96 квартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою», розташованого за адресою: м.Маріуполь, Приморський район-52, на 4 роки, тобто до 25.04.2015р.

Дослідивши вищевказану уточнену позовну заяву, господарський суд дійшов висновку, що остання за своїм змістом та суттю не є ні новою позовною заявою, ні заявою про зміну предмету, підстави позову, а є письмовим поясненням, яким конкретизовано позовну вимогу. Також надав для долучення до матеріалів справи копію листа №522/12-06 від 10.01.2011р.

17.05.2011р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що лише істотна зміна обставин для обох сторін визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Також зазначив, що для відповідача обставини, якими він керувався під час укладення договору про покладання зобов'язань будь-яких змін не зазнали. Крім того, відповідач зазначив, що останній не мав наміру укладати зазначений вище договір та у випадку відсутності рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2008р. у справі №1/407пд, яким повністю задоволені позовні вимоги ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» про спонукання регіонального відділення до укладання договору щодо продовження строків будівництва об'єкта незавершеного будівництва, не уклав би його з позивачем.

07.10.2013р. позивачем надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, за кою останній просить суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти з ТОВ «ПБП «Азовінтекс» договір, яким подовжити, встановлений договором про покладання зобов'язань від 25.04.2008р., строк завершення будівництва і введення в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва « 9-ти поверховий 96 квартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою», розташованого за адресою: м.Маріуполь, Приморський район-52, на 5 років, тобто до 13.08.2015р.

Дослідивши вищевказану заяву про збільшення позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що остання за своїм змістом та суттю не є збільшенням позовних вимог як то встановлено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а є письмовим поясненням, яким конкретизовано позовну вимогу.

24.10.2013р. позивачем надано заяву про виправлення технічної описки, за якою зазначає, що у зв'язку із допущенням технічної помилки в прохальній частині позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог останній просить суд прохальну частину вимог читати як: «Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти з ТОВ «ПБП «Азовінтекс» додаткову угоду до договору про покладення зобов'язання від 25.04.2008р., якою подовжити строк завершення будівництва і введення в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва « 9-ти поверховий 96 квартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою», розташованого за адресою: м.Маріуполь, Приморський район-52, на 5 років, тобто до 13.08.2015р.»

24.10.2013р. відповідачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що під час укладення договору про покладання зобов'язань відповідач керувався лише однією обставиною, а саме наявністю рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2008р. у справі №1/407пд, та істотні зміни обставин, про які зазначає позивач у поданій ним заяві відповідач не зазнав та зазнати не міг, бо він ними взагалі не керувався. Також зазначив, що позивачем не наведені докази наявності обставин, які підтверджують неможливість позивача усунути причини, які стали підставою для невиконання умов договору про покладання зобов'язань. Крім того, відповідач зазначає, що не вбачає порушення власних майнових інтересів у співвідношенні з майновими інтересами позивача. Також відповідач послався на те, що виходячи із сутті договору про покладення зобов'язань, а також приймаючи до уваги той факт, що вказаний договір було укладено на виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2008р. у справі №1/407пд на умовах запропонованих саме позивачем, і ризик обставин, якими позивач керувався при поданні відповідного позову та укладенні договору несе саме він як заінтересована сторона.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

22.12.1998р. між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України (продавець) та Закритим акціонерним товариством «Азовзв'язокбуд» (покупець) було укладено договір №2737 купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва (9-ти поверховий 96 квартирний житловий будинок №2 із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою), що розташований за адресою м.Маріуполь, Приморський район-52 (далі - Договір №2737).

24.02.2000р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовзв'язокбуд» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (покупець) укладено біржовий контракт №26661 (далі - Біржовий контракт №26661), за яким покупець набув право власності на об'єкт незавершеного будівництва: житловий будинок літ.А-9, напівпідвал A/n, A`/n, готовністю 6%; окрім того: трансформаторна Б, насосна В, розташовані на земельній ділянці площею 0,9109 га, який знаходиться м.Маріуполь, Приморський мікрорайон-52, №2, і продав його Товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс».

За п.5.6. Договору №2737 покупець зобов'язується ввести об'єкт в експлуатацію до 2003 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.2008р. по справі №1/407пд за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про розірвання біржового контракту №26661 від 24.02.2000р.; зобов'язання повернути об'єкт приватизації до державного власності; спонукання підписати акт прийому-передачі майна до регіонального відділення; витребування оригіналу біржового контракту №26661 від 24.02.2000р. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про спонукання Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області до укладення договору про продовження строків будівництва та вводу до експлуатації строком на 3 роки, у первісному позові відмовлено зустрічний позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2008р. вищевказане рішення господарського суду залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2008р. у справі №1/407пд 25.04.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (сторона 1) та ТОВ «ПБП «Азовінтекс» (сторона 2) був укладений договір про покладання зобов'язань, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу О.А. Дубровською, та зареєстрованого у реєстрі за №2490 (далі - Договір про покладання зобов'язань).

Відповідно до п.1.1. Договору про покладання зобов'язань сторона 2 на підставі Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», договору купівлі-продажу від 22.12.1998р. №2737, укладеного між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України і ЗАТ «Азовзв'язокбуд», біржового контракту від 24.02.2000р. №26661, укладеного між ЗАТ «Азовзв'язокбуд» і ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» зобов'язана завершити будівництво і ввести в експлуатацію об'єкт незавершеного будівництва « 9-ти поверховий 96 квартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою», розташований за адресою м.Маріуполь, Приморський район-52, протягом 3-х років від дати нотаріального посвідчення цього договору.

Як зазначає позивач, останнім було проведено роботу, яка невід'ємно пов'язана з виконанням п.1.1. Договору про покладання зобов'язань.

Так, позивач повторно звернувся до Маріупольської міської ради з заявою №522/2924-06 від 03.11.2008р. «Про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,9109га, для будівництва житлового будинку по вул.Нахімова».

Також позивачем були відновленні та отримані повторно наступні висновки з метою отримання позивного рішення Маріупольської міської ради: попереднє узгодження місця розташування земельної ділянки Управління Деркомзему у місті Маріуполі №350 від 11.12.2008р., висновку про погодження матеріалів щодо вибору земельної ділянки наданий відділом регуляторної політики при ДУ Охорони навколишнього природного середовища України в Донецькій області №14/2/65 від 18.12.2008р., попередній висновок про місце розташування об'єкту наданий Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради №06-04-3 від 07.02.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач розробив та погодив проект будівництва багатоквартирного житлового будинку, про що свідчить експертний висновок №31/2 від 18.03.2009р.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2009р. Відділом врегулювання земельних відносин Маріупольської міської ради, листом №06-640 позивачу відмовлено в задоволенні його вимог про передачу земельної ділянки, розташованої під об'єктом, у зв'язку із чим 28.04.2009р. позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Маріуполя з позовом «Про визнання незаконними дій Маріупольськї міської ради, щодо відмови в наданні згоди на розробку проекту землеустрою та визнання права на розробку проекту землеустрою земельної ділянки додатковою площею у розмірі - 0,7433 га, прилеглої до раніше відведеної земельної ділянки, згідно рішення Маріупольської міської ради, щодо надання земельної ділянки по пр.Нахімова, 2 площею 0,1676 га».

Рішенням від 22.06.2009р. Жовтневий районний суд м.Маріуполя визнано незаконною бездіяльність Маріупольсьькї міської ради по неприйняттю рішення за завою ТОВ «ПБП «Азовінтекс» про надання земельної ділянки по пр.Нахімова, 2 в м.Маіруполі, для завершення будівництва житлового будинку, та за ТОВ «ПБП «Азовінтекс» визнано право на розробку проекту відводу земельної ділянки за вищевказаною адресою.

Як зазначає позивач, останній ґрунтуючись на вказаному рішенні негайно звернувся та замовив розробку проекту відводу земельної ділянки по пр.Нахімова, 2. 30.09.2009р. розроблений проект позивачем було здано до єдиного дозвільного центру Маріупольської міської ради для отримання висновків за проектом та його затвердження Маріупольською міською радою, про що свідчить опис документів до заяви, копія якого наявна в матеріалах справи.

26.05.2010р. Маріупольською міською радою було прийнято рішення №5/43-6512 про надання позивачу в оренду земельної ділянки розташованої за адресою пр.Нахімова 2 в Приморському районі міста, площею 0,7433 га.

07.07.2010р. між Маріупольською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди), за яким орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради від 26.05.2010р. №5/43-6512, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер якої: 1412300000:02:009:0121, яка знаходиться по пр.Нахімова, 2 у Приморському районі міста Маріуполя (п.1.1. Договору).

Як посилається позивач, тривалість погодження землевпорядної документації Маріупольською міською радою була обумовлена змінами, які відбулися в 2009 році в земельному законодавстві України та відсутністю компетентних органів та процедур погодження землевпорядної документації органами місцевого самоврядування, чого позивач передбачити не міг, та за що відповідальності нести не може.

13.08.2010р. позивачем було отримано дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №10/10/384.

Як вбачається з матеріалів справи, саме з 13.08.2010р. позивач мав право приступити до виконання будівельних робіт з дотриманням всіх приписів чинного законодавства України.

23.09.2010р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України та позивачем складено акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «9-ти поверховий 96-квартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою», розташованого за адресою: м.Маріуполь, Приморський район-52, за висновком якого, умови договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва станом на 23.09.2010р. виконуються.

Листом №522/126-06 від 03.02.2011р. позивач направив на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України проект додаткової угоди до договору про покладення зобов'язань від 25.04.2008р. щодо продовження строків та вводу в експлуатацію об'єкту нерухомості.

Листами №11-12-01982 від 22.02.2011р. та №11-12-03719 від 04.04.2011р. відповідач повідомив позивача про категоричне заперечення проти продовження строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта нерухомості.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при приватизації майна державного підприємства як єдиного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

За п.2 ч.8 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при подальшому відчуженні приватизованого об'єкта до нового власника переходять невиконані зобов'язання, що були передбачені договором купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Згідно ст.652 Цивільного кодексу України у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не впливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали його на інших умовах.

Пункт 2 ст.652 Цивільного кодексу України передбачає, що у випадку, якщо сторони не досягли угоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявністю одночасно таких умов:

- в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання Договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладанні договору;

- із суті договору або звичаїв не впливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998р. за № 2041 «Про впорядкування процедури внесення змін до договорів купівлі - продажу» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) було затверджено Положення про внесення змін до договорів купівлі -продажу державного майна.

Пункт 1.6. вказаного положення містить наступну заборону щодо внесення змін у договори, а саме:

- зменшення відповідальності покупця за невиконання зобов'язань;

- зменшення загального обсягу інвестицій та зобов'язань, визначених у грошовому еквіваленті.

Інші обмеження у вказаному Положенні відсутні.

Проте, Положення допускає продовження термінів зобов'язань за наступних обставин:

- достатня обґрунтованість потреби внесення таких змін;

- недопущення зменшення фактичних обсягів зобов'язань, яке може статися внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, суд вважає, що обставини, на які позивач посилається, є істотними у розумінні ст.652 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що завершення будівництва спірного об'єкту без вчинення всіх необхідних для цього дій, а саме: оформлення земельної ділянки в оренду шляхом укладання договору та отримання дозволу на виконання будівельних робіт, було б порушенням не тільки умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва №2737 від 22.12.1998р. та договору про покладення зобов'язань від 25.04.2008р., але і чинного законодавства України в галузі будівництва.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги, за якими просить зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти з ТОВ «ПБП «Азовінтекс» додаткову угоду до договору про покладення зобов'язання від 25.04.2008р., якою подовжити строк завершення будівництва і введення в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва « 9-ти поверховий 96 квартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою», розташованого за адресою: м.Маріуполь, Приморський район-52, на 5 років, тобто до 13.08.2015р. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 652 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м.Маріуполь до відповідача, Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області про зобов'язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти з ТОВ «ПБП «Азовінтекс» додаткову угоду до договору про покладення зобов'язання від 25.04.2008р., якою подовжити строк завершення будівництва і введення в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва « 9-ти поверховий 96 квартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою», розташованого за адресою: м.Маріуполь, Приморський район-52, на 5 років, тобто до 13.08.2015р. задовольнити.

Стягнути з Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83001, м.Донецьк, вул..Артема, 97, ідентифікаційний код 13511245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна, б.68-А, ідентифікаційний код 24155428) державне мито у розмірі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 24.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2013р.

Суддя Ю.В. Сич