Рішення

від 28.10.2013 по справі 910/16281/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16281/13 28.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс України» Про Стягнення 29 914,22 грн. Суддя Балац С.В. Представники сторін: Від позивачаШаповалов Д.В. - представник за довіреністю; Від відповідача Не з'явились.

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс України» заборгованості у розмірі 29 914,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 р. (суддя Власов Ю.Л.) порушено провадження по справі № 910/16281/13 та призначено її розгляд на 17.09.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. (суддя Власов Ю.Л.) розгляд справи відкладено на 01.10.2013 р. у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до розпорядження № 04-1/849 від 30.09.2013 р. у зв'язку із обранням судді Власова Ю.Л. суддею Київського апеляційного господарського суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/16281/13, за результатами якого, вказану справу передано на розгляд судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 р. справу прийнято до провадження судді Балаца С.В. та призначено її розгляд на 28.10.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за надані позивачем послуги відповідно до договору А № 19/03 про надання ліків та виробів медичного призначення від 25.02.2013 р. Станом на момент звернення позивача до суду відповідач має заборгованість за договором А № 19/03 про надання ліків та виробів медичного призначення від 25.02.2013 р. у розмірі 29 914,22 грн., в тому числі 29 332,37 грн. - сума основної заборгованості та 581,85 грн. - пені.

17.09.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості на загальну суму 29 332,37 грн. у зв'язку із погашенням відповідачем вказаної суми боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. (суддя Власов Ю.Л.) припинено провадження у справі № 910/16281/13 в частині вимог про стягнення 29 332,37 грн. - основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, судом розглядаються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 581,85 грн. пені за прострочення оплати наданих позивачем послуг за договором А № 19/03 про надання ліків та виробів медичного призначення від 25.02.2013 р., так як, в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 29 332,37 грн. за договором А № 19/03 про надання ліків та виробів медичного призначення від 25.02.2013 р. провадження у справі припинено.

Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду у справі не виконав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвали суду надсилались відповідачу на всі адреси вказані позивачем, в тому числі на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що надсилались відповідачу на адресу вказану позивачем, в тому числі на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були отримані представником відповідача, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуті відділенням поштового зв'язку.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 28.10.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

25.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київфарм» - позивач (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асистанс Україна» - відповідач (замовник за договором) укладено договір А № 19/03 про надання ліків та виробів медичного призначення, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надавати ліки та вироби медичного призначення клієнтам замовника, які мають на руках договір страхування, або сертифікат належного зразка, для надання їм медичної допомоги після попереднього замовлення по телефону від відповідальних осіб замовника, а замовник зобов'язувався своєчасно та в обсязі, визначеному у програмі страхування, сплачувати виконавцю вартість наданих клієнту ліків, виробів медичного призначення.

Згідно п. 4.1. договору замовник проводить розрахунки з виконавцем один раз на місяць шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок останнього протягом 15-ти робочих днів після надання виконавцем замовнику документів (рахунків-фактур, акту виконаних робіт, видаткових накладних).

Відповідно до п. 4.2. договору замовник зобов'язаний впродовж 5 робочих днів від дня отримання акту виконаних робіт підписати його або надати письмову мотивовану відмову від його підписання.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що у випадку не підписання замовником акту виконаних робіт або не надання вмотивованої відмови від підписання протягом терміну зазначеного в п. 4.1. договору роботи вважаються прийнятими замовником в тому обсязі в якому зазначено в акті.

У період з 01.04.2013 р. по 30.06.2013 р. позивач надав відповідачу послуги з медикаментозного забезпечення застрахованих осіб по договору на загальну суму 35 332,37 грн., про що сторонами підписано Акти наданих послуг від 30.04.2013 р. на суму 13 071,11 грн., від 31.05.2013 р. на суму 12 860,31 грн. та від 30.06.2013 р. на суму 9 400,95 грн.

Факт надання послуг за вказаний період по договору підтверджується також підписаними сторонами зведеними звітами (реєстрами медикаментів, виданих позивачем за рецептурними бланками та вимогами-рецептами застрахованим особам відповідача) за період з 01.04.2013 р. по 30.04.2013 р. на суму 13 071,11 грн., за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р. на суму 12 860,31 грн. та за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. на суму 9 400,95 грн.

Акти наданих послуг, зведені звіти (реєстрами медикаментів, виданих позивачем за рецептурними бланками та вимогами-рецептами застрахованим особам відповідача) та рахунки на оплату було направлено позивачем відповідачу кур'єрською доставкою згідно опису, а саме: за квітень 2013 р. - 14.05.2013 р., за травень 2013 р. - 07.06.2013 р. та за червень 2013 р. - 08.07.2013 р., які отримано представником відповідача, в день їх направлення, про що свідчать відмітки про отримання вказаних документів на описах вкладення у пакет для кур'єра.

Отже, наданні позивачем послуги мали бути оплачені згідно умов п. 4.1. договору протягом 15-ти робочих днів після надання виконавцем замовнику документів, а саме актів наданих послуг: за квітень 2013 р. - до 04.06.2013 р. включно, за травень 2013 р. - до 02.07.2013 р. включно та за червень 2013 р. - до 29.07.2013 р. включно.

Позивач вказує, що на момент звернення останнього до суду, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг належним чином не виконав, виставлені рахунки на оплату № 75 від 30.04.2013 р. на суму 13 071,11 грн., № 95 від 31.05.2013 р. на суму 12 860,31 грн., № 107 від 30.06.2013 р. на суму 9 400,95 грн. оплатив частково на суму 6 000,00 грн. (банківські виписки за 05.07.2013 р. на суму 1 000,00 грн. та 08.08.2013 р. на суму 5 000,00 грн.), у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по договору на суму 29 332,37 грн.

Проте, з вказаним твердженням позивача суд не погоджується, так як, до моменту звернення позивача з розглядуваним позовом до суду відповідачем було сплачено 8 071,11 грн. (банківські виписки за 05.07.2013 р. на суму 1 000,00 грн., 08.08.2013 р. на суму 5 000,00 грн. та 14.08.2013 р. на суму 2 071,11 грн.), у зв'язку з чим, станом на момент звернення позивача до суду у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по договору на суму 27 261,26 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні банківські виписки за 02.09.2013 р. на суму 10 000,00 грн., за 05.09.2013 р. на суму 7 860,31 грн. та за 13.09.2013 р. на суму 9 400,95 грн.

А тому, 17.09.2013 р. позивачем було подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у зв'язку із погашенням відповідачем вказаної суми боргу.

Враховуючи вказану вище заяву позивача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. (суддя Власов Ю.Л.) припинено провадження у справі № 910/16281/13 в частині вимог про стягнення 29 332,37 грн. - основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 581,85 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 Цивільного кодексу України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено вище, пунктом 4.1. договору передбачено, що замовник проводить розрахунки з виконавцем один раз на місяць шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок останнього протягом 15-ти робочих днів після надання виконавцем замовнику документів (рахунків-фактур, акту виконаних робіт, видаткових накладних). Акти наданих послуг, зведені звіти (реєстрами медикаментів, виданих позивачем за рецептурними бланками та вимогами-рецептами застрахованим особам відповідача) та рахунки на оплату було направлено позивачем відповідачу кур'єрською доставкою згідно опису, а саме: за квітень 2013 р. - 14.05.2013 р., за травень 2013 р. - 07.06.2013 р. та за червень 2013 р. - 08.07.2013 р., які було отримано представником відповідача, в день їх направлення, про що свідчать відмітки про отримання вказаних документів на описах вкладення у пакет для кур'єра.

За таких обставин, наданні позивачем послуги мали бути оплачені: за квітень 2013 р. - до 04.06.2013 р. включно, за травень 2013 р. - до 02.07.2013 р. включно та за червень 2013 р. - до 29.07.2013 р. включно.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Так як, відповідачем не оплачено послуги надані позивачем в строк встановлений договором, дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку порушення замовником строків оплати наданих виконавцем ліків клієнтам замовника, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на момент прострочення від суми боргу.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 581,85 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву та свого контррозрахунку суми позову не надав, тверджень позивача не спростував.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача, так як, спір виник через неправомірні дії відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс України» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 34-Б; ідентифікаційний код: 35332288) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» (місцезнаходження: 07420, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита, вулиця Леніна, будинок 53; ідентифікаційний код: 30270526) суму пені у розмірі 581,85 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 85 коп. та 1 720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 04.11.2013 р.

Суддя С.В. Балац