Постанова

від 21.10.2013 по справі 808/6538/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Справа № 808/6538/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі, головуючого - судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц»

до: Державної податкової інспекції у Запорізькому районі

Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000132311 від 10.04.2013 та №0000262311 від 19.06.2013.

17.09.2013 до суду надійшло клопотання ТОВ «Бліц» про уточнення позовних вимог, а саме просить визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Запорізькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 19.06.2013 №0000262311 в сумі 29999, 25 грн., в тому числі основний платіж - 13333, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 16666, 25 коп. Судом задоволено заявлене клопотання та прийнято уточнені позовні вимоги ТОВ «Бліц».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу відсутність фактичного здійснення операцій між ТОВ «Бліц» по придбанню товарів у ТОВ «Сортікс-Буд» є безпідставними, оскільки складений Акт перевірки не містить документальних та фактичних підтверджень стосовно не здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Бліц» та ТОВ «Сортікс-Буд». Інформація наведена у Акті перевірки за матеріалами Державних податкових інспекцій інших районів щодо постачальника ТОВ «Сортікс-Буд», Постанова по кримінальній справі у відношенні директора ОСОБА_2 не стосується господарських операцій проведених між ТОВ «Бліц» з зазначеним постачальником та не є порушенням зі сторони ТОВ «Бліц» норм податкового законодавства з податку на додану вартість.

Крім того, позивач зазначає, що перевіряючим під час перевірки було надано первинні документи, видаткові та податкові накладні, складені під час взаємовідносин між ТОВ «Бліц» та ТОВ «Сортікс-Буд», які підтверджують податкові зобов'язання з ПДВ та дають підприємству право на їх віднесення до складу податкового кредиту. З урахуванням вище зазначеного позивач вважає винесене податкове повідомлення - рішення протиправним та просить його скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. 35996 від 11.09.2013) зокрема зазначає, що згідно вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 встановлено докази по епізоду фіктивного підприємництва ТОВ «Сортікс-Буд» та визнано винною ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. З огляду на це вважає, що оформлення ТОВ «Бліц» первинних документів щодо поставки від ТОВ «Сортікс-Буд» товару, діяльність якого визнана судом незаконною, без наміру здійснення статутної діяльності та реальною метою якого було надання фінансових послуг по конвертації безготівкових коштів у готівкові шляхом проведення безтоварних операцій є таким, що суперечить вказаним нормам ЦК України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків. В свою чергу первинні документи, складені сторонами за вказаним правочином, не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання призначене на 21.10.2013 з'явився представник відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41, 128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

На підставі направлень від 11.03.2013 №080044 та №080045 від 11.03.2011 виданих ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, відповідно до наказу ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області від 11.03.2013 № 64 та згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI. проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц» (код за ЄДРПОУ 25487523) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Сортикс-Буд» (код ЄДРПОУ 35763677) в серпні 2010 року та відображення зазначених взаємовідносин в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Актом документальної позапланової перевірки ТОВ «Бліц» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Сортікс-Буд», та відображення зазначених взаємовідносин в податкових деклараціях з податку на додану вартість № 35/2211/25487523 від 22.03.2013 встановлено порушення вимог п. 1.7 ст.1. п 3.1. ст. 3. п. 4.1. ст.4, пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2., п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством занижено суму, яка в поточному звітному періоді повністю залишається в розпорядженні с/г підприємства всього в сумі ПДВ 13333 грн. в т.ч. по операціях між ТОВ «Бліц» та ТОВ «Сортікс-Буд» за серпень 2010 на суму 13333грн. та використання ТОВ «Бліц» сум, що не сплаченні до бюджету внаслідок застосування податкової пільги (код пільги 14010368) не за призначенням, а саме - сума ПДВ нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (робіт, послуг), яка не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства, використана не на відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальнику на вартість виробничих факторів чи для інших виробничих цілей при взаємовідносинах з ТОВ «Сортікс-Буд» всього у 13333 грн. в т.ч. за серпень 2010 року в сумі 13333 грн.

На підставі вищезазначеного акту та матеріалів перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 №0000132311 (форма «Р»), за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму - 16666,25 грн. в т.ч. за основним платежем 13333,00грн., за штрафними санкціями 13333,25грн. та податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 №0000122311, за яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 13333,00грн.

Підприємство, не погодившись з донарахованими сумами ПДВ, штрафними санкціями та висновками викладеними в Акті перевірки, у відповідності з п. 56.3 ст.56 Податкового кодексу України подало скаргу до ДПІ вищого рівня - вих. № 18 від 19.04.2013.

За результатами розгляду первинної скарги ТОВ «Бліц» отримано рішення Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області № 593/10/0801100120 від 12.06.2013р. яким: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області від 10.04.2013 № 0000122311 у розмірі 13333,00грн.; збільшено на 13333грн. суму штрафної (фінансової) санкції з ПДВ, визначену в податковому повідомленні-рішенні від 10.04.2013 № 0000132311, а в іншій частині рішення залишено без змін;

Крім того, вказаним рішенням зобов'язано ДПІ скласти та направити платнику податків податкове повідомлення-рішення на збільшену суму у відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.

ДПІ у Запорізькому районі листом від 19.06.2013 №64/10/22-1 відкликало повідомлення-рішення від 10.04.2013 №0000132311 на суму 16666,25грн. та складено і вручено платнику податків податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 №0000262311 на суму грошового зобов'язання 29999,25 грн., в тому числі: за основним платежем-13333грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16666,25грн.

ТОВ «Бліц» звернулося з Повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів, за результатами розгляду скарги : залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Запорізькому райні Запорізької області від 10.04.2013 №0000132311 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення ДПІ у Запорізькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 19.06.2013 №0000262311), а скаргу без задоволення.

У перевіряємому періоді ТОВ «Бліц» здійснювало господарську діяльність з вирощуванням зернових культур та технічних культур та оптової торгівлі зерном, насінням. Підприємство в перевіряємому періоді мало статус суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Здійснюючи свою господарську діяльність у сфері сільського господарства 30.07.2010 ТОВ «Бліц» укладено з ТОВ «Сортікс-Буд» договір №154. Відповідно до умов Договору ТОВ «Сортікс-Буд» (Продавець) в особі директора ОСОБА_2 з одного боку та ТОВ «Бліц» (Покупець) в особі директора Кувшинова І.В. зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар (насіння пшениці в кількості 40 т) на умовах даної угоди.

В серпні 2010 року у відповідності до умов зазначеного договору ТОВ «Бліц» придбано у постачальника ТОВ «Сортікс-Буд» насіння пшениці у кількості 32 т на загальну суму 80000,00 грн. в тому числі ПДВ 13333,33грн., що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Розрахунки за насіння пшениці проведені 09.08.2010 шляхом перерахування платіжним дорученням №196 грошових коштів в сумі 80000грн. в т.ч. ПДВ 13333,33грн. на рахунок ТОВ «Сортікс- Буд».

Щодо законності проведення перевірки суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Таким чином, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України;

Пунктом 78.1.1 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Системний аналіз п.78.1.1 Податкового кодексу України передбачає наявність двох складових для початку проведення перевірки - існування наслідків перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, за результатами якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на запити ДПІ Запорізькому районі Запорізької області ТОВ «Бліц» у встановлені законом строки надало належним чином засвідчені копії документів та пояснення, у тому числі і з питань взаємовідносин з ТОВ «Сортікс-Буд» за період, який перевірявся.

Але з огляду на те, що неправомірно сформульована підстава для проведення податковим органом перевірки не є єдиною підставою для скасування податкових повідомлень рішень суд приходить до висновку про протиправність дій перевіряючи щодо проведення перевірки та необхідність дослідження правопорушень по суті.

Щодо порушень встановлених перевіркою позиція суду полягає в наступному

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Товари відповідно до зазначених договорів були поставлені ТОВ «Сортікс-Буд» на адресу ТОВ «Бліц», необхідні документи бухгалтерського обліку складені, між підприємствами проведені розрахунки за поставлені товари у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки.

В свою чергу, поставлені товари у подальшому були використані ТОВ «Бліц» у власній господарській діяльності, а саме - було засіяно озиму пшеницю про що свідчить форма державного статистичного спостереження №4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2011 року», яка надана до органу статистики 31.05.2011.

Як зазначалося вище, придбані ТМЦ були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ «Бліц» на підставі видаткової накладної із занесенням відповідних операцій в бухгалтерський облік, оплачені і в подальшому реалізовані третім особам, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Натомість, в акті перевірки податковий орган з посиланням на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 по кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ТОВ «Сортікс-Буд» та визнання винною ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Вважає, що первинні документи, складені сторонами за вказаним правочином не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Надаючи оцінку постанові Жовтневого районного суду м. Запоріжжя як доказу у справі, суд виходить з наступного.

Статтею 72 КАС України встановлені підстави для звільнення від доказування. Зокрема, ч. 4 вказаної норми передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, для адміністративного суду преюдиціальне значення має лише вирок суду у кримінальній справі. Інші судові рішення, прийняті в порядку встановленому КПК України, для адміністративного суду є доказами, які підлягають оцінці в порядку ст. 86 КАС України, а саме виходячи з того, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. А також те, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 встановлено докази по епізоду фіктивного підприємництва ТОВ «Сортікс-Буд» та визнано винною ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Жовтневим районним судом м. Запоріжжя встановлено обставини створення гр. ОСОБА_2 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності.

Проте, слід зазначити, що склад злочину «фіктивне підприємництво» є закінченим з моменту реєстрації такого суб'єкта і не охоплює подальшу діяльність юридичної особи. Зокрема і постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя не містить відомостей про те, чи здійснювалась в подальшому будь-яка (законна чи незаконна) діяльність фіктивного суб'єкта господарювання та чи була досягнута мета організованою групою щодо прикриття незаконної діяльності по переведенню грошових коштів із безготівкової в готівкову і незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ.

Суд зауважує, що постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя містить встановлені факти протиправного формування податкового кредиту лише з боку фіктивного суб'єкта господарювання -ТОВ «Сортікс-Буд».

З огляду на викладене, суд вважає, що постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя не містить документального підтвердження того, що ТОВ «Сортікс-Буд» фактично велась незаконна діяльність з конвертації безготівкових коштів в готівкові, а містить лише доведені факти наявності умислу та його реалізації з боку ОСОБА_2 щодо створення фіктивних суб'єктів господарювання. Вказане, не є беззаперечним доказом того, що в подальшому такі суб'єктів дійсно здійснювали незаконну діяльність.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, яким ОСОБА_2 визнали винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, оскільки у даному вироку не досліджувались господарські відносини між ТОВ «Бліц» та ТОВ «Сортікс-Буд».

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із внесеними змінами і доповненнями, визначено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної") вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Як визначено п. 8.1.2. Закону України «Про податок на додану вартість» згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки ТОВ «Бліц» було надані всі податкові накладні, первинні документи, розрахункові, платіжні документи, які також долучені до матеріалів справи щодо придбання у ТОВ ««Сортікс-Буд»» товарів сільськогосподарського призначення, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2. 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 19.06.2013 №0000262311.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц» (код ЄДРПОУ 25487523) 300 (триста) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз