Рішення

від 28.10.2013 по справі 910/15557/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15557/13 28.10.13

За позовом Приватного підприємства «Тріумвірат»

До Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»

Про стягнення заборгованості,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Мацко М.А., за довіреністю,

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Тріумвірат» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» про стягнення основного боргу в розмірі 34.293,80 грн., 5.063,92 грн. пені та 3% річних у розмірі 1.356,30 грн., загалом 40.714,02 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору № 28/05 відступлення права вимоги від 8.05.2013 позивач набув право вимоги на стягнення з відповідача заборгованості в сумі 40.714,02 грн., яка виникла в останнього через невиконання свого зобов'язання з оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрРуфЦентр» робіт за договором будівельного підряду № 01/12 від 01.12.2011. У зв'язку з чим позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 512-519, 525, 526 Цивільного кодексу України, просить стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15557/13 та призначено до розгляду на 30.09.2013.

В судовому засіданні 30.09.2013 представником позивача заявлено суду уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 34.293,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1.591,59 грн. та 5.062,62 грн. пені. Отже, позивачем у заявленому уточненому розрахунку збільшено позовну вимогу про стягнення 3% річних та зменшено вимогу про стягнення пені.

Вказаний розрахунок прийнято судом до розгляду, в зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Ухвалою суду від 30.09.2013 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів за клопотанням позивача.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 28.10.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням уточненого розрахунку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому через канцелярію суду 28.10.2013 подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтвердив наявність заборгованості за договором будівельного підряду № 01/12 від 01.12.2011 у сумі 34.293,80 грн., однак просив відмовити у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення пені, в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

У судовому засіданні 28.10.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрРуфЦентр» (далі - підрядник) та Публічним акціонерним товариством «Завод «Ленінська кузня» (далі - відповідач, замовник) 01.12.2011 було укладено Договір підряду № 01/12 (далі - Договір підряду), згідно умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи з ремонту частини покрівлі влаштування примикань, а відповідач зобов'язався прийняти роботи і оплатити їх..

Загальна сума Договору згідно з умовами п.4.1. Договору склала 57.009,16 грн. з ПДВ.

Також, сторонами було укладено Додаткові угоди № 1 від 02.12.2011 та № 2 від 21.12.2011, умовами яких сторони погодили виконання додаткових робіт загалом у сумі 69.536,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Договору підряду № 01/12 від 01.12.2011 підрядником було виконано роботи на загальну суму 124.293,80 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2011 року на суму 57.009,16 грн., № 2 від 208.12.2011 на суму 50.850,50 грн. та № 3 від 28.12.2011 на суму 16.434,14 грн., підписаними обома сторонами.

Відповідно до умов п.4.2 Договору підряду встановлено, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, кінцевий строк оплати відповідачем відповідно до умов п.4.2 Договору виконаних підрядником робіт згідно з Актом №1 за грудень 2011 року настав 05.01.2012 , а згідно з Актами №№ 2,3 від 28.12.2011 настав 03.01.2012.

Проте, відповідач повну вартість виконаних робіт на суму 34.293,80 грн. не оплатив у строки, встановлені п.4.2. Договору, у зв'язку з чим у відповідача перед ТОВ «УкрРуфЦентр» виникла заборгованість по оплаті прийнятих відповідачем згідно з актами №№ 2 та 3 від 28.12.2011 за Договором № 01/12 робіт у сумі 34.293,80 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України передбачено здійснення заміни кредитора у зобов'язанні без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрРуфЦентр» (далі - первісний кредитор) і Приватним підприємством «Тріумвірат» (далі - позивач, новий кредитор) 28.05.2013 було укладено Договір № 28/05 про відступлення права вимоги (далі - Договір уступки права вимоги), згідно з п. 1.1. якого первісний кредитор передав, а позивач набув, зокрема, право вимоги до відповідача виконання грошового зобов'язання в сумі 34.293,80 грн. за Договором будівельного підряду № 01/12 від 01.12.2011, укладеного між первісним кредитором та відповідачем. Пунктом 1.4 Договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що з моменту підписання даного Договору до позивача перейшло право вимагати від відповідача сплати грошового зобов'язання, а також пені, суми інфляційних втрат та 3% річних.

Позивачем 13.06.2013 було надіслано відповідачу повідомлення про заміну кредитора за Договором будівельного підряду № 01/12 від 01.12.2011 (про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанція поштової установи, опис вкладення у цінний лист та рекомендоване повідомлення про вручення), в якому позивач просив відповідача сплатити заборгованість у сумі 34.293,80 грн., яке отримано представником відповідача згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - 17.06.2013.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у відповідача існує перед позивачем грошове зобов'язання в сумі 34.293,80 грн., право вимоги виконання якого позивач набув за Договором № 28/05 про відступлення права вимоги від 28.05.2013, проте відповідач своє грошове зобов'язання перед позивачем не виконав, у зв'язку з чим у відповідача існує перед позивачем заборгованість у розмірі 34.293,80 грн. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач до суду не надав.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив наявність заборгованості за договором будівельного підряду № 01/12 від 01.12.2011 у сумі 34.293,80 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 185.401,20 грн., які підлягають задоволенню.

Доказів зворотного відповідачем до суду не надано.

Судом також установлено, що позивачем згідно з уточненим розрахунком заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1.591,59 грн. за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 01.01.2012 по 08.08.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3% річних, який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1.591,59 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5.062,62 грн. пені.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення пені, в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.2. Договору підряду у разі порушення з вини відповідача передбачених контрактом строків перерахування платежів за виконані роботи відповідач сплачує позивачу за кожний день прострочення пеню в розмірі діючої подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт 5.062,62 грн. пені за період прострочення з 08.08.2012 по 08.08.2013. Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені в сумі 5.062,62 грн.

Отже, частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно умов п.4.2. Договору строк виконання зобов'язання відповідача у сумі 34.293,80 грн. щодо оплати виконаних позивачем робіт згідно з актами №№ 2, 3 від 28.12.2011 настав 03.01.2012, відповідно, для стягнення суми пені, починаючи з 04.01.2012, позивач повинен був звернутись з позовом до суду до 04.01.2013.

При цьому, періодом нарахування пені згідно п.6. ст.232 ГК України є 04.01.2012 - 04.07.2012 (шість місяців).

Суд враховує, що згідно із ст. 549 ЦК України пеня обчислюється за кожен день прострочення виконання (тобто, річний строк позовної давності визначається окремо щодо кожного дня прострочення виконання).

Таким чином, станом на час пред'явлення позивачем позову до суду - 13.08.2013 (штамп суду) річний строк позовної давності для стягнення пені за період з 04.01.2012 року до 04.01.2013 року включно, минув.

Отже, вимога про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код ЄДРПОУ 14312364) на користь Приватного підприємства «Тріумвірат» (03037, м. Київ, вул. Червонопартизанська, 23, кв. 10, код ЄДРПОУ 34453529) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 34.293 (тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто три) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 1.591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.507 (одна тисяча п'ятсот сім) грн. 79 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2013.

Суддя Ониськів О.М.