Рішення

від 28.10.2013 по справі 910/19471/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19471/13 28.10.13 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сенса"

про стягнення безпідставно одержаних коштів в розмірі 8 800,34 грн.

Представники:

від позивача: Мельников О.М. - представник за довіреністю № 1779 від 16.10.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сенса про стягнення безпідставно одержаних коштів в розмірі 8 800,34 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.10.2010 р. на підставі платіжного доручення № 2006653 ПАТ «Укрсоцбанк» здійснив списання коштів з поточного рахунку платника ТОВ «Симпатик» № 26004000000348 та сформував один електронний розрахунковий документ для здійснення міжбанківського переказу через кореспондентський рахунок в НБУ засобами СЕП НБУ на суму 8 800,34 грн.

Проте, у зв'язку з технічним збоєм програмного забезпечення у ПАТ «Укрсоцбанк» відбулося дублювання вищезазначеного електронного розрахункового документу, в результаті чого до СЕП НБУ було відправлено два міжбанківських електронних розрахункових документа та кошти з кореспондентського рахунку ПАТ «Укрсоцбанк» №32008152402 були списані двічі.

У зв'язку з вищезазначеним банк звертався до відповідача з листом-претензією № 10.2-19/67-873 від 28.02.2011 року про повернення безпідставно набутих коштів в сумі 8 800,34 грн.

Оскільки, товариство з обмеженою відповідальністю «Сенса» помилково перераховані грошові кошти позивачу не повернуло, останній звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/19471/13 та призначено справу до розгляду.

У судове засідання 28.10.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 09.10.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 26211887.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 09.10.2013 року. Підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача безпідставно одержані грошові кошти в розмірі 8 800,34 грн. та судові витрати в розмірі 1 720,50 грн.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

04.10.2010 року на підставі платіжного доручення № 2006653 ПАТ «Укрсоцбанк» здійснив списання коштів з поточного рахунку платника ТОВ «Симпатик» №26004000000348 на рахунок ТОВ «Сенса» №260030103289, призначення платежу: «оплата за товар зг.дог. №1887К від 01.03.06» та сформував один електронний розрахунковий документ для здійснення міжбанківського переказу через кореспондентський рахунок в НБУ засобами СЕП НБУ на суму 8 800,34 грн.

Проте, у зв'язку з технічним збоєм програмного забезпечення у ПАТ «Укрсоцбанк» відбулося дублювання вищезазначеного електронного розрахункового документу, в результаті чого до СЕП НБУ було відправлено два міжбанківських електронних розрахункових документа та кошти з кореспондентського рахунку ПАТ «Укрсоцбанк» №32008152402 були списані двічі, а банку-отримувача ПАТ «ПроКредит Банк» надійшло два міжбанківських перекази кожен на суму 8 800,34 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою - «інформація про переказ коштів отримана через інформаційно-пошукову систему НБУ».

Відповідно до статті 11ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 року №22 (надалі - Інструкція) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Пунктом 2.35 Інструкції передбачено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Згідно з п. 2.36 Інструкції банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення про помилковий переказ (далі в цій главі - повідомлення), яке надсилає банк неналежному отримувачу, наведена в додатку 22 до цієї Інструкції.

Так, 05.10.2010 року позивач засобами СЕП НБУ направив неналежному отримувачу через банк, що його обслуговує, інформаційне дебетове повідомлення № 1_356 про помилковий переказ в електронному вигляді, в якому просив протягом 3 днів від дати одержання цього повідомлення повернути кошти в сумі 8 800,34 грн. на рахунок публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» .

13.10.2010 року неналежному отримувачу (відповідачу) через банк (АТ «ПроКредит Банк»), що його обслуговує, позивачем надіслане повідомлення № 10-08/67-3784-346 про помилковий переказ з вимогою протягом 3 днів від дати одержання цього повідомлення повернути 8 800,34 грн. на вказаний рахунок .

01.03.2011 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист-претензія №10.2-19/67-873 від 28.02.2011 року , в якому просив повернути банку безпідставно набуті кошти в сумі 8 800,34 грн., що підтверджується реєстром на відправку кореспонденції від 01.03.2011 року, описом від 01.03.2011 року та фіскальним чеком №2371 від 01.03.2011 року.

Відповідно до заяви позивача, станом на 02.10.2013 року кошти відповідачем не повернуті, відповіді на письмову вимогу позивача не надходило.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

На думку суду, оскільки у зв'язку з технічним збоєм програмного забезпечення у ПАТ «Укрсоцбанк» відбулося дублювання електронного розрахункового документу та з кореспондентського рахунку ПАТ «Укрсоцбанк» №32008152402 списано (помилково) кошти в сумі 8 800,34 грн. , а між позивачем та відповідачем не укладались будь-які господарські договори, будь-які послуги відповідачем позивачеві не надавались, відсутня правова підстава для набуття вказаних коштів, отже вказані кошти є такими, які набуті відповідачем без достатньої правової підстави. Таким чином, оскільки грошові кошти відповідачем набуті без достатньої правової підстави, він зобов'язаний повернути позивачеві ці кошти.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 8 800,34 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сенса» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 100/2; ідентифікаційний код: 32525769) на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 29; ідентифікаційний код: 00039019) безпідставно отримані кошти в розмірі 8 800 (вісім тисяч вісімсот) грн. 34 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 06.11.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий