Рішення

від 30.10.2013 по справі 910/16969/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16969/13 30.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демірелл Україна"

про стягнення заборгованості в розмірі 15 183,90 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Дьякова Є.М., з довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демірелл Україна" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 15 183,90 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/16969/13, розгляд справи призначено на 02.10.2013 р.

26.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 02.10.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/16969/13 позивач виконав.

У судове засідання 02.10.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/16969/13 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 02.10.2013 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/16969/13 від 05.09.2013 р. розгляд справи було відкладено на 30.10.2013 р.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.10.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 05.09.2013 р. та ухвали від 02.10.2013 р. не виконав.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Демірелл Україна» (далі - відповідач) було укладено Договір № АМ10-USE 2645 (далі - Договір), відповідно до якого позивач надає відповідачу послугу «Відкритий Інформ-центр», а відповідач приймає її та оплачує. Сторони домовились, що розрахунки між ними за цим Договором здійснюватимуться у порядку, встановленому статтею 4 Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору вартість послуг позивача визначається у Додатку 1.

Згідно з п. п. 4.3., 4.4. Договору протягом перших 10 (десяти) днів кожного місяця позивач надає відповідачу рахунок до оплати з вартістю послуг за попередній календарний місяць. Оплата провадиться відповідачем протягом 10 банківських днів з момент отримання рахунку від позивача.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, в свою чергу, відповідачем були порушені умови Договору в частині сплати за спожиті послуги.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В якості доказу наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за спожиті послуги, позивач надав суду рахунки № 1800025495 від 31.07.2010 р. на суму 10 933,50 грн., № 1800026684 від 31.08.2010 р. на суму 1 062,60 грн., № 1800027114 від 30.09.2010 р. на суму 1 062,60 грн., № 1800027954 від 31.10.2010 р. на суму 1 062,60 грн., № 1800028822 від 30.11.2010 р. на суму 1 062,60 грн.

Таким чином позивачем було виставлено та направлено на адресу відповідача вищезазначені рахунки на загальну суму 15 183,90 грн. Докази направлення відповідачу рахунків на оплату за спожиті послуги містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування тверджень позивача щодо наявної у відповідача перед позивачем заборгованості за спожиті послуги за Договором в загальному розмірі 15 183,90 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 15 183,90 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Демірелл Україна" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 7; ідентифікаційний код: 37101719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, літ. «А»; ідентифікаційний код: 22859846) заборгованість в розмірі 15 183 (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят три) грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 04.11.2013 р.

Суддя О.В. Нечай