Рішення

від 04.11.2013 по справі 910/17486/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17486/13 04.11.13

За позовом Приватного підприємства "Селтік"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця сервіс Груп"

про стягнення 137 891,81 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Шульга Д.О. по довіреності № б/н від 02.01.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи :

Приватне підприємство "Селтік" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця сервіс Груп" у розмірі 137 891,81 грн., з яких 29 244,85 грн - плата за оренду приміщення та компенсація за спожиті комунальні послуги; 106 889, 87 грн. - пеня та 1 757,09 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень № 2203/2011/2 від 22.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.10.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 04.11.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 04.11.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

22.03.2011р. між Приватним підприємством «Селтік» (надалі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Столиця Сервіс Груп» (надалі орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 2203/2011/2.

Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, яке належить йому па підставі права власності нежитлове приміщення у будівлі орендодавця, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська 1 літ Е, на другому поверсі, загальною площею 165,90 квадратних метрів для розміщення офісу.

Умовами договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з момент його підписання та закінчується 21.02.2014р. в момент повернення орендованого майна орендодавцю. У випадку бажання Орендаря продовжити строк дії Договору оренди, Орендар зобов'язаний не менше як за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору оренди письмово повідомити Орендодавця про своє бажання (намір) продовжити строк дії Договору оренди на певний строк.

У випадку відсутності за не менше як 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору оренди письмового повідомлення Орендаря про своє бажання (намір) продовжити строк дії Договору оренди на певний строк, вважається, що Орендар не має бажання (відмовляється) від продовження строку дії Договору оренди. Продовження строку дії Договору оренди оформлюється Сторонами додатковим договором (угодою) до Договору оренди або новим договором оренди.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. п. 7.2, 7.3, 7.4, 7.5).

Відповідно до п. 2.1. договору, орендодавець передає, а Орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується Сторонами. З цього моменту починається обчислення строку оренди за цим Договором.

Факт передачі Орендодавцем Орендарю Приміщень оформлюється Сторонами актом приймання-передання Приміщення (п. 2.3).

Пунктом 2.5. договору визначено, що Орендар протягом 5 (п'яти) днів після закінчення строку оренди повертає, а орендодавець приймає орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами. При цьому за ці дні орендна плата не нараховується. З цього моменту строк оренди припиняється.

Розділом третім договору, сторони погодили порядок та умови орендної плати, відповідно до якого:

3.1. За користування орендованим майном, відповідно до п. 1.1.1. Договору, Орендар сплачує щомісячно Орендодавцеві орендну плату із розрахунку 80,00 грн. один квадратний метр площі, що складає 11060,00, ПДВ 20% складає 2212,00 грн., загальна сума щомісячної орендної плати складає 13272,00 грн.

3.2. Орендна плата перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 30 (тридцятого) числа місяця, що передує за оплачуваним.

3.3. Крім орендної плати Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю вартість наступних спожитих комунальних послуг: електроенергія, вода. Вартість комунальних платежів розраховується згідно показників відповідних лічильників з урахуванням діючих в регіоні тарифів.

3.4. Орендодавець зобов'язаний до 25 (двадцять п'ятого) числа місяця наступного за звітнім надати рахунки комунальних платежів за попередній місяць Орендарю, а Орендар зобов'язаний оплатити їх протягом 10 (десяти) днів з дня отримання рахунку від Орендодавця.

3.5. Нарахування орендної плати та комунальних платежів починається з дати підписання Сторонами акту прийому-передачі. Датою припинення нарахування орендної плати та комунальних платежів вважається дата підписання обома Сторонами акта приймання-передачі приміщення про повернення приміщення від Орендаря до Орендодавця.

3.6. Наднормативна сума орендної плати, що надійшла до Орендодавця, за вибором Орендаря, підлягає в установленому порядку поверненню Орендареві або заліку в рахунок наступних платежів.

3.7. Орендар не сплачує ніяких інших платежів, пов'язаних з орендованим майном, які не передбачені даним Договором.

Згідно з п. 5.1. договору, за прострочення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення від несплаченої в строк суми.

Оплата пені не звільняє Орендаря, що прострочив виконання відповідних зобов'язань від виконання цих зобов'язань (п. 5.2).

Відповідно до умов договору, орендодавець зобов'язаний передати орендареві у користування орендоване майно (п. 4.2.), а орендар в свою чергу зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату та комунальні платежі згідно цього договору (п. 4.1.1).

На виконання умов договору, 01.04.2011р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв наступне майно: нежитлове приміщення у будівлі орендодавця, розташованого у м. Києві за адресою: вул. Магнітогорська, 1, літ Е, на другому поверсі, загальною площею 165,9 кв.м. для розміщення офісу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця сервіс Груп" 02.08.2011р. листом № 01/9 звернулось до Приватного підприємства «Селтік» з тим, що у зв'язку зі зменшенням об'ємів Товариства та відсутністю грошових коштів на розрахункових рахунках просило припинити договір № 22/03/11-2 від 22.03.2011р. з 01.08.2011р. та попросило загальну заборгованість у сумі 30 007,43 грн. за оренду приміщення, компенсацію плати за воду та витрат електроенергії розбити на чотири місяці рівними частками, зобов'язалось погасити заборгованість до 31.11.2011р.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.08.2011р. сторонами було підписано Акт приймання передачі майна з оренди за договором оренди нежитлових приміщень № 2203/2011/2 від 22.03.2011р., відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв наступне майно: нежитлове приміщення у будівлі орендодавця, розташованого у м. Києві за адресою: вул. Магнітогорська, 1, літ Е, на другому поверсі, загальною площею 165,9 кв.м. для розміщення офісу.

Позивач зазначає, що на виконання взятих на себе зобов'язань передбачених розділом 3 Договору, Позивачем у період з період 04 березня 2011 року по 31 липня 2011 року було виставлено рахунків за оренду приміщення та рахунків за компенсацію спожитих комунальних послуг на загальну суму 54 962,49 грн. з яких:

- 51 760,80 грн. плата за орендну приміщення;

- З 201,69 грн. компенсація за спожиті комунальні послуги.

Відповідачем у період з 04 березня 2011 року по 31 липня 2011 року на виконання взятих на себе зобов'язань передбачених розділом 3 Договору, було сплачено орендної плати та компенсовано вартість спожитих комунальних послуг на загальну суму 25 717,64 грн., з яких:

- 25 216,80 грн. плата за орендну приміщення;

- 500,84 грн. компенсація за спожиті комунальні послуги, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків складеного між сторонами станом на 31 серпня 2011 року. Заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 31 серпня 2011 року становить загальну суму 29 244,85 грн., з якої:

- 26 544,00 грн. плата за орендну приміщення;

- 2 700,85 грн. компенсація за спожиті комунальні послуги.

Таким чином, Відповідач порушив взяте на себе зобов'язання передбачені Договором та чинним законодавством в частині оплати орендної плати та компенсації вартості спожитих комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості Відповідача перед Позивачем, на загальну суму 29 244,85 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 31.08.2013р., сторонами було підписано Акт звірки взаєморозрахунків за договором № 2203/2011/2 від 22.03.2011р., відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця Сервіс Груп» перед Приватним підприємством «Селтік» станом на 31.08.2011р. становить 29 244,85 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень № 2203/2011/2 від 22.03.2011р., внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в розмірі 29 244,85 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 29 244,85 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до договору № 2203/2011/2 про оренду нежитлових приміщень від 22.03.2011 р. позивач просить стягнути 3% річних в розмірі 1 757,09 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 757,09 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за порушення умов договору № 2203/2011/2 про оренду нежитлових приміщень від 22.03.2011 р. пеню в розмірі 106 889,87 грн.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання.

Проте, при перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем застосовано помилку в її розрахунку.

Тож, вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 2260,27 грн. за період з 01.08.2011 р. до 29.01.2012р.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 29244.85 01.08.2011 - 29.01.2012 182 7.7500 % 0.042 %* 2260.27 Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 33 262,21грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Селтік" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця сервіс Груп" (04211, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 6, корпус 2, офіс 1, код 37423221), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Приватного підприємства "Селтік" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код 32243688) заборгованість з орендних платежів в розмірі 29 244 (двадцять дев'ять тисяч двісті сорок чотири) грн.. 85 коп., пеню в розмірі 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн.. 27 коп., 3 % річних в розмірі 1 757 (одну тисячу сімсот п'ятдесят сім)грн.. 09 коп. та 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн.. 19 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.11.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.