Рішення

від 05.11.2013 по справі 910/17587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17587/13 05.11.13

За позовом Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній

сфері в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ

Міністерства внутрішніх справ України та бази виробничо-технологічної

комплектації внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект рішення»

про розірвання договору та стягнення 1 704, 00 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

прокуратури: Гриненко А.Є. - посвідчення 011990

позивача1: не з'явились

позивача2: юрисконсульт Северин Р.І. (довіреність № 3 від 08.01.2013 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дарницький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та бази виробничо-технологічної комплектації внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект рішення» штрафу у розмірі 1 704, 00 грн. та розірвання договору № 91 від 13.08.2012 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором від 13.08.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 12.09.2013 року порушено провадження у справі № 910/17587/13 та призначено її розгляд на 01.10.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Представники прокуратури та Позивача2 у судовому засіданні підтримали вимоги, викладені в позовній заяві та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та Позивачів, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем2 та Відповідачем укладено договір № 91 від 13.08.2012 року, відповідно до якого останній зобов'язався надавати послуги зі здійснення авторського нагляду за виконанням будівельно-монтажних та інших робіт з першої черги реконструкції будівель і споруд навчального містечка «Виправна установа» під комплекс гуртожитків казарменого типу в м. Вишгороді Київської області на території військової частини 3027 внутрішніх військ МВС України, четвертий пусковий комплекс 1, 2 секція гуртожитків, а Позивач2 сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 5.2 договору № 91 від 13.08.2012 року загальна вартість робіт є твердою та склала 8 520, 00 грн.

В силу частини першої статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно пункту 2.2 договору № 91 від 03.04.2012 року Відповідач зобов'язався розпочати авторський нагляд з моменту підписання договору та початку проведення підготовчих робіт на об'єкті і здійснювати його до моменту підписання акту здавання-приймання об'єкта Позивачем2 та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до пункту 5.6 договору № 91 від 03.04.2012 року за результатами наданих послуг Відповідач щомісячно, до 25-го числа звітного місяця, складає акт наданих послуг із зазначенням його вартості відповідно до кількості планованих планом-графіком відвідувань.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором № 91 від 03.04.2012 року або докази наявності об'єктивних причин їх невиконання (докази відсутності вини). Доказів, які б спростовували зазначені обставини Відповідач суду не надав.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині належного виконання робіт.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно пункту 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.4 договору № 91 від 13.08.2012 року за порушення умов зобов'язання щодо якості наданих послуг (за результатами перевірки ДАБІ, інших контролюючих та наглядових органів) або ненадання (часткового або повного) послуг відповідно до умов договору з Відповідача стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних (не отриманих) послуг.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 1 704, 00 грн. штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з порушенням Відповідачем умов договору Позивачами також заявлено вимогу про розірвання договору № 91 від 13.08.2012 року.

Згідно пункту 2.1 договору № 91 від 13.08.2012 року договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2012 року. В разі збільшення строку будівництва об'єкта термін дії даного договору автоматично продовжується на час, необхідний для забезпечення авторського нагляду під час будівництва об'єкта.

В матеріалах справи відсутні докази, відповідно до яких змінювались строки будівництва об'єкта за договором № 91 від 13.08.2012 року. Таким чином, строк дії договору відповідно до пункту 2.1 припинив свою дію.

Юридичний факт припинення договору із зазначенням строку його дії не потребує додаткового підтвердження судовим рішенням.

Враховуючи, що договір № 91 від 13.08.2012 року припинив свою дію, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору № 91 від 13.08.2012 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Дарницьким прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та бази виробничо-технологічної комплектації внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються в дохід державного бюджету України витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект рішення» (04107, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Татарська, будинок 6, ідентифікаційний код 35919252) на користь бази виробничо-технологічної комплектації внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (02093, м. Київ, вулиця Бориспільська, 40, ідентифікаційний код 14323014) 1 704 (одна тисяча сімсот чотири) грн. 00 коп. - штраф.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект рішення (04107, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Татарська, будинок 6, ідентифікаційний код 35919252) в дохід державного бюджету України 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Видати накази.

Повне рішення складено: 07.11.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.