Рішення

від 05.11.2013 по справі 910/19121/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19121/13 05.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівля»

про стягнення 20 371,93 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Філоненко Я.А. - по дов. № б/н від 18.10.2013

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівля» 20 371,93 грн. заборгованості, яка складається з: 15 450,10 грн. основного боргу по орендній платі, 1 152,43 грн. пені, 3 090,02 грн. штрафу, 679,38 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди підйомної техніки № 2-260411 від 26.04.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 порушено провадження у справі № 910/19121/13 та призначено її до розгляду на 22.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19121/13 від 22.10.2013, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 03.10.2013, розгляд справи був відкладений на 05.11.2013.

Позивач в судовому засіданні 05.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 05.11.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 03.10.2013 та ухвали від 22.10.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 6-В, к. 64.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівля» (орендар) було укладено договір оренди підйомної техніки № 2-260411 (далі - договір).

Відповідно до п. 1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне підйомну техніку, яка є власністю орендодавця. Орендар використовує отриману за цим договором підйомну техніку у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 15 450,10 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань нарахована пеня в розмірі 1 152,43 грн., штраф в розмірі 3 090,02 грн. та 3% річних в сумі 679,38 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 7.1. договору договір укладено строком на один рік та вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань, взятих на себе за цим договором. Якщо жодна із сторін не заявила про намір розірвати цей договір, дія договору подовжується на наступний рік.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати договірні відносини не подано.

Згідно з п. 2.1.4. договору орендодавець зобов'язаний щомісячно, до 10 числа кожного місяця, складати та направляти орендарю для підсипання акти виконаних робіт по всім одиницям техніки що знаходиться в оренді.

В свою чергу згідно п. 2.2.12. договору орендар зобов'язаний щомісяця, в строк до 15 числа кожного місяця, підписувати, скріпляти печаткою та повертати орендодавцю акти виконаних робіт з оренди підйомної техніки.

В матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками обох сторін наступні акти надання послуг: № 318 від 30.04.2011 на суму 6 799,97 грн., № 326 від 16.05.2011 на суму 15 199,92 грн., № 481 від 30.06.2011 на суму 12 400,06 грн., № 589 від 31.07.2011 на суму 33 000,16 грн., № 655 від 10.08.2011 на суму 4 100,03 грн., № 704 від 29.08.2011 на суму 12 000,00 грн., № 1086 від 31.10.2011 на суму 9 500,08 грн., № 1180 від 18.11.2011 на суму 5 000,04 грн., № 1251 від 30.11.2011 на суму 2 000,00 грн., № 1319 від 15.12.2011 на суму 800,00 грн., № 68 від 31.01.2012 на суму 1 900,01 грн., № 122 від 22.02.2012 на суму 3 850,04 грн., № 223 від 16.03.2012 на суму 1 900,01 грн.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа місяця, що слідує за місяцем в якому було надано послуги з оренди підйомної техніки.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2.1. договору відповідач зобов'язався своєчасно проводити оплату оренди підйомної техніки (згідно з статтею 3 даного договору) та вартість транспортування на об'єкт та/або з об'єкту (у разі доставки підйомної техніки орендодавцем).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін, становить 15 450,10 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг оренди, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 15 450,10 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, у визначені строки оплату за надані послуги оренди майна не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по орендній платі, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 679,38 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору не передбачений інший розмір процентів.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 679,38 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 1 152,43 грн. пені та 3 090,02 грн. штрафу слід зазначити наступне

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач в обґрунтування нарахування пені та штрафу посилається на п. 5.3. договору, відповідно до якого у разі несплати або несвоєчасної оплати грошових коштів у строки, зазначені у ст. 3 даного договору, орендодавець вправі вимагати дострокового розірвання цього договору, а орендар зобов'язується сплатити на користь орендодавця, крім несплаченої суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу, а також штраф у розмірі 20% від суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого платежу.

Додана позивачем до позовної заяви редакція договору № 2-260411 від 26.04.2011 у розділі 5 не містить пункту 5.3. Також позивачем не подано доказів внесення сторонами змін до договору шляхом його доповнення пунктом 5.3.

Дослідивши договір судом встановлено, що він не містить умов щодо відповідальності у вигляді пені та штрафу у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг оренди.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня та штраф, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 152,43 грн. та штрафу в розмірі 3 090,02 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівля» (м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 6-В, к. 64, код ЄДРПОУ 37143015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 35411500) 15 450 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 10 коп. боргу по орендній платі, 679 (шістсот сімдесят дев'ять) грн. 38 - 3% річних, 1 362 (одну тисячу триста шістдесят дві) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 07.11.2013.

Суддя В.В.Сівакова