Рішення

від 04.11.2013 по справі 901/3004/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.2013 Справа № 901/3004/13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль»

до Фермерського господарства «Легенда-Р»

про стягнення 63 545,78 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача Роде С.В., представник, довіреність № 1493/13 від 14.10.2013

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фермерського господарства «Легенда-Р» про стягнення 61 326,72 грн., у тому числі 58 415,28 грн. по тілу кредиту, 2 880,76 грн. заборгованості по відсоткам та 30,68 грн. пені, нарахованої за порушення строків сплати відсотків.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.10.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, порушує умови кредитного договору № 010/42-11SE від 06.05.2011, позичкова заборгованість не повертається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, що в силу умов договору є підставою для звернення з вимогою про дострокове стягнення кредиту. Обґрунтовані позовні вимоги посиланням на статті 525, 526, 549, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.11.2013 позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 63 545,78 грн., у тому числі 58 415,28 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4 929,29 грн. заборгованості по відсоткам, 56,99 грн. пені за порушення строку сплати тілу кредиту, 144,22 грн. пені за порушення строків сплати відсотків.

Оскільки збільшення позовних вимог є правом позивача, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає дану заяву та подальший розгляд справи здійснює з її урахуванням.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не надав, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, за адресою зазначеною на веб-сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», на якому відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2011 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзейн Банк Аваль» (кредитор за договором) та Фермерським господарством «Легенда-Р» (позичальник за договором) укладено кредитний договір № 010/42-11SE (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (кредит) в сумі 97 358,80 грн. строком до 30.04.2014 зі сплатою 17 процентів річних (а.с. 9-13).

Відповідно до пункту 3.1 Кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно з пунктом 6.1. Кредитного договору повернення основної заборгованості за кредитом повинно здійснюватися позичальником у відповідності до Графіка погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток № 1 до Кредитного договору).

Згідно з вимогами пунктів 3.2, 6.1 Кредитного договору відсотки за користування кредитними коштами нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Проценти сплачуються позичальником щомісячно на рахунок нарахованих процентів не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

06.02.2012 сторонами укладено Додаткову угоду № 42-1/24-118Е/1 до Кредитного договору, про внесення змін до пункту 1.1 кредитного Договору.

Даною угодою встановлено відсоткову ставку на рівні 20% річних. Всі інші умови кредитного договору залишені без змін (а.с. 15).

13.12.2012 сторонами укладено Додаткову угоду № 010/42-1/24-11SE/1 до Кредитного договору про внесення змін до пункту 6.1 Договору. Даною угодою встановлено, що повернення основної заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості) повинно здійснюватися позивальником відповідно до Графіку погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток № 2 до Кредитного договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем свої зобов'язання за Кредитним договором виконані в повному обсязі, грошові кошти перераховані на рахунок відповідача, про що свідчать відповідні виписки коштів по рахункам Фермерського господарства «Легенда-Р».

За твердженням позивача, у зв'язку з систематичним порушенням платіжної дисципліни щодо повернення позичкової заборгованості та сплати відсотків за користування кредитними коштами у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 17.09.2013 становить 63 545,78 грн., у тому числі 58 415,28 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4 929,29 грн. заборгованості по відсоткам, 56,99 грн. пені за порушення строку сплати тілу кредиту, 144,22 грн. пені за порушення строків сплати відсотків.

24.07.2013 на адресу відповідача позивачем надсилалась Вимога про погашення боргу за вих. № 14.8.0/439 від 23.07.2013 (а.с. 18-19), яка отримана відповідачем, про що свідчить підпис представника на поштову повідомленні (а.с. 21), але залишена без задоволення.

У зв'язку тим, що відповідач не виконав вимоги позивача щодо погашення заборгованості, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Правовідносини, що виникли з приводу неналежного виконання умов кредитного договору в частині сплати кредитних коштів, процентів за користування ними, а також порушення інших умов договору, регулюються положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом спору є вимоги про стягнення 58 415,28 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4 929,29 грн. заборгованості по відсоткам, 56,99 грн. пені за порушення строку сплати тіла кредиту, 144,22 грн. пені за порушення строків сплати відсотків.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 6.1 Договору передбачений обов'язок позичальника, зокрема, сплатити проценти за користування кредитом та погасити основну заборгованість у відповідності до Графіку погашення кредитної заборгованості (додаткова угода № 1).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Однак, на даний час, як стверджується позивачем за відповідачем залишилася непогашеною сума основної заборгованості в розмірі 58 415,28 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовим рахункам станом на 17.09.2013, наданими позивачем.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача простроченої заборгованості, а також передбачене Розділом 7 Кредитного договору право Банку вимагати дострокового погашення позичальником кредиту включаючи нараховані проценті за користування кредитом та штрафні санкції у разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених Розділом 6 Договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Фермерського господарства «Легенда-Р» 58 415,28 грн. заборгованості по тілу кредиту.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 4 929,29 грн. заборгованості по відсоткам.

Суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 1052 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 1048 зазначеного кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 6.1 Договору встановлений обов'язок позичальника щомісячно сплачувати проценти за кредит не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку або шляхом договірного списання кредитором коштів з поточного рахунку позичальника згідно з умовами цього договору.

Так, позивачем наданий розрахунок про нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами, розмір яких становить 4 929,29 грн.

З огляду на викладене, враховуючи положення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а також те, що відповідачем не надано доказів оплати заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 56,99 грн. пені за порушення строків сплати тіла кредиту та 144,22 грн. пені за порушення строків сплати відсотків.

Суд вважає, що дані вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми неоплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про стягнення пені.

Таким чином, суд вважає позивні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача.

В судовому засіданні 04.11.2013 оголошені вступна та резолютивна чистини рішення. Повне рішення складено 07.11.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Легенда-Р» (ЄДРПОУ 33137364, вул. Лікарняна, 4, с. Краснознам?янка, Красногвардійський район, АР Крим, 97050) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909, вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011, МФО 300335) 58 415,28 грн. заборгованості по тіло кредиту, 4 929,29 грн. заборгованості по відсоткам, 56,99 грн. пені за порушення строку сплати тіло кредиту, 144,22 грн. пені за порушення строків сплати відсотків та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас