Рішення

від 05.11.2013 по справі 910/19119/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19119/13 05.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска»

до Приватного підприємства «Квінтес»

про стягнення 15 906,21 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Філоненко Я.А. - по дов. № б/н від 18.10.2013

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» про стягнення з Приватного підприємства «Квінтес» 15 906,21 грн. заборгованості, яка складається з: 15 399,91 грн. основного боргу, 351,88 грн. пені, 154,42 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди укладеного між сторонами в спрощеній формі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 порушено провадження у справі № 910/19119/13 та призначено справу до розгляду на 22.10.2013.

В судовому засіданні 22.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 05.11.2013.

Позивач в судовому засіданні 05.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 05.11.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 03.10.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Згідно абз. 2 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Протокол судового засідання від 22.10.2013 свідчить про те, що представник відповідача Дяк І.Б. згідно довіреності № 01-10/13 від 01.10.2013 був присутній в цьому засіданні та повідомлений про те, що наступне судове засідання відбудеться 05.11.2013 (оголошено перерву).

Більше того в матеріалах справи наявна розписка від 22.10.2013 представника відповідача Дяк І.Б. про те, що останньому повідомлено судом про дату та місце проведення наступного засідання у справі № 910/19119/13.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.08.2011 між Приватним підприємством «Квінтес» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (виконавець) складено акт надання послуг № 765, відповідно до якого виконавцем були надані послуги оренди підйомників та здійснено їх доставку загальною вартістю 41 999,76 грн.

30.09.2011 між Приватним підприємством «Квінтес» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (виконавець) складено акт надання послуг № 765, відповідно до якого виконавцем були надані послуги оренди підйомників та здійснено їх доставку загальною вартістю 48 999,72 грн.

31.10.2011 між Приватним підприємством «Квінтес» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (виконавець) складено акт надання послуг № 765, відповідно до якого виконавцем були надані послуги оренди підйомників та здійснено їх доставку загальною вартістю 13 299,92 грн.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди майна, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 15 399,91 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань нарахована пеня в розмірі 351,88 грн. та 3% річних в сумі 154,42 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом надання послуг оренди майна та часткової його сплати відповідачем було укладено договір оренди, за яким відповідач зобов'язався оплатити вартість наданих послуг оренди.

Враховуючи те, що акти наданих послуг не містять строк виконання зобов'язання за наданні послуги, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що претензія (вимога) № б/н від 27.06.2013 була надіслана відповідачу 02.07.2013 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовою квитанцією № 8657 та описом вкладення у цінний лист від 02.07.2013.

Доказів отримання відповідачем вимоги позивача не подано, тому суд приходить до висновку, що враховуючи поштовий пробіг кореспонденції (2 дні) відповідач мав виконати зобов'язання в строк до 11.07.2013.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача складає 15 399,91 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг оренди, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 15 399,91 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, у визначені строки оплату за надані послуги оренди майна не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по орендній платі, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 154,42 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору не передбачений інший розмір процентів.

За наступними розрахунками суду 3% річних від суми боргу в розмірі 15 399,91 грн. за період прострочення з 11.07.2013 по 30.09.2013 (гранична дата визначена позивачем) складає 103,79 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 15399.91 11.07.2013 - 30.09.2013 82 3 % 103.79 В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 50,63 грн. в позові слід відмовити, оскільки нараховані позивачем за період з 01.06.2013, тоді як прострочення виконання зобов'язання виникло з 11.07.2013.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 351,88 грн. пені слід зазначити наступне

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З умов актів наданих послуг вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені у випадку несвоєчасно оплати наданих послуг оренди.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 351,88 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Квінтес» (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 63А, код ЄДРПОУ 30107667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 35411500) 15 399 (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 91 коп. боргу по орендній платі, 103 (сто три) грн. 79 - 3% річних, 1 676 (одну тисячу шістсот сімдесят шість) грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 07.11.2013.

Суддя В.В.Сівакова