Рішення

від 06.11.2013 по справі 914/3767/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2013 р. Справа № 914/3767/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув матеріали справи

за позовом: Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, м. Вишневе Київської області;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМАП ЛОГІСТИКА», с. Зимна Вода Львівської області;

про: стягнення 461 835 грн. 62 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Носко Ю.Ю. - представник на підставі довіреності б/н від 14.02.2013 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 04.10.2013 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження за позовом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМАП ЛОГІСТИКА» про стягнення 461 835 грн. 62 коп. Розгляд справи призначено на 16.10.2013 року.

У судовому засіданні 16.10.2013 року сторони явки представників не забезпечили. Повідомлення про вручення копії ухвали про порушення провадження у справі на момент судового засідання відсутні. Враховуючи неявку представників сторін, судом відкладено розгляд справи на 06.11.2013 року.

У судовому засіданні 06.11.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, вимоги попередньої ухвали суду виконав. Відповідач явки представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, клопотань не надсилав, про час і місце розгляду справи повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 N 18 в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 06.11.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

Представнику позивача, що брав участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 13-07 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 18.07.2012 року (надалі по тексту рішення - договір). Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (надалі по тексту рішення - позивач, Асоціація згідно з договором) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМАП ЛОГІСТИКА» (надалі по тексту рішення - відповідач, Підприємство згідно з договором) про стягнення 461 835 грн. 62 коп. заборгованості, з яких 450 000 основного боргу та 11 835 грн. 62 коп. 3% річних.

Відповідно до договору позивач зобов'язався надати відповідачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а відповідач зобов'язався по закінченню терміну договору повернути її позивачу в повному обсязі.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав своїх зобов'язань, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не подав, інших клопотань не заявляв, докази спростування боргу не представив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 18.07.2012 року сторони уклали договір, згідно з п. 1.1 якого, Асоціація зобов'язалася надати Підприємству, яке є партнером Асоціації в рамках проекту надання логістичних послуг по завантаженню транспортних засобів, що належать учасникам Асоціації, поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (надалі по тексту рішення - фінансову допомогу), а Підприємство зобов'язалося по закінченню терміну договору повернути її Асоціації у повному обсязі. Допомога надається на безвідсотковій основі, так як підприємство є партнером Асоціації (п. 1.2).

Відповідно до п. 2.1 договору сума фінансової допомоги за цим договором становить 450 000 грн. 00 коп.

Асоціація зобов'язується надати фінансову допомогу в розмірі 450 000 грн. до 19.07.2012 року. Фінансова допомога надається у безготівковій формі шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок Підприємства відповідно до п. 3. 1 договору (п. 3 договору).

Договором (п. 5.1) визначено порядок повернення фінансової допомоги, а саме до 01.11.2012 року у сумі 450 000 грн. Фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок Асоціації.

Як підтверджується платіжними дорученнями № 1283 від 18.07.2012 року та № 1291 від 19.07.2012 року, копії яких знаходиться в матеріалах справи, а також карточкою рахунку 3771, Асоціація виконала свої зобов'язання, переказавши кошти в розмірі 450 000 грн. на рахунок відповідача.

Відповідач повернення коштів у визначений договором строк не здійснив. У зв'язку з цим, позивач листом № 2/16/1933 п від 08.08.2013 року повідомив відповідача про наявність заборгованості і вимагав погасити її протягом 10 днів з дня отримання такої вимоги. Проте, докази надіслання та отримання листа-вимоги відповідачем, а також відповідей відповідача на такі повідомлення у суду немає.

Під час розгляду справи позивач, враховуючи вимоги ухвали суду від 04.10.2013 року та 16.10.2013 року, звернувся до відповідача з листом від 01.11.2013 року, яким направив підприємству копію акта звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2013 року. Відповіді на такий лист позивач не отримав.

На момент прийняття рішення докази погашення заборгованості відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги сторони визначили обв'язок Асоціації надати підприємству фінансову допомогу та обов'язок Підприємства повернути отримані кошти до певного моменту. Як підтверджується матеріалами справи, позивач виконав свої зобов'язання належним чином. Момент виконання зобов'язання відповідачем, визначений договором як 01.11.2012 року, минув, обов'язку по поверненню грошових коштів відповідач не виконав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 5.1 договору відповідач повинен був повернути позивачу розмір фінансової допомоги у термін до 01.11.2012 року. Зі спливом строку виконання зобов'язання, визначеного сторонами у договорі, у відповідності до положень ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Із матеріалів справи судом встановлено факт порушення відповідачем права позивача на повернення наданої фінансової допомоги, в результаті чого суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 450 000 грн., підтверджену належними та допустимими доказами, а саме платіжними дорученнями, карточкою рахунку 3771, довідкою підприємства про наявність заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (абз. 5 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

На підставі вказаних положень позивач здійснив розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов'язання відповідачем. Позивачем враховано положення стосовно порядку нарахування інфляційних втрат, зокрема те, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Судом перевірено підстави нарахування вказаних сум, вставлено їх правомірність і правильність, внаслідок чого суд прийшов до висновку про доцільність стягнення 3 % річних у розмірі 11 835 грн. 62 коп.

Зі встановлених судом дійсних обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМАП ЛОГІСТИКА» (81110, Львівська обл., Пустомитівський район, село Зимна Вода, вул. Тичини, будинок 2, код ЄДРПОУ 36499371) на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 3, код ЄДРПОУ 16307261) 450 000 грн. 00 коп. заборгованості, 11 835 грн. 62 коп. 3% річних та 9 236 грн. 71 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 07.11.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв