Рішення

від 07.12.2006 по справі 2/2592

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/2592

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" грудня 2006 р.                                                     Справа № 2/2592

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенко О.М.

при секретарі Савчук С.В.

за участю представників сторін

від позивача Приведьон В.М. (довіреність від 06.01.06)

від відповідача Кошовий А.М. (довіреність від 04.10.06), Карасійчук С.О. (голова правління)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)  

до Закритого акціонерного товариства "Калина" (м. Житомир)

про стягнення 7087,51 грн.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Калина"

до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

про визнання договору недійсним.

Позивач просить стягнути з відповідача 7087,51 грн. підвищеної плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії в лютому та березні 2006 року. При цьому позивач посилається на те, що між сторонами 15.11.00 укладено договір на постачання електроенергії, в додатку до якого визначені договірні величини споживання електроенергії. Листом позивача №177 від 28.01.06, який направлений на адресу відповідача та погоджений відповідачем, встановлено величини споживання електроенергії на 2006 рік, в тому числі на лютий, березень по 1100 кВт/год.

Відповідачем пред'явлено зустрічний позов, в якому відповідач просить визнати недійсним договір на постачання електроенергії від 15.11.00 посилаючись на те, що договір зі сторони споживача (відповідача) підписаний не уповноваженою особою.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, зустрічний позов не визнав, просить застосувати позовну давність.

Представники відповідача позов не визнали, зустрічний позов підтримали. У відзиві відповідач зазначає, що договір підписаний не уповноваженою особою, а лист №177 про встановлення величини споживання є підробленим.

Заслухавши представників сторін дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2000 року між сторонами укладено договір №830 (який відповідач просить визнати недійсним), за яким позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергії на умовах, визначених в цьому договорі, а відповідач зобов'язався її оплачувати.

Як вбачається з договору він не підписаний представником відповідача а лише засвідчений його печаткою.

Відповідно до ст. 63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Договір №830 в подальшому був схвалений відповідачем, що підтверджується:

- Підписом керівника відповідача на додатку №15 до договору №830 від 15.11.00, який засвідчений печаткою відповідача.

- Заявою відповідача від 03.04.06, яка адресована позивачу, в якій відповідач зазначає, що у 2000 році між сторонами був укладений договір. Доказів про наявність інших договорів між сторонами до суду не надано, тому суд робить висновок, що у вказаній заяві йдеться мова саме про спірний договір №830 від 15.11.00.

- Підписом керівника відповідача на листі №177 від 20.01.06 (а.с.10), який засвідчений печаткою відповідача.

- Фактом споживання електроенергії відповідачем, з огляду на те, що відповідно до ст. 26 ч.1 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

- Звітами про використання електроенергії, які надавав відповідач. При цьому звіт оформлений як додаток до договору без вказівки реквізитів цього договору, однак наявність інших договорів між сторонами не встановлено.

Крім того, відповідачем пропущено трирічний строк позовної давності.

З урахуванням викладеного зустрічний позов задоволенню не підлягає, як безпідставний.

Пунктом 2.3 договору  передбачено, що відпуск електроенергії здійснюється у величинах відповідно до додатку №1 цього договору.

Додатком №1 до договору визначений обсяг постачання електроенергії на 2003 рік, а саме на лютий – 450 кВт/год, на березень – 480 кВт/год.

Пунктом 14 договору передбачено, що він укладений строком до 31.12.00, однак договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від нього.

Суду не надано доказів, що сторони бажали відмовитись від договору, тому договір вважається продовженим до 31.12.06, а отже є дійсними обсяги постачання електроенергії, які визначені в додатку №1 до договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що у разі зміни величин споживання електроенергії енергопостачальна організація направляє абоненту листом лімітне повідомлення.

20.01.06 позивач направив відповідачу лист №177, в якому встановив розмір споживання електроенергії на 2006 рік, в тому числі на лютий та березень по 1100 кВт/год (більше ніж визначено в додатку №1).

Не дивлячись на це відповідачем в лютому спожито електроенергії 13000 кВт/год, в березні – 10000 кВт/год, що підтверджується звітами відповідача про використану електроенергію. Тобто спожито електроенергії понад кількість, обумовлену в договорі, за що відповідно до пункту 5.1 договору та ст. 26 ч.5 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, яка діяла в лютому, березні 2006 р.) відповідач зобов'язаний сплатити двократну вартість електроенергії, витраченої понад обумовлений обсяг.

Позивачем направлені на адресу відповідача рахунки для оплати підвищеної плати за перевищення договірних величин споживання за лютий на суму 3969,84 грн., за березень – 3117,67 грн., які відповідачем не оплачені.

Посилання відповідача на факт підробки документів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 2.1 договору визначена дозволена потужність 3 кВт, тому місячна величина споживання електроенергії не може перевищувати 1080 кВт/год (3 кВт х 12 год х 30 днів = 1080 кВт/год).

Враховуючи викладене господарський суд задовольняє первісний позов та відмовляє в задоволенні зустрічного. судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Калина" (м.Житомир, вул.Вітрука, 51, код 13557626) на користь відкритого акціонерного товариства "Енеропостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир, вул.Пушкінська, 32/8, код 22048622) 7087,51 грн. підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірну величину, 102 грн. витрат по оплаті мита, 118 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову про визнання договору недійсним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                                               Дата підписання 05.01.07.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.