Рішення

від 07.11.2013 по справі 905/6855/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.2013 Справа № 905/6855/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХМОНТАЖ-МЕТАЛ», м.Донецьк

до приватного підприємства «Стройсервис», м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 37513,39 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 35934,87 грн., 3% річних в розмірі 282,99 грн., пеня в розмірі 1295,53 грн.,

за участю представників:

від позивача: Тітова Я.А., довір. від 03.09.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХМОНТАЖ-МЕТАЛ» звернулось до суду з позовом до приватного підприємства «Стройсервис» про стягнення заборгованості в розмірі 37513,39 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 35934,87 грн., 3% річних в розмірі 282,99 грн., пеня в розмірі 1295,53 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 173, 509, 525, 526, 530, 625, 655, 629 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 26 від 03 січня 2012 року. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. Сума основного боргу становить 35934,87 грн.

Відповідно до пункту 4.3 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 1295,53 грн. та 3% річних в розмірі 282,99 грн.

Загальна сума заборгованості становить 37513,39 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень на позов не надійшло.

Представнику позивача роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХМОНТАЖ-МЕТАЛ» (Продавець) та приватним підприємством «Стройсервис» (Покупець) укладений договір купівлі - продажу № 26 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується поставити у власність Покупця товар, в асортименті, кількості, з якісними характеристиками та за цінами, вказаними в рахунках-фактурах, видаткових накладних та узгоджених сторонами, які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.1. договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, права та обов'язки сторін, умови платежів, відповідальність сторін та строк дії договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору Покупець зобов'язується оплатити та прийняти, вказаний в пункті 1.1 чинного договору, товар, на умовах, передбаченим чинним договором.

Згідно із пунктом 1.4 договору ціна одиниці товару та загальна вартість партії поставленого товару вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних в кожному конкретному випадку поставки.

Орієнтована сума договору становить 500000 (п'ятсот тисяч) гривень (пункт 1.5 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що Продавець поставляє товар Покупцю на умовах EXW - м.Донецьк, склад товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХМОНТАЖ-МЕТАЛ» згідно «ІНКОТЕРМС-2010».

Відповідно до пункту 2.2 договору Продавець зобов'язаний надати Покупцю наступні документи: рахунок та видаткову накладну товар, який поставляється, податкову накладну, сертифікат якості. Датою відвантаження є дата виписки видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були складені рахунки на оплату №2658 від 05 березня 2013 року на суму 621,62 грн., №5367 від 23 квітня 2013 року на суму 11534,04 грн., №5514 від 25 квітня 2013 року на суму 3191,76 грн., №5835 від 08 травня 2013 року на суму 803,40 грн., №6740 від 23 травня 2013 року на суму 14525,46 грн., №7446 від 04 червня 2013 року на суму 2578,32 грн., №7491 від 05 червня 2013 року на суму 2680,27 грн. на загальну суму 35934,87 грн., які містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивачем поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними №1765 від 05 березня 2013 року на суму 621,62 грн., №3837 від 23 квітня 2013 року на суму 11534,04 грн., №3946 від 25 квітня 2013 року на суму 3191,76 грн., №4265 від 08 травня 2013 року на суму 803,40 грн., №4992 від 27 травня 2013 року на суму 14525,46 грн., №5427 від 04 червня 2013 року на суму 2578,32 грн., №5494 від 05 червня 2013 року на суму 2680,27 грн. на загальну суму 35934,87 грн., які містяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами осіб, відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей, які діяли на підставі довіреностей, які містяться в матеріалах справи (а.с.26-31).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до пункту 3.1 договору, розрахунки за товар здійснюється Покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 30-ти календарних днів з моменту відвантаження зі складу Продавця, шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок Продавця, якщо інше не оговорено сторонами.

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Позивачем, в порядку статті 530 Цивільного кодексу України, складена вимога від 02 серпня 2013 року на суму 35931,87 грн. (а.с.32).

Представником позивача через канцелярію суду надана заява, в якій останній зазначив, що відповідачем під час розгляду справи сплачена сума основного боргу в розмірі 35934,88 грн. в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №704 від 03 жовтня 2013 року (а.с.36).

У зв'язку з тим, що відповідачем, під час судового розгляду справи, сплачена сума основного боргу в повному обсязі, провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1295,33 грн. та 3% річних в розмірі 282,99 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4.3 договору, в разі порушення умов пунктів 3.1, 3.2 Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати, штраф в розмірі 3% річних від загальної суми за договором та індекс інфляції, не враховуючи часткове виконання умов договору по оплаті за відпущену продукцію.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за періоди з 06 квітня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 621,62 грн., з 24 травня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 11534,04 грн., з 26 травня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 3191,76 грн., з 09 червня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 803,40 грн., з 28 червня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 14525б46 грн., з 05 липня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 2578,32 грн., з 06 липня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 2680,27 грн. суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 1295,53 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за періоди з 06 квітня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 621,62 грн., з 24 травня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 11534,04 грн., з 26 травня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 3191,76 грн., з 09 червня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 803,40 грн., з 28 червня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 14525б46 грн., з 05 липня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 2578,32 грн., з 06 липня 2013 року по 16 вересня 2013 року на суму заборгованості 2680,27 грн., суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 282,99 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Враховуючи вищевикладене, судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХМОНТАЖ-МЕТАЛ» до приватного підприємства «Стройсервис» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 35934,87 грн. - припинити.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХМОНТАЖ-МЕТАЛ» до приватного підприємства «Стройсервис» про стягнення 3% річних в розмірі 282,99 грн. та пені в розмірі 1295,53 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Стройсервис» (83087, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 139-а код ЄДРПОУ 31399361) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХМОНТАЖ-МЕТАЛ» (83049, м. Донецьк, вул.Воїнська, 16 офіс 12, код ЄДРПОУ 33956931) пеню у розмірі 1295 (одну тисячу двісті дев'яносто п'ять) грн., 53 коп., 3% річних у розмірі 282 (двісті вісімдесят дві) грн., 99 коп.

Стягнути з приватного підприємства «Стройсервис» (83087, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 139-а код ЄДРПОУ 31399361) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХМОНТАЖ-МЕТАЛ» (83049, м. Донецьк, вул.Воїнська, 16 офіс 12, код ЄДРПОУ 33956931) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 07 листопада 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява